Air Vanuatu — Вікіпедія

Air Vanuatu
ІАТА
NF 		ІКАО
AVN 		Позивний
AIR VAN
Тип авіакомпанія
Дата заснування 1981
Хаби Bauerfield International Airportd
Штаб-квартира Порт-Віла
Сайт airvanuatu.com
ATR-72 авіакомпанії Air Vanuatu
Boeing 737-800 (реєстраційний номер YJ-AV1) авіакомпанії Air Vanuatu в сучасній лівреї в Аеропорту Окленд. 2008 рік
Harbin Y-12 авіакомпанії Air Vanuatu
ATR-42 Air Vanuatu в Міжнародному аеропорту Бауерфілд
Boeing 737 Air Vanuatu в Міжнародному аеропорту Бауерфілд

Air Vanuatu — національна авіакомпанія Вануату зі штаб-квартирою в місті Порт-Віла, виконує внутрішні пасажирські перевезення та регулярні міжнародні рейси в Австралію, Нову Зеландію і аеропорти південній частині Тихого океану. Портом приписки авіакомпанії і її головним транзитним вузлом (хабом) є Міжнародний аеропорт Бауерфілд[1].

Історія[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Air Vanuatu була утворена на початку 1981 року після оголошення в 1980 році Вануату незалежності від Сполученого Королівства та Франції. Компанія створювалася за активної участі і фінансової допомоги австралійської магістральної авіакомпанії Ansett Airlines, яка надала новому перевізнику літаки, екіпажі та обслуговчий персонал строком на п'ять років, отримавши при цьому частку в 40 відсотків власності Air Vanuatu[2]. Інші 60 % залишилися у розпорядженні уряду країни. Перший рейс нової авіакомпанії з Сіднея в Порт-Віла був здійснений 5 вересня 1981 року на літаку Douglas DC-9-31[3]. У травні наступного року лайнери DC-9 були замінені на літаки Boeing 737-200, взяті у Polynesian Airlines і замінені в свою чергу літаками того ж типу з Ansett Airlines в жовтні 1985 року[4]. У березні 1986 року минуло п'ятирічну угоду з перевізником Ansett Airlines, продовжувати яке не мали ні сама австралійська авіакомпанія, ні уряд Вануату.

У 1987 році міністерство транспорту Вануату викупила 40 % власності Air Vanuatu, тим самим перевівши авіакомпанію в повну державну власність[5]. Через кілька місяців було підписано партнерську угоду з Australian Airlines, згідно з яким австралійський перевізник передавав в лізинг один літак Boeing-727-200 для виконання регулярних щотижневих рейсів з Порт-Віла в Сідней. Договір набув чинності 19 грудня 1987 року. Через два роки Air Vanuatu викупила цей літак і здала його в часткову оренду колишньому власникові для використання на тому ж самому регулярному маршруті. У листопаді 1992 року Boeing 727 був замінений на більш сучасний Boeing 737-400, так само взятому в лізинг у Australian Airlines. В наступному році подібна практика оренди продовжилася передачею до використання на маршруті з Порт-Віла у Нумеа одного лайнера Embraer EMB 110 Bandeirante. Лізинг обох літаків тривав аж до поглинання Australian Airlines флагманської авіакомпанією Австралії Qantas в жовтні 1993 року, після чого всі діючі договори були продовжені вже від імені нового власника. Авіакомпанія Qantas донині бере активну участь у діяльності Air Vanuatu, надаючи послуги з технічного обслуговування повітряних суден, підготовки та перепідготовки пілотів, між авіакомпаніями укладені код-шерінгові угоди на регулярні рейси до Австралії[6]. Air Vanuatu в повній мірі використовують бонусну програму заохочення часто літаючих пасажирів Qantas Frequent Flyer.

У квітні 1997 року Air Vanuatu розірвала договір на оренду літака Boeing 737-400, отримавши власний лайнер Boeing 737-300. У тому ж місяці припинився і договір на оренду Embraer EMB 110 Bandeirante з причини вступу в оренду Air Vanuatu літака Saab-2000[7]. Договір діяв до березня місяця 1999 року, після чого компанія отримала лайнер De Havilland Canada Dash 8 з державної авіакомпанії Vanair для подальшого його використання на внутрішніх пасажирських перевезеннях[8]. У квітні 2001 року відбулося злиття двох державних авіакомпаній Air Vanuatu і Vanair, однак, через п'ять місяців об'єднання авіаперевізників було скасовано[9][10]. У листопаді 2003 року повітряний флот Air Vanuatu поповнився новим літаком ATR-42[11], а у вересні наступного року обидві авіакомпанії знову були об'єднані в єдину компанію під егідою уряду країни.

У січні 2008 року Air Vanuatu замінило свої застарілі Boeing 737-300 на сучасні лайнери Boeing 737-800[12]. На початку наступного року повітряний флот компанії поповнився трьома літаками Harbin Y-12, а в жовтні того ж року авіакомпанія отримала нові ATR-72, замінивши ними експлуатувалися до цього часу літаки ATR-42[13]. Через чотири дні після прийняття в парк ATR-72 був звільнений у відставку колишній генеральний директор авіакомпанії, на зміну якому прийшов колишній чиновник з Міністерства транспорту Вануату[14][15].

Маршрутна мережа[ред. | ред. код]

Внутрішні перевезення[ред. | ред. код]

Станом на листопад 2009 року маршрутна мережа авіакомпанії Air Vanuatu включала 28 регулярних рейсів з аеропортів країни[16]

Малампа[ред. | ред. код]

  • Крейг-Ков — Аеропорт Крейг-Ків
  • Ламап — Аеропорт Малекула-Айленд
  • Норсап — Аеропорт Норсап
  • Паама — Аеропорт Паама
  • Саут-Вест-Бей — Аеропорт Саут-Вест-Бей
  • Улеї — Аеропорт Улеї

Пенама[ред. | ред. код]

  • Лонгана — Аеропорт Лонгана
  • Маево — Аеропорт Маево
  • Редкліфф — Аеропорт Редкліфф
  • Сара — Аеропорт Сара
  • Волоха — Аеропорт Волоха

Санма[ред. | ред. код]

  • Лонорорі — Аеропорт Лонорорі
  • Луганвіль — Міжнародний аеропорт Санто Пекоа

Шефа[ред. | ред. код]

  • Емае — Аеропорт Сіво
  • Леймен-Бей — Аеропорт Леймен-Бей
  • Порт-Віла — Міжнародний аеропорт Бауерфілд
  • Тонга — Аеропорт Тонга
  • Вейлсдір — Аеропорт Вейлсдір

Тафеа[ред. | ред. код]

  • Анейтьюм — Аеропорт Анейтьюм
  • Аніва — Аніва
  • Диллонс-Бей — Аеропорт Діллонс-Бей
  • Футуна — Аеропорт Футуна
  • Айпота — Аеропорт Айпота
  • Танна — Аеропорт Уайт-Грасс

Торба[ред. | ред. код]

  • Гауа — Аеропорт Гауа
  • Мота-Лава — Аеропорт Мота-Лава
  • Сола — Аеропорт Вануа-Лава-Айленд
  • Острови Торрес — Аеропорт островів Торрес

Міжнародні авіалінії[ред. | ред. код]

У листопаді 2009 року Air Vanuatu виконувала п'ять регулярних рейсів в Австралію, Нову Каледонію і Нову Зеландію:[17]

З аеропорту Порт-Віла[ред. | ред. код]

Австралія[ред. | ред. код]
Нова Каледонія[ред. | ред. код]
  • Нумеа — Міжнародний аеропорт Ла-Тонтута
Нова Зеландія[ред. | ред. код]
  • Окленд — Міжнародний аеропорт Окленд

З аеропорту Люганвіль[ред. | ред. код]

Австралія[ред. | ред. код]
  • Брисбен

Флот[ред. | ред. код]

Станом на листопад 2009 року повітряний флот авіакомпанії Air Vanuatu становили такі літаки:[18][19]

Авіаподії і нещасні випадки[ред. | ред. код]

  • 19 грудня 2008 року літак Britten-Norman BN2A Islander, що слідував рейсом NF261 в люганвильский Міжнародний аеропорт Санто-Пеко з дев'ятьма пасажирами на борту врізався в гірський масив поблизу Аеропорту Олпой. Загинув пілот, кілька пасажирів були важко поранені. Причиною катастрофи стали погані метеоумови — літак йшов в гірському районі в умовах густого щільного туману[20][21][22].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ За даними Flight International від 27 березня 2007 року
  2. ↑ «World airline directory», Flight International 3 April 1982, p815 (online archive version) [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.], retrieved 18 November 2009
  3. ↑ Reid, Gordon. «1988 Major Airline Directory», Australian Aviation magazine, No. 44, May/June 1988, p40.
  4. ↑ Reid, Gordon. «1986 Major Airline Directory», Australian Aviation magazine, No. 33, July/August 1986, p39.
  5. ↑ «World Airline Directory», Flight International 1 April 1989, p55 (online archive version) [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.], retrieved 18 November 2009
  6. ↑ Reid, Gordon.
  7. ↑ Reid, Gordon.
  8. ↑ Reid, Gordon.
  9. ↑ «Vanuatu industry: Air Vanuatu merges with bankrupt domestic carrier» [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] retrieved 18 November 2009
  10. ↑ «Air Vanuatu & Vanair Demerge» [Архівовано 31 липень 2012 у Wayback Machine.] retrieved 18 November 2009
  11. ↑ Flight International, 18-24 November 2003, p.15
  12. ↑ «New Air Van CEO» — Vanuatu Daily Post Online[недоступне посилання з лютого 2019] retrieved 16 November 2009
  13. ↑ «Air Vanuatu takes delivery of new ATR 72-500» — ATR Media Release[недоступне посилання з лютого 2019] retrieved 16 November 2009
  14. ↑ Willie, Royson.
  15. ↑ Garae, Len.
  16. ↑ Air Vanuatu Domestic Fares Matrix (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2012. Процитовано 18 листопада 2009.
  17. ↑ Bauerfield Airport International flight information. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 18 листопада 2009.
  18. ↑ Air Vanuatu — About Us [Архівовано 31 березень 2009 у Wayback Machine.] retrieved 12 November 2009
  19. ↑ Air Vanuatu — domestic fleet [Архівовано 13 грудень 2009 у Wayback Machine.] retrieved 12 November 2009
  20. ↑ Vanuatu plane crash injured flown to Brisbane. Australian Broadcasting Corporation. 22 грудня 2008. Процитовано 22 грудня 2008.
  21. ↑ Crash: Air Vanuatu BN2P near Olpoi on Dec 19th 2008. Salzburg: The Aviation Herald. 21 грудня 2008. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 21 грудня 2008.
  22. ↑ Few details on cause of fatal plane crash in Vanuatu. Radio New Zealand. 22 грудня 2008. Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 22 грудня 2008.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Air_Vanuatu&oldid=40555593