La Poste — Вікіпедія

La Poste
фр. La Poste
Тип бізнес
підприємство і поштовий оператор
Форма власності SA national à board of directorsd[1]
Галузь Q112165893?[1]
Гасло Bougez avec La Poste, Pas de problème, La Poste est là, La Poste, on a tous à y gagner, Ce que l’avenir vous promet, La Poste vous l’apporte, La confiance a de l'avenir, Et la confiance grandit, Faire grandir la confiance, c’est donner des ailes à chacun, La confiance donne de l'avance, Développons la confiance і Simplifier la vie
Засновано 1477
Засновник(и) Людовик XI
Штаб-квартира Париж
Власник(и) APE[d]
Дочірні компанії
  • La Banque postale і Dynamic Parcel Distribution
    • laposte.fr​(фр.)
    Мапа
    CMNS: La Poste у Вікісховищі

    La Poste (укр. Ля Пост, дослівно — Пошта) — національний оператор поштового зв'язку Франції зі штаб-квартирою в Парижі. Є відкритим акціонерним товариством та перебуває у підпорядкуванні уряду Франції. Член Всесвітнього поштового союзу.

    «La Poste» є материнською компанією «Groupe La Poste», до якої також входять банк і страхова компанія («La Banque postale»), логістична компанія («Geopost») та оператор стільникового зв'язку («La Poste Mobile»).

    Історія[ред. | ред. код]

    Заснована у 1991 році внаслідок ліквідації «Postes, Télégraphes et Téléphones», урядового відомства, відповідального за пошту, телеграф та телефонні послуги у Франції, що було розділене на поштовго оператора «La Poste» та телекомунікаційного «France Télécom» (нині «Orange»). «France Télécom» було одразу приватизовано, а «La Poste» стала публічною компанією. Видана у 1997 році Директива ЄС 97/67/ЕС вимагала від держав-членів повністю відкритий для конкуренції поштовий сектор[2], в результаті чого у 2005 році французький уряд надав дозвіл роботи на ринку поштових послуг приватним поштовим компаніям і перетворив «La Poste» на державну компанію.

    З демонополізацією ринку поштових послуг у Франції розпочали свою діяльність ряд приватних логістичних компаній, зокрема «TNT Express», «DHL Express» та «United Parcel Service», однак «La Poste» залишилася основним постачальником універсальних поштових послуг. Більшість приватних компаній, що працюють на французькому ринку, працюють переважно на магістральних потоках та доставляють пошту у містах, оскільки не можуть конкурувати з надзвичайно широкою мережею відділень «La Poste» по всій країні[3].

    З року 2010 «La Poste» — акціонерна компанія. Хоча більшість країн Західної Європи повністю приватизували свої підприємства поштового зв'язку, однак французький уряд послідовно виступає проти приватизації «La Poste»[4].

    У 2013 році «La Poste» інвестувала близько 1 млрд. євро у ремонт поштових відділень, модернізацію інфраструктури та розширення своєї мережі, а також придбання електромобілів. Також інвестиційний проєкт передбачав придбання франшиз «Seur» в Іспанії, по 40% акцій індійської DTDC та французької «Colizen». Також компанія придбала 66% акцій транспортної компанії «Tigers». Через спільне підприємство з «Swiss Post», «Asendia», група придбала активи «Pitney Bowes' international» у Великій Британії та 40% акцій ірландської «eShopWorld»[5].

    У грудні 2016 року «La Poste» запустила регулярну доставку безпілотниками віддалених регіонах Франції[6].

    Діяльність[ред. | ред. код]

    Поштово-багажний поїзд TGV (знятий з експлуатації у 2015 році).
    Кур'єрський електромобіль Renault Kangoo.

    Універсальні поштові послуги[ред. | ред. код]

    Компанія є найбільшим постачальником послуг з доставки пошти у Франції. У 2012 році було опрацьовано 15 млрд. відправлень, з яких 97% припало на корпоративну пошту. Надання універсальних поштових послуг становило 55% доходу компанії, з 55% корпоративним клієнтам, 16% — рекламодавцям. Міжнародна доставка пошти склала 7% доходу за 2012 рік. Того ж року «Swiss Post» та «La Poste» заснували спільну компанію «Asendia» для об'єднання міжнародної діяльності[7]

    «La Poste» пропонує три різні тарифи на відправлення пошти у Франції: першокласний, другокласний та зелений лист. Останній був введений в 2011 році для забезпечення екологічної альтернативи звичайним тарифам. Такий клас відправлень праховує 15% зменшення викидів вуглецю, ніж першокласний. У 2012 році на нього припав кожен п'ятий пріоритетний лист (20% всіх пріоритетних листів)[8].

    GeoPost[ред. | ред. код]

    «GeoPost» об'єднує ряд дочірніх підприємств «La Poste Group». У Франції компанія надає послуги під двома брендами «Chronopost» та «DPD» (раніше Exapaq ). За межами Франції компанія працює під брендами «DPD»[9], «Yurtiçi Kargo» та «Seur GeoPost».

    «La Poste» — друга за обсягами обігу посилок компанія у Європі, з часткою ринку 15% та доходом 5 млрд євро[10].

    У 2017 році «Geopost» розширила свою діяльність в Італії[11], Росії[12], Бразилії[13] та В'єтнамі.

    Інші види діяльності[ред. | ред. код]

    Окрім поштових послуг, «La Poste» також пропонує банківські та страхові послуги (разом із «La Banque Postale»), а також через «Chronopost» кур'єрські послуги. Після уряду «La Poste» є другим за величиною роботодавцем у Франції. Компанія пропонує сервіси вебпошти, володібчи доменом @laposte.net і обслуговує близько 1,6 мільйона активних облікових записів[14]. Також група створила філії з питань комунікаційного консультування («Mediaprism»), обміну документами та архівування («Docapost»), нерухомості («Poste Immo») та мобільної телефонії («La Poste Mobile», у партнерстві з SFR ).

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. ↑ а б SIRENE
    2. ↑ Directive 97/67/EC of the European Parliament and of the Council of 15 December 1997 on common rules for the development of the internal market of Community postal services and the improvement of quality of service (англ.), т. OJ L, № 31997L0067, 21 січня 1998, процитовано 14 лютого 2019
    3. ↑ Tridon, Céline (1 липня 2011). Courrier: peut-on se passer de La Poste?. Chef d'Entreprise (фр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 13 жовтня 2020.
    4. ↑ Sarre, Georges (15 жовтня 2008). Contre la privatisation de la Poste. Libération (фр.). Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 13 жовтня 2020.
    5. ↑ La Poste Group profits hit by declining mail volumes. Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 13 жовтня 2020.
    6. ↑ French postal service kicks off drone delivery service. The Jakarta Post (англ.). Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 6 червня 2017.
    7. ↑ Le courrier, support des échanges économiques et commerciaux (фр.). Groupe La Poste. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 13 жовтня 2020.
    8. ↑ Le lien renouvelé du courrier (фр.). La Poste. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 13 жовтня 2020.
    9. ↑ "GeoPost et La Poste Group,". GeoPost (Global express parcel) (фр.). Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 25 квітня 2013.
    10. ↑ Deuxième opérateur de colis-express en Europe. La Poste (фр.). Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 13 жовтня 2020.
    11. ↑ Brt, arriva La Poste la Francia sbarca in forze nella logistica italiana. Repubblica.it (італ.). 5 грудня 2016. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 6 червня 2017.
    12. ↑ News, East-West Digital (31 січня 2017). GeoPost acquires majority stake in Russia’s SPSR Express as local shipping market consolidates. East-West Digital News. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 6 червня 2017.
    13. ↑ BRAZIL > GeoPost acquires 60% stake in Brazilian logistics company JadLog. fdianalytics.com (амер.). Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 6 червня 2017.
    14. ↑ Troubles with webmail migration (фр.). www.arobase.org. 27 липня 2007. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 13 жовтня 2020.

    Посилання[ред. | ред. код]

  • Приватні поштові служби Європи: Bring Citymail
  • Нова Пошта
  • PIN Group
  • Postcon
  • Spring GDS
  • UK Mail
    • Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Тематичні сайти
    Нормативний контроль
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=La_Poste&oldid=35524102