Hyundai (конгломерат) — Вікіпедія

Hyundai
Тип конгломерат
Форма власності конгломерат
Галузь Будівництво, Автомобілебудування, Туризм
Засновано 1947
Засновник(и) Чон Чжу-йон
Причина закриття Розділення
Штаб-квартира  Південна Корея Сеул
Продукція Легкові автомобілі і позашляховики
Дочірні компанії «Hyundai Elevator»
«Hyundai Asan»
«Hyundai Research Institute»
«Hyundai Global»
«Hyundai Movex»
Член Linux Foundation[1]
hyundaigroup.com​(кор.)
CMNS: Hyundai у Вікісховищі

Hyundai (кор. 현대, 現代현대?, 現代? хенде) — корейський чеболь (конгломерат), заснований Чон Чжу-йоном. Після Азійської фінансової кризи компанія передала в особливі підрозділи більшість видів бізнесу, в тому числі «Hyundai Motor Group», «Hyundai Department Store Group», і «Hyundai Heavy Industries Group». Назва «Hyundai» походить від сінокорейського слова 現代, що означає «сучасність»[2].

Історія[ред. | ред. код]

Перша компанія групи була заснована в 1947 році як авторемонтна майстерня. Згодом вона стала інженерно-будівельною компанією[3]. Чон Чжу-йон і члени його сім'ї почали займатися й іншими видами діяльності, розширивши вплив на інші галузі промисловості. В результаті з'явився найбільший в Кореї чеболь.

За допомогою американських військових контрактів і підтримки урядових програм розвитку інфраструктури, компанія Чон Чжу-йона стала головною будівельною фірмою в Республіці Корея. Зокрема, вона виконувала престижне замовлення на будівництво 400-кілометрової надшвидкісної магістралі між Сеулом і Пусаном[4]. З 1965 року Hyundai почала виходити на будівельні ринки Гуаму, Таїланду і В'єтнаму[5]. У 1967 році була заснована Hyundai Motor Company[6]. В 1973 році була заснована Hyundai Heavy Industries[7]. На наступний рік було завершено будівництво першого морського судна[8]. У 1983 році Hyundai увійшов в електронну промисловість, створивши компанію Hyundai Electronics (з 2001 року «Hynix»)[9].

До середини 1990-х років компанія Hyundai мала понад 60 дочірніх компаній і брала активну участь у різних сферах економіки, в тому числі автомобілебудуванні, будівництві, хімічній промисловості, електроніці, фінансових послугах, важкій промисловості та суднобудуванні. У цей же період вона мала загальний річний дохід $90 млрд і понад 200 000 співробітників[5].

У березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ до України, компанія зупинила роботу заводу в Санкт-Петербурзі. Наприкінці 2023 року компанія узгодила план продажу активів Росії за символічні $78[10], а в січні 2024 російську філію було продано російській компанії "Арт-Фінанс"[11].

Реструктуризація[ред. | ред. код]

У грудні 1995 року було оголошено про велику реструктуризацію управління, яка торкнулася 404 керівників компанії[12].

У квітні 1999 року Hyundai оголосила про велику реструктуризацію, скорочення на дві третини числа бізнес-одиниць, а також плану по розподілу конгломерату на п'ять незалежних бізнес-груп[13][14].

Після реструктуризації, яка почалася з 2000 року, основними видами бізнесу компанії стали суднобудування, автомобілебудування, будівництво, роздрібна торгівля, фінанси, електроніка. Після смерті засновника Чон Чжу-йона у 2001 році, компанії, складові чеболь, відокремилися і стали представляти самостійні підприємства.

В результаті реструктуризації компанія Hyundai Group стала займатися тільки контейнерними перевезеннями, виробництвом ліфтів і туризмом. Більшість компаній, що носять ім'я Hyundai, юридично не пов'язані з Hyundai Group. Тим не менш, в більшості колишніх дочірніх компаній конгломерату Hyundai продовжують керувати родичі Чон Чжу-йона.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.linuxfoundation.org/membership/members/
  2. ↑ Hyundai smokes the competition. CNN Money. 5 січня 2010. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 11 січня 2012.
  3. ↑ The last emperor. The Economist. 4 лютого 1999. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 11 січня 2012.
  4. ↑ Воронцов А. В. Республика Корея: социально-экономическая структура и торгово-экономические отношения с СНГ / РАН. Институт востоковедения. 2-е издание.- М.: ИВ РАН, 1998 г. С.14
  5. ↑ а б Rowley, Chris; Paik, Yongsun (2009). The Changing Face of Korean Management. Taylor & Francis. с. 10. ISBN 0-415-77400-4. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 30 листопада 2016.
  6. ↑ Chung Ju Yung, Founder of Hyundai Empire, Dies at 85. The New York Times. 22 березня 2001. Архів оригіналу за 16 листопада 2012. Процитовано 11 січня 2012.
  7. ↑ As Korean Heirs Feud, an Empire Is Withering; Change and Frail Finances Doom the Old Hyundai. The New York Times. 26 квітня 2001. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 11 січня 2012.
  8. ↑ Steers, Richard (1999). Made in Korea: Chung Ju Yung and the Rise of Hyundai. Routledge. с. 96. ISBN 0-415-92050-7. Архів оригіналу за 18 жовтня 2013. Процитовано 30 листопада 2016.
  9. ↑ Hyundai Electronics to Be Renamed Hynix. The New York Times. 9 березня 2001. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 10 квітня 2012.
  10. ↑ Hyundai продає свій завод на території Росії за символічну ціну. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 грудня 2023.
  11. ↑ Виробник автомобілів Hyundai продав два заводи під Санкт-Петербургом. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
  12. ↑ Hyundai Announces Management Changes. The New York Times. 29 грудня 1995. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 11 січня 2012.
  13. ↑ Hyundai Gives In to Seoul Pressure on Chaebol. The New York Times. 22 квітня 1999. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 11 січня 2012.
  14. ↑ Hyundai to shed 53 units in debt reduction plan. Asia Times. 27 квітня 1999. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 11 січня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Hyundai_(конгломерат)&oldid=41689955