French
DeutschHierodula patellifera — Вікіпедія
| Hierodula patellifera | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Hierodula patellifera, Японія | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Hierodula patellifera Serville, 1839 | ||||||||||||||
 | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Hierodula patellifera — вид справжніх богомолів, поширений в Східній та Південній Азії. Належить до багатого видами роду Hierodula, основний ареал якого охоплює Південно-Східну Азію та Австралію[1]. Великі зелені чи бурі богомоли
Опис[ред. | ред. код]
Тіло кремезне, довжиною 4,5-6,5 см у самців та 5-7 см у самиць. Забарвлення зелене або брунатно-фіолетове.[2] На голові присутній невеликий горбик між основами антен та очима. На внутрішньому краї тазиків передніх ніг наявні 2-4 білуваті лопаті, що закінчуються тендітними шипами.[3] Задні та середні ноги з шипом на коліні. Шкірясті надкрила повністю покривають кінець черевця, задні крила добре розвинені, прозорі. На передніх крилах наявне велике білувате вічко.[4]
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Віддає перевагу деревній чи чагарниковій рослинності, де полює на комах з засідки, приймаючи характерну для більшості богомолів позу «молільника». Імаго добре літає, самці активно летять на світло, самиці по мірі набирання ваги літати припиняють.
Статевозріла самиця приблизно за 14 днів після останнього линяння починає здійснювати приваблення самців. Зазвичай самиці в спокої сидять з нижнього боку на гілці дерева, крилами вниз. Поведінка приваблення самців складається з піднімання черевця відносно крил, а далі черевце роздувається, демонструючи червонясті краї черевних сегментів, а також, імовірно, посилюючи виділення феромонів. Таку поведінку демонструють лише незапліднені самиці, після запліднення вона зникає.[2]
Самиця відкладає велику оотеку зеленуватого кольору, яка надалі темніє. Оотека циліндрична, приблизно 1,5 см у довжину та 1,3 см у діаметрі, з гострим кінчиком до передньої частини. Вилуплення личинок відбувається за 3-4 тижні. З оотеки одночасно виходить приблизно 150 личинок.[5]
Поширення[ред. | ред. код]
Зустрічається в Східній Азії. Уперше описаний на Яві. Присутній у Малайзії, Індії, Японії, Кореї, Таїланді, В'єтнамі. Як інвазивний вид виявлений на Гаваях[6].
У 2020 році було повідомлено про виявлення цього виду на півдні Франції принаймні з 2013 року[7], а також на півночі Італії[3]. Найбільш імовірним шляхом потрапляння виду до Європи вважають перевезення оотек з товарами з Азії, зокрема на бамбукових мітлах[3].
У культурі[ред. | ред. код]
Богомолів та оотеки Hierodula patellifera використовують у їжу в Китаї та як засіб народної медицини в Японії, Кореї та Китаї[8].
Цього богомола зображено на марці Бутану 1969 року ціною 3 нгултруми[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Battiston R.; Massa B. (2008). The Mantids of Caucasus (Insecta, Mantodea) (PDF). Atti Acc. Rov. Agiati. VIII (B): 5—28. Архів оригіналу (PDF) за 24 квітень 2016. (англ.)
- ↑ а б Perez, Beatriz (2005). Calling behaviour in the female praying mantis, Hierodula patellifera. Physiological Entomology. 30 (1): 42—47. doi:10.1111/j.0307-6962.2005.00426.x. ISSN 0307-6962.
- ↑ а б в Battiston, Roberto; Amerini, Rachele; Di Pietro, William; Guariento, Luis Alessandro; Bolognin, Luca; Moretto, Enzo (2020). A new alien mantis in Italy: is the Indochina mantis Hierodula patellifera chasing the train for Europe?. Biodiversity Data Journal. 8. doi:10.3897/BDJ.8.e50779. ISSN 1314-2828.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area (PDF). WBA Books. с. 107-109. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 3 січня 2019.(англ.)
- ↑ Leong, T. M. (2009).Oviposition and hatching in the praying mantis, Hierodula patellifera (Servile) in Singapore (Mantodea: Mantidae: Paramantinae). Nature in Singapore, 2, 55-61.(англ.)
- ↑ Nguyen, Dzung T.; Maxwell, Michael R. (2008). Stalking of Stationary Prey by a Praying Mantid (Hierodula patellifera Serville) (Mantodea: Mantidae). Entomological News. 119 (4): 425—427. doi:10.3157/0013-872X-119.4.425. ISSN 0013-872X.(англ.)
- ↑ Moulin, Nicolas (2020). When Citizen Science highlights alien invasive species in France: the case of Indochina mantis, Hierodula patellifera (Insecta, Mantodea, Mantidae). Biodiversity Data Journal. 8. doi:10.3897/BDJ.8.e46989. ISSN 1314-2828.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)(англ.) - ↑ Jun Mitsuhashi (19 грудня 2016). Edible Insects of the World. CRC Press. с. 65–. ISBN 978-1-315-35088-2. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 16 листопада 2020.(англ.)
- ↑ Baltazar, E. H., Gómez, B. Los Mantodea en la filatelia (Insecta: Dictyoptera) // Dugesiana. — 2019. — Т. 26, вип. 2. — С. 71-76. Архівовано з джерела 23 вересня 2019. Процитовано 16 листопада 2020.(ісп.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area (PDF). WBA Books. с. 107-109. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 3 січня 2019.(англ.)
- Вид у базі даних богомолів [Архівовано 8 липня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Battiston R.; Massa B. (2008). The Mantids of Caucasus (Insecta, Mantodea) (PDF). Atti Acc. Rov. Agiati. VIII (B): 5—28. Архів оригіналу (PDF) за 24 квітень 2016. (англ.)