Patria Nueva — Вікіпедія

Республіка Чилі періоду Нової Батьківщини ісп. Patria Nueva ← 12 лютого 1817 – 28 січня 1823 → Прапор Герб Території Чилі станом на 1823 рік Столиця Сантьяго Мова(и) іспанська Релігія католицизм Населення 823 685 Форма правління республіка Верховний правитель  - 1817 — 1823 Бернардо О'Гіґґінс Історія  - битва при Чакабуко 12 лютого 1817  - незалежність 12 лютого 1818  - битва при Майпу 5 квітня 1818  - зречення Бернардо О'Гіґґінса 28 січня 1823

Patria Nueva (ісп. вимова: [ˈpatɾja nuˈeva], укр. [пáтр^jа нуéва]), буквально Нова Батьківщина — період в історії війни за незалежність Чилі. Розпочався після перемоги Андської армії у битві при Чакабуко 12 лютого 1817 року та завершився зреченням Бернардо О'Гіґґінса 28 січня 1823 року.

Похід Андської армії[ред. | ред. код]

Після поразки патріотичних сил у битві при Ранкагуа 2 жовтня 1814 року більшість лідерів чилійців емігрували до аргентинської провінції Мендоса. Там разом із борцем за незалежність Аргентини Хосе де Сан-Мартіном вони розпочали формування Андської армії для наступу на Чилі.

Похід розпочався на початку 1817 року. Після важкого переходу через Анди 12 лютого 1817 року чилійсько-аргентинська армія зустрілася з іспанськими роялістами в битві при Чакабуко та здобула перемогу. Ця подія в чилійській історіографії вважається початком періоду Нової Батьківщини.

Уряд Бернардо О'Гіґґінса[ред. | ред. код]

Головою відновленої чилійської держави (Верховним директором) обрали Бернардо О'Гіґґінса.

Перші кроки[ред. | ред. код]

За кілька днів після посідання посади О'Гіґґінс відправив до захопленого порту Вальпараїсо експедицію для звільнення засланих на архіпелаг Хуан-Фернандес чилійських патріотів. Також О'Гіґґінс почав створення сил, які мали протистояти іспанським роялістам, зокрема у захопленому порту Талькауано. Розпочалося протистояння бандитизму та патріотам-дезертирам (montoneras). Було скасовано дворянські титули та привілеї, вигнано проіспанських священників, створено віндикаційні суди для патріотів, щоб ті могли повернути собі втрачене в період Реконкісти майно^[1].

Економічна та соціальна політика[ред. | ред. код]

2 червня 1817 року було створено Міністерство фінансів Чилі. Його головою став Іполіто Франсіско де Вільєгас.

Основним документом, що регулював державну політику в галузі економіки, став «План фінансів та державного управління». Він передбачав надання державних послуг, встановлення податкових надходжень, видача кредитів, забезпечення певних гарантій громадянам, як-от процедури регулювання військових внесків тощо^[2].

Смертельна війна[ред. | ред. код]

Щоб ще більше укріпити чилійську незалежність, Хосе де Сан-Мартін вжив заходів щодо озброєних груп злочинців, роялістів та індіанців, які, користуючись ситуацією, грабували сільські місцевості в горах. Пізніше такі дії були названі Guerra a muerte (Смертельна війна) через тактику безщадності, оскільки ні партизани, ні урядові війська не захоплювали в полон. Тільки після того як група Вісенте Бенавідеса була ліквідована 1822 року, регіон навколо Консепсьйона став значно спокійнішим.

Проголошення незалежності Чилі[ред. | ред. код]

До річниці перемоги патріотів при Чакабуко, 12 лютого 1818 року було проголошено незалежність Чилі. Водночас розпочалася робота над Конституцією Чилі, яка була видана того ж року. Згідно з нею, було скасовано усі дворянські титули та привілеї, право майорату. На такі непопулярні серед вищих верств суспільства рішення уряд О'Гіґґінса пішов для досягнення більшої соціальної рівності та зменшення рівня поляризації суспільства.

Бойові дії[ред. | ред. код]

Іспанське вторгнення 1818 року[ред. | ред. код]

Друга битва при Канча-Раяді[ред. | ред. код]

На початку 1818 року іспанські роялісти почали нове вторгнення з боку Перу. Чилійські патріоти чекали на них у місті Талька, проте вони пішли пішли іншим шляхом.

19 березня 1818 року у другій битві при Канча-Раяді війська Бернардо О'Гіґґінса зазнали нищівної поразки від роялістських військ. Сам Верховний директор був поранений.

Звістка про поразку патріотів сколихнула Сантьяго. Багато діячів почали готуватися до повторної еміграції в Мендосу. При цьому поширилися чутки про начебто смерть Бернардо О'Гіґґінса та Хосе де Сан-Мартіна. 23 березня один з лідерів патріотів Мануель Родрігес проголосив себе Верховним директором та заявив: «Громадяни, у нас все ще є Батьківщина!» 24 березня поранений О'Гіґґінс повернувся до Сантьяго, де був зустрінутий гарматним залпом.

Битва під Майпу[ред. | ред. код]

Після другої битви при Канча-Раяді роялістські війська Маріано Осоріо продовжили наступ. Хосе де Сан-Мартін організував оборону на пагорбах Майпу. 5 квітня відбулася вирішальна битва в історії війни за незалежність Чилі. Війська патріотів змогли розбити роялістів за 2 години. Результатом битви стала ліквідація безпосередньої загрози незалежності Чилі з боку іспанців.

Участь Чилі у війні за незалежність Перу[ред. | ред. код]

Незалежності Чилі та Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати продовжувало загрожувати перебування іспанських роялістів у Перу. За підтримки О'Гіґґінса Хосе де Сан-Мартін розпочав здійснення свого плану із вторгнення до країни. 1819 року розпочалася визвольна експедиція. Окрім сухопутних військ, участь у ній брала також Перша чилійська морська ескадра на чолі з Томасом Кокреном^[3]. Остаточно Перу став незалежним завдяки допомозі Симона Болівара^[4].

З 1820 року Томас Кокрен керував чилійськими експедиціями до Вальдивії та архіпелагу Чилое — останніх осередків опору іспанських колоністів. 8 березня 1820 року відбулася битва при Ель-Торо, у якій патріоти здобули перемогу^[5][6]. Проте наступні кампанії, здійснені в період Patria Nueva на Чилое, були невдалими^[7].

Завершення Нової Батьківщини[ред. | ред. код]

Традиційно в чилійській історіографії період Нової Батьківщини завершується 28 січня 1823 року, коли під тиском опозиції, зокрема колишнього «найбільшого соратника» Рамона Фрейре, Бернардо О'Гіґґінс зрікся посади Верховного директора Чилі^[8]. Попри це, війна за незалежність Чилі тривала ще 3 роки, поки не було захоплено останні осередки опору іспанських роялістів у Чилі — Вальдивію та архіпелаг Чилое.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Barros Arana, Diego (1850). Estudios históricos sobre Vicente Benavides i las campañas del Sur: 1818–1822 (ісп.). Santiago: Imprenta de Julio Belin i Compañia.
• Barros Arana, Diego (1855). Historia Jeneral de la Independencia de Chile (ісп.). Т. I—IV. Santiago: Imprenta del Ferrocarril.
• Barros Arana, Diego (1884–1902). Historia Jeneral de Chile (ісп.). Т. I—XVI. Santiago: Rafael Jover. ISBN 978-0598482358.
• Castedo, Leopoldo (1954). Resumen de la Historia de Chile de Francisco Antonio Encina (ісп.). Т. 2. Santiago: Empresa Editora Zig-Zag.
• Encina, Francisco Antonio (1940–1952). Historia de Chile: desde la prehistoria hasta 1891 (ісп.). Т. I—XX. Santiago: Editorial Nascimento.
• Gay, Claudio (1856). Historia de la Independencia Chilena (ісп.). Т. I & II. Paris: Imprenta de E. Thunot y Cia.
• Harvey, Robert. «Liberators: Latin America's Struggle For Independence, 1810—1830». John Murray: London (2000). ISBN 0-7195-5566-3
• Herring, Hubert (1968). A History of Latin America. New York: Alfred A Knopf.
• Prago, Albert (1970). The Revolutions in Spanish America. New York: The Macmillan Company.
• Vicuña Mackenna, Benjamín (1849). El sitio de Chillán (ісп.). Santiago: Periodico La Tribuna.
• Vicuña Mackenna, Benjamín (1868). La guerra a muerte: memoria sobre las últimas campañas de la Independencia de Chile (1819–1824) (ісп.). Santiago: Imprenta Nacional. с. 562.

п о р  Чилі в темах Державний лад Конституція • Парламент • Президент • Прем'єр-міністр • Уряд • Верховний суд • Конституційний суд • адміністративний поділ • зовнішня політика • збройні сили (Сухопутні війська • ВПС • ВМС) • державні символи (прапор • герб • гімн) Природа місцевий час • кордони • геологія • рельєф • клімат • річки • озера • болота • флора • фауна (ссавці • птахи) • екорегіони • національні парки Історія Монте-Верде • мапуче • інки • завоювання Чилі (Педро де Вальдивія) • Арауканська війна • Генерал-капітанство Чилі • Війна за незалежність (Patria Vieja • Реконкіста • Patria Nueva) • громадянська війна • Війна проти Перуано-болівійської конфедерації • Консервативна ера • Ліберальна ера • Тихоокеанська війна • громадянська війна • Парламентська ера • Державний переворот 1925 року • Президентська ера (Соціалістична республіка • Альєнде) • Державний переворот 1973 року • військова диктатура (Піночет) • перехід до демократії Економіка валюта • Центральний банк • промисловість • гірнича промисловість • корисні копалини • агровиробництво • енергетика • туризм • транспорт Населення столиця • міста • мови • релігія • освіта • охорона здоров'я Культура архітектура • кухня • література • мистецтво • музика • кінематограф • ЗМІ • наука • свята • спорт (Олімпіади) • світова спадщина Інше інтернет • пошта • поштові марки Категорія • Портал • Проєкт

Нормативний контроль Freebase: /m/0ddgqkl