Ori and the Blind Forest — Вікіпедія

Ori and the Blind Forest
Розробник Moon Studios
Видавець США Microsoft Studios
Дистриб'ютор Microsoft Studios, Good Old Games, Microsoft Store, Steam і Nintendo eShop
Жанр(и) екшн-платформер, метроїдванія
Платформа  Microsoft Windows
 Xbox One
 Nintendo Switch
Дата анонсу 9 червня 2014.
Дата випуску Windows і Xbox One
11 березня 2015
Режим гри однокористувальницький
Мова німецька, англійська, французька, італійська, іспанська, японська, спрощена китайська[d] і бразильський варіант португальської мови
Вік. обмеження ESRB: E — Everyone
Творці
Композитор(и) Гарет Кокер
Технічні деталі
Рушій Unity
Носій DVD-диск, Цифрова дистрибуція(Steam)
Orid
Наступна гра Ori and the Will of the Wisps
Офіційний сайт

Ori and the Blind Forest (укр. Орі та Безвісний ліс) — відеогра в жанрі екшн-платформера, розроблена студією Moon Studios. Випуск гри Microsoft Studios для платформ Windows 10 і Xbox One відбувся 11 березня 2015 року, а для Nintendo Switch — 27 вересня 2019.

Сюжет описує пригоди лісового духа Орі в подобі звірятка. Коли ліс занепадає, Орі вирушає відновити баланс стихій і знайти джерело лиха, розкриваючи заразом таємницю власного походження.

Ігровий процес[ред. | ред. код]

Орі в нічному лісі

Гра є двовимірним платформером з деякими тривимірними елементами. Гравець управляє персонажем на ім'я Орі — казковою істотою білого кольору, котра нагадує щось середнє між лисицею, білкою і дикою кішкою. Мета кожного рівня зазвичай полягає в пошуку виходу, для чого належить збирати чарівні камені, котрі відкривають брами, та знищувати ворогів. Орі володіє запасом зарядів життя та енергії. Енергія витрачається на посилені атаки, відкриття брам і створення «духовного зв'язку» — точок збереження гри. «Духовний зв'язок» можна створити у будь-якому безпечному місці; також збереження відбувається і після досягнення сюжетно важливих місць.

Знаходячи спеціальні сфери, можна збільшити максимальний запас життя та енергії. Поповнити запас життя й енергії можна від деяких рослин, або знищивши певних ворогів. Долаючи ворогів і знаходячи секрети, Орі накопичує досвід (очки світла) і відкриває нові можливості, поділені на три категорії: атака, життя та енергія. Додатково, коли він отримує нове очко вдосконалень, усіх ворогів на екрані вражає спалах.

Орі супроводжує дух на ім'я Сейн (англ. Sein) — згусток світла, що освітлює простір навколо та може за вказівкою атакувати іскрами «духовного полум'я». Атаку можна затримати, щоб здійснити потужніший розряд, здатний знищити броньованих ворогів або зруйнувати перешкоди, але на це витрачається один заряд енергії.

Сам Орі спочатку вміє тільки бігати і стрибати, але в процесі гри він навчається лазити по стінах, пірнати під воду, ширяти в повітрі, здійснювати подвійні-потрійні стрибки, відбивати ворожі атаки та відштовхуватися від них. Подекуди вимагається пересовувати вантажі чи перемикати важелі задля відкриття подальшого шляху. Деякі перешкоди Орі не може зруйнувати сам, а повинен спрямувати на них ворогів або їхні постріли.

Усі рівні, що являють собою різні ділянки лісу, прямо пов'язані між собою, тож гравець може йти туди, куди йому заманеться. Однак, лише завершивши головне завдання на одному рівні, можна потрапити на сусідні. Пізніше, в міру отримання можливостей, можна повернутися на вже пройдені рівні, щоб потрапити в недоступні раніше сховки з корисними предметами[1].

Сюжет[ред. | ред. код]

Події відбуваються в чарівному Нібельському лісі, населеному тваринами й духами. Орі — це листок Дерева духів, яке керує лісом, дух-помічник, зірваний буревієм з гілки і закинутий далеко від дерева. Впавши на землю, листок перетворився на чарівне звірятко. В такому вигляді його і знайшла Нару — істота, схожа на великого незграбного ведмедя, — яка стала для Орі опікункою. Удвох вони живуть у печері й доглядають за плодовим садом на узліссі.

За якийсь час Орі бачить як Дерево духів сяє вдалині, після чого ліс занепадає. Дерева починають стрімко в'янути, вода забруднюється, ліс заростає непрохідними колючками та наповнюється хижаками. Віддавши Орі останній плід, Нару помирає, і звірятко покидає домівку, блукаючи лісом. Воно падає знесилене, але Дерево духів дає Орі частку своєї сили, щоб той дійшов до нього та врятував ліс. Орі знаходить лісового духа на ім'я Сейн, який супроводжує його в подорожі до Дерева духів.

Дорогою, на болоті, Орі знаходить Дерево предків, від якого отримує здатність лазити по стінах. Орі виявляє монументи, з яких дізнається, що сова Куро викрала світло сфери, з допомогою якої дерево підтримувало баланс трьох стихій: Води, Вітру й Тепла. Без світла керівної сфери три сфери стихій перестали діяти, що спричиняє хаос у лісі. Орі дістається до другого Дерева предків, яке вчить його здійснювати посилену атаку, щоб розбити камінні стіни.

Далі звірятко зустрічає павукоподібну істоту Гумона, що викрав ключ від сфери Води. Гумон тікає в підземні тунелі, а на шляху Орі постає чудовисько у вигляді щупальця. Здолавши його, дух продовжує переслідування та отримує від наступного Дерева предків здатність до подвійного стрибка. Врешті Гумона привалює камінням, Орі рятує Гумона і той віддає ключ. Прийшовши з ключем у святилище, Орі відкриває шлях у величезне порожнисте дерево. Піднявшись вище, Орі перемагає чудовисько та отримує від Дерева предків можливість відбивати ворожі постріли. Орі вдається дістатися на верхівку дерева, де розчистити від заростів сферу Води та зарядити її з допомогою Сейна. Це спричиняє повінь, але Орі встигає врятуватися.

Куро скидає Орі в болото, де звірятко рятує Гумон. Тепер вода очищена і Орі може в ній плавати, відкриваючи нові шляхи. Дерево духів наділяє Орі здатністю тупати, щоби пробивати тонку підлогу та забивати кілки, що запускають механізми. Завдяки цій здатності Орі перемагає чергове чудовисько та потрапляє в долину. Там дух виявляє гніздо Куро та дізнається, що після того як загубився, Дерево духів випустило світло аби інші духи знайшли Орі. Та світло спалило пташенят Куро і сова вирішила помститися, викравши світло керівної сфери. Залишок сили тієї сфери і став Сейном. Орі вдається добути пір'їну Куро, котру використовує щоб ширяти в повітрі. Дух дістається в наповнений туманом ліс, де вивчає здатність бігати вздовж вигнутих стін. Перемігши двох привидів, Орі відкриває шлях у святилище, що розсіює туман і дає ключ від заморожених печер. Всередині Орі отримує здатність ходити по розжарених поверхнях. Гумон пробирається слідом, коли Орі вдається дійти до сфери Вітру та зарядити її світлом. Бажаючи врятувати своє плем'я, Гумон втручається в механізм, починається обвал, від якого Орі тікає завдяки пір'їні Куро.

Сова намагається вислідкувати Орі, дух переховується та потрапляє в ущелину, де вивчає посилений стрибок. Звірятко повертається на болото і звідти дістається на гору, де знаходить ключ від святилища, схованого у випаленій місцині, де знаходиться сфера Тепла. Орі знищує вогняного черва та заряджає сферу Тепла. Прилітає Куро та знову береться переслідувати Орі, спалахує пожежа. Гумон користується викраденою раніше реліквією, щоб оживити Нару, котра прибуває на допомогу й рятує Орі. Побачивши любов Нару до Орі, Куро отямлюється та повертає викрадене світло Дереву, але гине, коли воно починає сяяти знову в повну силу.

Минає час, ліс знову процвітає. Орі спостерігає за народженням нових духів і вилупленням останнього пташеняти Куро.

Розробка[ред. | ред. код]

Ori and the Blind Forest розроблялася 4 роки студією Moon Studios[2][3]. Один з провідних розробників — Томас Малер (англ. Thomas Mahler) — в минулому працював в Blizzard Entertainment[4]. За даними продюсера Microsoft Даніеля Сміта, студія Moon Studios НЕ зосереджена в якомусь одному місці: розробники знаходяться в різних куточках світу, таких як Австрія, Австралія, Ізраїль, США та інші країни[5]. Програміст Девід Кларк заявив, що «Ori and the Blind Forest» — це данина поваги таким класичним пригодницьким іграм, як Rayman і Metroid.

При написанні сюжету розробники керувалися такими творами, як «Король Лев» і «Сталевий гігант»[6].

Вперше гра була представлена на E3 2014 на презентації в Гален Центрі; до речі, E3 було тим заходом, на якому всі розробники вперше зустрілися один з одним. Під час E3 її відвідувачі шикувалися в довгі черги, щоб спробувати демо-версію.

Після E3 Moon Studios анонсували вихід Xbox-версії гри на початку 2015 року[7]. У листопаді 2014 Moon Studios оголосила про плани відстрочити випуск для всіх запланованих платформ, не згадавши, однак, нічого про платформу Xbox 360[8]. Пізніше вони заявили, що незабаром гра вийде для цієї платформи.

Ori and the Blind Forest: Definitive Edition[ред. | ред. код]

У виданні Definitive edition, випущеному 11 березня 2016 року для Xbox One та 27 квітня для Windows, було додано нові локації («Black Root Burrows» і «Lost Grove»), що розкривають минуле Нару, і де можна отримати нові здібності — ривок (дозволяє таранити ворогів собою та стрімко переноситися на певну відстань в обраному напрямку) і спалах (дозволяє Орі жбурляти вибухові згустки світла). Також у цьому виданні запроваджено полегшений (зі зменшеною шкодою від ворогів і природних небезпек) і ускладнений рівні складності (з єдиним життям), та можливість швидкого переміщення між уже відвіданими локаціями через спеціальні магічні криниці. До видання включено матеріали про розробку гри[9][10][11].

Саундтрек[ред. | ред. код]

Зовнішні аудіофайли
Свободно доступные треки из игры[12]
Main Menu
Launch Trailer
E3 Trailer

Музику для гри написав композитор Гарет Кокер (англ. Gareth Coker)[13].

Ori and the Blind Forest (Original Soundtrack)
#НазваТривалість
1.«Ori, Lost In the Storm»01:08
2.«Naru, Embracing the Light»01:24
3.«Calling Out»01:28
4.«The Blinded Forest»03:28
5.«Inspiriting»01:22
6.«First Steps Into Sunken Glades»04:34
7.«Finding Sein»01:45
8.«Up the Spirit Caverns Walls»05:36
9.«The Spirit Tree»01:48
10.«Kuro's Tale I - Her Rage»01:16
11.«Thornfelt Swamp»04:07
12.«Down the Moon Grotto»03:55
13.«The Ancestral Trees»01:48
14.«Gumo's Hideout»03:05
15.«Breaking Through the Trap»00:56
16.«Climbing the Ginso Tree»05:39
17.«Restoring the Light, Facing the Dark»02:28
18.«The Waters Cleansed»02:02
19.«Lost In the Misty Woods»04:45
20.«Home Of the Gumon»05:07
21.«Escaping the Ruins»02:19
22.«Kuro's Tale II - Her Pain»01:56
23.«Riding the Wind»05:00
24.«Completing the Circle»02:20
25.«Approaching the End»01:08
26.«Mount Horu»02:56
27.«Conundrum»01:22
28.«The Crumbling Path»02:27
29.«Racing the Lava»00:28
30.«Fleeing Kuro»03:48
31.«The Sacrifice»03:07
32.«Light of Nibel»04:19
01:28:51

Оцінки й відгуки[ред. | ред. код]

Критика[ред. | ред. код]

Ori and the Blind Forest здобула визнання критиків, зібравши середню оцінку у 89 % для всіх платформ на агрегаторах Metacritic[19][20] і GameRankings[22][23]. Особливо критиками були відзначені візуальний стиль, сюжет, музичний супровід, дослідження світу і дизайн гри.

Gamespot особливу увагу звернули на візуальний стиль і музичний супровід, вигадану мову, котрою розмовляють персонажі, що створює казкову атмосферу. Проте підкреслювалось, що «Важливо, втім, не вважати, що Ori and the Blind Forest просто красива. Вона звичайно така — але також невпинно розумна. Вона постійно дивує вас новими трюками: зміною гравітації, новими шляхами та рухами в просторі, та прискіпливо спроєктованими рівнями, що вимагають думати швидко й реагувати»[18].

IGN поділяли думку Gamespot, додаючи, що багато рівнів гри відчуваються тренуванням перед справжніми випробуваннями, котрими є кімнати, які треба пройти за один раз. Створення «Духовного зв'язку» для збереження прогресу визнавалося доцільним рішенням замість статичних точок збереження. Крім того було високо оцінено різноманітність способів знищення ворогів, які втім завжди мають той самий результат попри різне виконання. Орі називався надміру вразливим персонажем, що призводить місцями до несподіваних смертей[14].

У The Guardian відгукнулися, що хоча сюжет про відновлення балансу стихій не новий, проте заставки та певні моменти гри, особливо моменти втечі, дуже емоційні. Підкреслювалося, що гра часом вимагає неабиякої уважності та розрахування часу на стрибки, удари й т. ін. Разом з тим складні для проходження місця після певної кількості спроб долаються і у грі немає місць, пройти які було б надто складно. Схвалення здобула система розвитку персонажа, тоді як потреба регулярно поповнювати енергію визнавалася чи не головною перепоною в просуванні рівнями[35].

PC Gamer схвально оцінили дизайн, поєднаний зі складністю головоломок і збагачений помірними битвами з ворогами. Підкреслювалось, що в грі є декілька місць, які треба пройти на час, які можливо є найскладнішими, але тим самим запам'ятовуються. Зауважувалося, що хоча гра вийшла і для ПК, грати в неї помітно зручніше з геймпада, ніж клавіатури[32].

На думку журналу «Ігроманія», це «Запаморочливо красивий, цікавий і по-своєму глибокий платформер. Ori and the Blind Forest не тримає вас за дурня і постійно підкидає нові випробування, але не втрачає хватку: гра завжди рівно настільки складна, наскільки потрібно»[15].

На щорічному голосуванні The Game Awards 2015 гра удостоїлася першого місця в категорії «Найкраща арт-режисура»"[36], а також другого місця в категорії «Найкращий платформер», відставши всього на 1 % від переможця Super Mario Maker — конструктора карт для гри Mario[37].

Продажі[ред. | ред. код]

Один з провідних розробників Moon Studios, Томас Малер, офіційно заявив, що Ori and the Blind Forest як їхній перший великий проєкт уже встиг повністю відбити свої витрати на виробництво і сталося це протягом всього лиш тижня після релізу, і натякнув, що франшиза може побачити наступну частину.

«Ми і Microsoft не приховуємо свого щастя: Ori and the Blind Forest вдалося повністю відбити вкладений в нього бюджет всього за тиждень після релізу. Я б навіть не здивувався, якщо в майбутньому якась кіностудія не вирішила б придбати права на екранізацію нашої гри, адже вона без сумніву відмінно виглядала на великому екрані. І так, не стану заперечувати, наша команда дуже хоче зробити новий великий проект, і вже зараз працює над п'ятьма різними прототипами, які, можливо, з часом стануть повноцінними іграми. Мені б хотілося розповісти вам трохи більше, але, на жаль, з певних причин розкривати всіх подробиць щодо наших подальших планів я не можу».

Станом на серпень 2018 року гра продалася тиражем 1,7 млн копій[38].

Нагороди[ред. | ред. код]

Список нагород і номінацій
Нагороди Категорії Підсумок Джерело
Golden Joystick Awards 2015 Найкраща оригінальна гра Номінація [39]
Найкраща графіка Номінація
Гра року Номінація
Найкращий звук Перемога [40]
Xbox-гра року Перемога
The Game Awards 2015 Найкраща інді-гра Номінація [41]
Найкращий саундтрек Номінація
Найкращий пригодницький бойовик Номінація
Найкраща арт-режисура Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ori and the Blind Forest - Gamer Walkthroughs. gamerwalkthroughs.com. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 28 вересня 2020.
  2. ↑ Leah B. Jackson (12 червня 2014). E3 2014: The Enchanting Beauty of Ori and The Blind Forest. ign.com. Ziff Davis. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 23 червня 2014.
  3. ↑ Jeffrey Matulef (7 липня 2014). Ori and the Blind Forest looks great, but plays even better. eurogamer.net. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 7 липня 2014.
  4. ↑ Todd Martens (12 червня 2014). E3 2014: 'Ori and the Blind Forest' finds a challenge in sadness. latimes.com. Tribune Newspapers. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 24 червня 2014.
  5. ↑ Mike Minotti (18 червня 2014). Ori and the Blind Forest's producer wants his beautiful Xbox One exclusive to play as good as it looks (interview). Yahoo! Games. Yahoo !, Inc. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
  6. ↑ Alex Newhouse (16 червня 2014). E3 2014: Ori and the Blind Forest is a Beautiful Metroidvania. gamespot.com. CBS Interactive, Inc. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 23 червня 2014.
  7. ↑ Moon Studios. oriblindforest.com. Microsoft Corporation. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 8 серпня 2014.
  8. ↑ 21 November 2014. oriblindforest.com. Microsoft Corporation. 21 листопада 2014. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 21 листопада 2014.
  9. ↑ Gies, Arthur (1 березня 2016). Ori and the Blind Forest Definitive Edition comes to PC, Xbox One on March 11. Polygon (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 28 вересня 2020.
  10. ↑ Cabral, Matt; Contributor (1 березня 2016). Ori and the Blind Forest Shows How a Definitive Edition Is Done. Xbox Wire (амер.). Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 28 вересня 2020.
  11. ↑ Guarino, Mike (11 березня 2016). Ori And The Blind Forest: Definitive Edition Review. Attack of the Fanboy (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 28 вересня 2020.
  12. ↑ Gareth Coker (10 березня 2015). Ori and the Blind Forest Free Downloads (англ.). SoundCloud. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 грудня 2015.
  13. ↑ Ori and the Blind Forest (Original Soundtrack) (англ.). Amazon. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 22 березня 2015.
  14. ↑ а б Reparaz, Mikel (9 березня 2015). Ori and the Blind Forest Review. IGN. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 22 березня 2015.
  15. ↑ а б Датий, Антон (17 березня 2015). Цвет волшебства. Обзор Ori and the Blind Forest. Игромания. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 27 березня 2015.
  16. ↑ Васютинский, Евгений (18 березня 2015). Сказка на десять баллов: рецензия на Ori and the Blind Forest. PlayGround.ru. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 27 березня 2015.
  17. ↑ Щенников, Денис (27 березня 2015). Ori and the Blind Forest — сказочное испытание. 3DNews. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 27 березня 2015.
  18. ↑ а б VanOrd, Kevin (9 березня 2015). Ori and the Blind Forest Review. GameSpot. Архів оригіналу за 11 березня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
  19. ↑ а б Ori and the Blind Forest (Xbox One) (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 21 березня 2015.
  20. ↑ а б Ori and the Blind Forest (PC) (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 21 березня 2015.
  21. ↑ Кунгуров, Дмитрий (25 березня 2015). Обзор игры Ori and the Blind Forest. StopGame. Архів оригіналу за 28 березня 2015. Процитовано 28 березня 2015.
  22. ↑ а б Ori and the Blind Forest (англ.). Game Rankings. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 21 березня 2015.
  23. ↑ а б Ori and the Blind Forest (англ.). Game Rankings. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 21 березня 2015.
  24. ↑ Faceless (23.03.2015). Рецензия на Ori and the Blind Forest. Riot Pixels. Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 24 березня 2015.
  25. ↑ Carter, Chris (9 березня 2015). Review: Ori and the Blind Forest. Destructoid. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 9 березня 2015.
  26. ↑ Carsillo, Ray (9 березня 2015). Ori and the Blind Forest review. Electronic Gaming Monthly. Архів оригіналу за березня 11, 2015. Процитовано 9 березня 2015.
  27. ↑ Reiner, Andrew (9 березня 2015). Beauty In Death - Ori and the Blind Forest. Game Informer. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 9 березня 2015.
  28. ↑ Sullivan, Lucas (9 березня 2015). Ori and the Blind Forest review. GamesRadar. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 9 березня 2015.
  29. ↑ Bloodworth, Daniel (10 березня 2015). Ori and the Blind Forest Review. GameTrailers. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 березня 2015.
  30. ↑ Tan, Nick (9 березня 2015). Ori and the Blind Forest Review. Game Revolution. Архів оригіналу за 28 червня 2016. Процитовано 9 березня 2015.
  31. ↑ Castle, Matthew (9 березня 2015). Ori and the Blind Forest review (OXM). Official Xbox Magazine UK. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 9 березня 2015.
  32. ↑ а б Wilde, Tyler (13 березня 2015). Ori and the Blind Forest review. PC Gamer. Архів оригіналу за 30 листопада 2015. Процитовано 13 березня 2015.
  33. ↑ Gies, Arthur (9 березня 2015). Ori and the Blind Forest review: the places you'll go. Polygon. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 9 березня 2015.
  34. ↑ Orry, Tom (13 березня 2015). Ori and the Blind Forest Review. VideoGamer.com. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 13 березня 2015.
  35. ↑ Webber, Jordan Erica (1 квітня 2015). Ori and the Blind Forest review: "a challenging and beautiful journey". The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 29 вересня 2020.
  36. ↑ Nominees | The Game Awards 2015. thegameawards.com. Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 18 грудня 2015.
  37. ↑ Best Platformer Award Global Game Awards 2015. www.game-debate.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 грудня 2015.
  38. ↑ Bieńkowski, Jakub (2018). A Computer Game Seen as a Source of Axiological Value. Based on "Ori and the Blind Forest". Irydion. Literatura - Teatr - Kultura. Т. 4, № 1. с. 49—65. doi:10.16926/i.2018.04.04. ISSN 2391-8608. Процитовано 29 вересня 2020.
  39. ↑ Blake, Vikki (2 вересня 2015). Vote for your favourite games in this year's Golden Joystick Awards. Destructoid. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  40. ↑ Hurley, Leon (30 жовтня 2015). The Golden Joystick Awards: all the winners this year. GamesRadar. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 5 грудня 2015.
  41. ↑ Nominees | The Game Awards 2015. The Game Awards. Ola Balola. 12 листопада 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Франшизи
Дочірні студії
Діючі
ZeniMax
Колишні
Люди
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ori_and_the_Blind_Forest&oldid=41908389