Java Platform, Micro Edition — Вікіпедія

Java Platform, Micro Edition (Java ME, раніше — Java 2 Micro Edition, J2ME) — підмножина платформи Java для пристроїв, з обмеженими ресурсами, наприклад: стільникових телефонів, кишенькових комп'ютерів, ресиверів цифрового телебачення, програвачів дисків Blu-ray тощо.

Java ME розроблена під керівництвом Sun Microsystems і є заміною схожої технології — PersonalJava. Спочатку специфікація розроблялася в рамках JCP (Java Community Process) як JSR 68 [Архівовано 15 жовтня 2002 у Wayback Machine.]. Пізніше її варіанти розвинулися в окремі JSR. Sun надає зразок реалізації (англ. reference implementation) специфікації, але спочатку не надавала безплатної реалізації середовища виконання (англ. runtime environment) Java ME для мобільних пристроїв. 22 грудня 2006 початковий код Java ME був випущений під ліцензією GNU General Public License, проєкт отримав назву phoneME[1].

Відмінними особливостями пристроїв з обмеженими ресурсами є обмежена обчислювальна потужність, обмежений обсяг пам'яті, малий розмір дисплея, живлення від портативної батареї, а також низькошвидкісні і недостатньо надійні комунікаційні можливості. Типовий мобільний телефон містить всередині 32-розрядний RISC-процесор з тактовою частотою 150-250 МГц, має об'єм оперативної пам'яті близько 1-2 Мб, кольоровий дисплей розміром 2 дюйми і має можливість з'єднання з інтернетом за допомогою GPRS або EDGE зі швидкістю до 474 кбіт/с, яке при цьому фундаментально ненадійно, оскільки швидкість передачі даних може несподівано впасти, або з'єднання може бути взагалі повністю втрачено.

Java ME специфікує дві базові конфігурації, які визначають вимоги до віртуальної машини (обмеження набору допустимих інструкцій тощо), а також мінімальний набір базових класів: CLDC (Connected Limited Device Configuration - конфігурація пристрою з обмеженими ресурсами та комунікаційними можливостями) та CDC (Connected Device Configuration - конфігурація пристрою з нормальними ресурсами та комунікаційними можливостями).

Java ME також визначає кілька так званих профілів (англ. profiles), які доповнюють і розширюють згадані вище конфігурації, зокрема визначають модель програми, можливості графічного інтерфейсу, а також комунікаційні функції (наприклад доступ до Інтернету) тощо.

В даний час найпоширенішою конфігурацією є CLDC, для якої розроблений профіль MIDP (Mobile Information Device Profile - профіль для мобільного пристрою з інформаційними функціями). Програми, написані для цього профілю, називаються мідлети (англ. MIDlet). Іншим популярним профілем для CLDC є DoJa, розроблений фірмою NTT DoCoMo для її власного сервісу iMode. iMode вельми поширений в Японії, і в меншій мірі в Європі і на Далекому Сході.

Конфігурація CLDC успішно використовується в більшості сучасних мобільних телефонів і портативних органайзерів. За даними компанії Sun Microsystems до кінця 2004 у світі було випущено понад 579 мільйонів мобільних пристроїв з підтримкою цієї конфігурації Java. Це робить Java ME панівною технологією Java у світі. Обсяги виробництва мобільних телефонів значно перевищують кількість інших комп'ютерних пристроїв, здатних виконувати програми на Java (наприклад, персональних комп'ютерів).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Подробиці про phoneME дивись на сторінці проєкту [Архівовано 10 червня 2007 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]