Die Krupps — Вікіпедія

Die Krupps
Основна інформація
Жанри EBM, Індастріал-метал
Стиль пост-індастріал, індастріал метал, EBM
Роки З 1980 — дотепер
Країна Німеччина Німеччина
Місто Дюссельдорф
Мова Німецька, англійська
Лейбл Zickzack, Synthetic Symphony, Hollywood
Склад поточний склад:
Юрген Енглер
Ральф Допрер
Марсель Цюрхер
Хендрік Тізбруммел
Нільс Фінкейсен
Крістофер Лейц
Колишні
учасники
перший склад:
Юрген Енглер
Ральф Допрер
Марсель Цюрхер
Волкер Борхерт
Нільс Фінкейсен
Інші
проєкти
Dkay.com, Heathen, Male, Propaganda
diekrupps.com

Die Krupps у Вікісховищі

Die Krupps — німецький индастріал метал/І-Бі-Ем гурт, створений в 1980 році Юргеном Енглером (Jürgen Engler) та Бернвардом Малакою (Bernward Malaka) в Дюссельдорфі.

Історія[ред. | ред. код]

Назва групи німецькою мовою вимовляється як «ді круппс», що веде своє походження від династії Крупп — однієї з основних промислових сімей Німеччини до, і під час Другої світової війни. У деяких інтерв'ю гурт заявив, що у фільмі «Загибель богів» 1969 року, італійського режисеру Вісконті, була зображена фіктивна німецька промислова династія Ессенбеків — що і стала головним джерелом натхнення.

Початкові ідеї гурту були засновані навколо надання сатирі світогляду німецької культури. В ранніх роботах Юрген Енглер використовував власноруч виготовлений сталофон (stahlophon) — помісь ксилофона і залізничних рейок. Це був величезний пристрій, що вимагав чималих фізичних зусиль для гри, але наближав гравця до ідеалу працівника саме індустріальної країни.[1]

В 1981 році гурт покинув Ральф Дорпер (Ralf Dorper) з початкового складу, який створив високо оцінені ранні записи «Stahlwerksynfonie» і «Wahre Arbeit Wahrer Lohn», щоб в 1982 році заснувати гурт Propaganda. Propaganda став одним з небагатьох німецьких гуртів, які були успішними на міжнародному рівні в 80-і роки.

Впродовж 1980-х років, початкове звучання Die Krupps, поєднувало  синтезатори та металеву перкусію. Die Krupps, в цей час, відіграє ключову роль в поширені Європою Electronic Body Music і  співпрацює в 1989 році з британським гуртом Nitzer Ebb. У 1992 році вони почали використовувати гітари і додали звучання запозиченого з хеві-метал, яке відбилося у випуску їх альбому I і EP Tribute To Metallica, що складався з кавер-версій Metallica. Об'єднання електронних і металевих елементів було новаторським рухом, яке призвело до ряду інших ліній використання за допомогою комбінацій електронних / металевих звуків — як своєрідна матриця до інших індустріальних звучань. Група продовжувала грати в тому ж дусі впродовж 1990-х років, випустивши II — The Final Option (під впливом альбому Head Machine групи Deep Purple), в 1993 році виходить більш експериментальний і замислений III — Odyssey of the Mind. В 1995 році з'являється альбом Paradise, з ще сильнішим впливом металу, проте в 1997 році гурт розпався.

Юрген Енглер заснував власний проект DKay.com і випустив два альбоми в 2000 і 2002 роках.

В 2005 році команда Die Krupps знову збирається для виступів на деяких великих європейських фестивалях, а також для сольних виступів в 2005 і 2006 роках. Восени 2007 року були випущені два найбільших альбоми хітів, щоб відсвяткувати 25-ту річницю Die Krupps: «Too Much History — The Electro Years Vol 1» і «Too Much History — The Metal Years Vol 2», в форматі діджіпак. Обидва альбоми були об'єднані в 2-диска. «Too Much History».

Альбом містив перезаписи найбільших хітів майже кожного альбому, які група випустила в минулому, плюс кілька невиданих нових треків, в тому числі The Great Divide, 5 Millionen і кілька спільних треків, з Client B гурту Client та Дугласом Маккарті з Nitzer Ebb.[2]

Впливовий бек-каталог Die Krupps було перевидано і розширено. Так було перевидано чотири попередніх альбоми «Stahlwerksynfonie» «Volle Kraft Voraus», «І» і « Final Option».

Щоб відсвяткувати тридцять років «Справжньої роботи» Die Krupps оголосили про створення спільного європейського турне з Nitzer Ebb навесні 2011 року.[3]

28 серпня 2015 року Die Krupps повернувся з новим релізом альбому 'V — Metal Machine Music ". Відбулося повернення до чітко заснованих гітарних партій кінця 90-х років, але нові пісні показали значно підвищений рівень агресивності, в поєднанні важких гітар і потужних секвенсорів.[4]

Склад[ред. | ред. код]

Перший склад[ред. | ред. код]

Юрген Енглер (Jürgen Engler) — вокал, синтезатори і програмування

Ральф Дорпер (Ralf Dörper) — синтезатори і програмування

Марсель Цюрхер ( Marcel Zürcher) — гітара

Волкер Борхерт (Volker Borchert) — живі ударні

Нільс Фінкейсен ( Nils Finkeisen) — жива гітара

Колишні учасники[ред. | ред. код]

Рюдігер Еш (Rüdiger Esch) — бас гітара (1982 — 2011)

Крістоф «Нюк» Міхелфейт (Christoph «Nook» Michelfeit) — ударні, електронні ударні (2011)

Бернвард Малака (Bernward Malaka) — бас-гітара

Франк Коллгес (Frank Köllges) — ударні

Єва Гослінґ (Eva Gossling) — саксофон

Христина Шнекенбюрґер (Christina Schnekenburger) — клавішні

Вальтер Джагер (Walter Jäger) — клавішні, ефекти

Крістофер Лейц (Christopher Lietz) — програмування, семпли

Лі Алтус (Lee Altus) — гітара

Дарен Мінтер (Darren Minter) — ударні

Георг Левс (George Lewis) — ударні

Олівер Рол (Oliver Röhl) — ударні

Ашім Фарбер (Achim Färber) — ударні (2005 — 2008)

Дискографія[ред. | ред. код]

Студійні альбоми[ред. | ред. код]

  • 1981: Stahlwerksinfonie (LP/CD)
  • 1982: Volle Kraft voraus! (LP/CD)
  • 1985: Entering the Arena (LP/CD)
  • 1992: I (LP/CD)
  • 1993: II — The Final Option (LP/CD)
  • 1994: The Final Remixes (2LP/CD)
  • 1995: III — Odyssey of the Mind (LP/CD)
  • 1997: Paradise Now (CD)
  • 2011: The Final Option (Re-Release)
  • 2013: The Machinists of Joy (CD, ltd 2CD)
  • 2015: V — Metal Machine Music (CD, ltd 2CD)

Сингли та малі альбоми (EP)[ред. | ред. код]

  • 1981: Wahre Arbeit, Wahrer Lohn (LP/CD)
  • 1982: Wahre Arbeit, Wahrer Lohn (7″)
  • 1989: Machineries of Joy feat. Nitzer Ebb (7″, 12″, Remix 12″, Promovideoclip)1991: Germaniac Germaniac 2001 (12″/MCD)
  • 1991: Metal Machine Music feat. Accuser (12″/MCD, Promovideoclip)
  • 1992: The Power (12″/MCD)
  • 1992: A Tribute to Metallica (CD)
  • 1993: Nothing Else Matters / Enter Sandman (Promo-CD, NEM Promovideoclip)
  • 1993: Enter Sandman (12″)
  • 1993: Fatherland (12″/MCD, Promovideoclip)
  • 1994: To the hilt (12″/MCD, Promovideoclip)
  • 1993: Crossfire (MCD, Promovideoclip)
  • 1994: Bloodsuckers (12″/Double-MCD, Promovideoclip)
  • 1994: Fatherland / To the Hilt (Final Remixes) (12″)
  • 1995: Isolation (12″/MCD, Promovideoclip)
  • 1995: Scent (MCD, Promovideoclip)
  • 1996: The Last Flood (Promovideoclip)
  • 1996: The Remix Wars (vs. Front Line Assembly) (CD-EP)
  • 1997: Fire feat. Arthur Brown (MCD, Promovideoclip)
  • 1997: Rise up (12″/MCD, 3x Promovideoclip)
  • 1997: Black Beauty, White Heat (MCD, Promovideoclip)
  • 2005: Wahre Arbeit Wahrer Lohn (Remix feat. Douglas McCarthy) (MCD)
  • 2009: Volle Kraft Null Acht (Remix-CD)
  • 2010: Als wären wir für immer (CD-EP)

Антології[ред. | ред. код]

  • 1991: Metall Maschinen Musik 91-81 Past Forward (2LP/CD)
  • 1997: Foundation (Kompilation, CD)
  • 2007: Too Much History — Vol. 1 The Electro Years (CD)
  • 2007: Too Much History — Vol. 2 The Metal Years (CD)
  • 2007: Too Much History — Limited Edition (2-CD-Set)
  • 2011: Join in the Rhythm of Machines zusammen mit Nitzer Ebb (MCD)
  • 2012: Industrie-Mädchen (MCD)
  • 2013: Risikofaktor (EP, Promovideoclip)
  • 2013: Nazis on Speed (Promovideoclip)
  • 2014: Robo Sapien (MCD, Promovideoclip)
  • 2015: Battle Extreme / Fly Martyrs Fly (MCD)

Збірки виступів та каверів (tributes)[ред. | ред. код]

  • 2006 Extended Electronics
  • 2007 This Is Industrial Hits Of The '90s
  • 2010 Advanced Electronics Vol. 8
  • 2011 The Dark Box — The Ultimate Goth, Wave & Industrial Collection 1980—2011
  • 2013 Russian Industrial Tribute To Die Krupps
  • 2014 Elektrozorn Vol. 1
  • 2016: Live im Schatten der Ringe (CD/DVD/Blu-ray)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rate Your Music. Архів оригіналу за 9 січня 2016.
  2. Endemann, Stefan. DIE KRUPPS - Biography. www.die-krupps.de. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 23 червня 2016.
  3. Neue Deutsche Härte. neuedeutscheharte.tumblr.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 24 червня 2016.
  4. Official Die Krupps website. Архів оригіналу за 23 червня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]