Andrea Doria (1891) — Вікіпедія

	Броненосець «Андреа Доріа»
Історія
Королівство Італія
Назва:	Броненосець «Андреа Доріа»
Будівник:	«Arsenale militare marittimo della Spezia»
Закладений:	7 січня 1882 року
Спуск на воду:	21 листопада 1885 року
Прийнятий:	16 травня 1891 року
Знятий:	1911 рік
Доля:	Зданий на злам у 1929 році
Основні характеристики
Тип:	Броненосець
Водотоннажність:	11 204 т (стандартна); 11 726 т (повна);
Довжина:	105,9 м
Ширина:	19,8 м
Осадка:	8,7 м
Двигуни:	8 парових котлів; 8 парові машини;
Швидкість:	16 вузлів
Дальність; плавання:	4 500 миль
Екіпаж:	506
Озброєння:	4 x 432-мм гармати; 6 x 152-мм гармат; 4 x 120-мм гармати; 2 x 75-мм гармати; 10 x 57-мм гармат; 17 x 37-мм гармат; 5 x 356-мм торпедні апарати;
Бронювання:	Пояс: 451 мм; Палуба: 76 мм; Барбети: 361 мм; Бойова рубка: 259 мм;

«Андреа Доріа» (італ. Francesco Morosini) - броненосець типу «Руджеро ді Лаурія» Королівських військово-морських сил Італії кінця 19 сторіччя.

Історія створення

Броненосець «Андреа Доріа» був закладений 7 січня 1882 року на верфі «Arsenale militare marittimo della Spezia» Ла-Спеція. Спущений на воду 21 листопада 1885 року, вступив у стрій 16 травня 1891 року.

Свою назву отримав на честь генуезького адмірала та державного діяча Андреа Доріа.

Історія служби

Після вступу у стрій на маневрах 1893 року «Андреа Доріа» був включений до складу 2-ї Дивізії Активної ескадри, разом із флагманським броненосцем «Італія», торпедним крейсером «Іріде» та чотирма міноносцями. Дивізія імітувала напад французького флоту на італійське узбережжя. Того ж року «Андреа Доріа» у складі ескадри італійських кораблів здійснив візит у Спітгед, Велика Британія. Наступного року ця ж ескадра здійснила візит у Німеччину на Церемонію відкриття Кільського каналу.

На маневрах 1896 року «Андреа Доріа», однотипний «Франсеско Морозіні» та та бронепалубний крейсер «Джованні Бозан» відпрацьовували захист італійського узбережжя від ворожого флоту, роль якого грали застарілі кораблі.

У 1899 році броненосці «Андреа Доріа», «Руджеро ді Лаурія», «Січілія» та «Сарденья» взяли участь у морському огляді в Кальярі для італійського короля Умберто I, на якму були також присутні французька та британська ескадри.

У 1900 році на кораблі були додані по 29 малокаліберних гармат (2 x 75-мм гармати, 10 x 57-мм гармат та 17 x 37-мм гармат).

У 1905 році «Андреа Доріа» та однотипні броненосці були переведені до складу Резервної ескадри, де кораблі більшу частину року перебували у порту, без виходів у море, і зі скороченим екіпажем.

15 січня 1911 року «Андреа Доріа» був виключений зі складу флоту. Він використовувався як плавуча база в Таранто. Незадовго до початку першої світової війни корабель був перейменований на «GR 104» (щоб звільнити ім'я новозбудованому лінкору) та служив як сторожовий корабель у Бріндізі. Після закінчення війни він був перетворений на плавучий склад палива в Таранто. У 1929 році корабель був зданий на злам.

Література

Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
Энциклопедия броненосцев и линкоров. / А.Е. Тарас, Минск, 2002 (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Andrea Doria (1891)

Броненосець «Андреа Доріа» на сайті www.marina.difesa.it [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] (італ.)