Л-39 «Альбатрос» — Вікіпедія

Л-39 «Альбатрос»
Тип навчально-тренувальний літак
Розробник Aero Vodochody
Виробник Aero Vodochody
Перший політ 4 листопада 1968
Початок експлуатації 1971
Статус експлуатується
Основні експлуатанти Див. Оператори
Вартість одиниці US$200,000-300,000
Базова модель Л-29
Варіанти Л-159,Л-59
CMNS: Л-39 «Альбатрос» у Вікісховищі

Аеро L-39 «Альбатрос» (Aero L-39 Albatros) — навчально-тренувальний і навчально-бойовий літак чехословацької авіабудівної фірми Aero Vodochody з радянським двигуном. Літак призначався для заміни літака Aero L-29 Delfin. Зробив перший політ 4 листопада 1968 року. У 1972 році був вибраний основним навчально-тренувальним літаком (НТЛ) країн-учасниць Організації Варшавського договору. Серійно вироблявся до 1999 року (побудовано 2868 літаків). Перебуває на озброєнні понад 30 країн світу.

Надалі його наступниками стали Л-59 «Супер Альбатрос»[en] та його продовження Л-159.

Модифікації[ред. | ред. код]

  • L-39С — базова модифікація навчально-тренувального літака для базової та основної льотної підготовки.
  • L-39ZO — модифікація навчально-тренувального літака, що може використовуватися як легкий штурмовик. Для цього він оснащений чотирма вузлами підвіски.
  • L-39ZA — подальший розвиток L-39ZO з встановленою двоствольною гарматою ГШ-23.
  • L-39V — буксир повітряних мішеней.
  • L-39MS (L-59) — модифікація з новим турбореактивним двигуном модульної конструкції ДВ-2, що має тягу 2200 кгс, катапультним кріслом класу «0-0» і новим електронним обладнанням.
  • L-39M1 — українська модернізація Л-39: заміна двигуна АІ-25ТЛ на модернізований АІ-25ТЛШ (збільшена тяга з 1720 до 1850 кг, вдвічі покращилася прийомність), вдосконалена система управління силовою установкою і бортовим аварійно-експлуатаційним реєстратором польотної інформації з додатковими датчиками й пристроями.

L-39ZA[ред. | ред. код]

Легкий реактивний штурмовик L-39ZA був створений на базі навчально-бойового літака L-39C. Основна відмінність — наявність двоствольної 23-мм гармати ГШ-2-23 у носовій частині фюзеляжу під кабіною, та чотири замість двох підкрильних пілони для підвіски різноманітного озброєння — легких бомб чи некерованих ракет[1].

Оператори[ред. | ред. код]

Країни, що використовують літаки Л-39 «Альбатрос»
Цей розділ потребує доповнення.

В'єтнам[ред. | ред. код]

В'єтнам має в експлуатації 31 літаків L-39. Протягом 2023—2024 років має отримати 12 літаків модифікації L-39NG[4].

Литва[ред. | ред. код]

Раніше Збройні сили Литви використовували два навчальні літаки L-39 Albatros для підготовки пілотів, які виконують функції повітряної поліції. А також для забезпечення бойової підготовки та здійснення навчальних польотів у складних метеорологічних умовах вдень і вночі[5].

Але один з них зіткнувся в повітрі з французьким винищувачем Mirage 2000 у серпні 2011 року, відтоді він став повністю непридатним. Літак упав неподалік авіабази Зокняй на півночі Литви, у лісовому масиві, у болотистій місцевості, біля озера Реківи. Пілотам вдалося катапультуватися. Французький винищувач вдалося посадити. У нього виявилися пошкоджені лише стабілізатори[5].

Другий літак внаслідок виходу з ладу двигуна припинив польоти з 2019 року. В листопаді 2021 року стало відомо про плани передати його Україні[5].

Зараз до Збройних сил Литви надходять вже підготовлені льотчики. Коли вони вчаться пілотувати військові літаки, зазвичай спочатку літають на L-410, а потім переходять до польотів на літаках C-27J Spartan[5].

Нігерія[ред. | ред. код]

Станом на першу половину 2021 року шість літаків L-39ZA ВПС Нігерії проходили капітальний ремонт та модернізацію в Чехії, на підприємстві Aero Vodochody[1].

Після проведення необхідного технічного обслуговування та капітального ремонту, літаки отримають і нові авіаційні навігаційні засоби (EFIS) Genesys IDU 680[1].

Таїланд[ред. | ред. код]

31 березня 2021 року відбулась урочиста церемонія прощання з літаками L-39ZA, які перебували в експлуатації Королівських Повітряних сил Таїланду 27 років[4].

На службі легкі реактивні штурмовики L-39ZA замінюють на південнокорейські навчально-тренувальні літаки T-50 розробки та виробництва компанії Korea Aerospace Industries[4].

Україна[ред. | ред. код]

Л-39M1 40-ї бригади тактичної авіації

Після розпаду СРСР, новостворені Повітряні Сили України отримали чималий парк навчальних літаків Л-39. Вони несуть службу в частинах Повітряних Сил України як основний навчально-тренувальний літак. Більшість українських Л-39 перебуває в Чугуєві у складі 203-ї НаБР. Також ці літаки експлуатуються у 831-й, 299-й, 114-й, 40-й та 7-й авіаційних бригадах. Відновлені та модернізовані українські Л-39 мають ліврею «сірий піксель», старіші борти мають ліврею «зелена флора» та жовто-блакитну[джерело?].

На початку листопада 2021 року стало відомо про плани міністерства оборони Литви передати Україні літак L-39ZA. Наказом командувача ЗС Литви у квітні 2021 року літак було визнано непридатним для використання через несправність. Цей «Альбатрос» не здійснює польоти з 2019 року внаслідок виходу з ладу двигуна. Відтоді його консервують і переконсервують кожні пів року, щоб літак не зіпсувався. У квітні 2021 року літак був списаний[5].

Аварії та катастрофи[ред. | ред. код]

Дата Приналежність Обставини
24.01.2001 Цивільний В США подалік Денвера загинув в авіакатастрофі на L-39 виконавчий директор авіакомпанії Atlas Air Inc Міхаель Чоудрі. Причини невідомі.
19.04.2001 ВКС РФ В Краснодарському краї поряд із хутором Новий Мир розбився літак L-39 навчального полку Армавірського авіаційного інституту, пілотові вдалося успішно катапультуватись[6][7]
10.06.2001 ВКС РФ Два реактивні літаки L-39 пілотажної групи «Русь» зіткнулися в передмісті Санкт-Петербурга на авіашоу в районі аеродрому Левашово. Льотчик одного з літаків загинув[8]
10.06.2001 ВКС РФ
11.07.2001 ВКС РФ Упав в Тамбовській області. Обоє пілотів, полковник Володимир Руденко та майор Геннадій Милованов, загинули[7][9]
01.08.2001 ВПС Чехії Літак упав 100 км на південний схід від Праги. Пілот загинув.
14.06.2002 ВКС РФ Літак КВВАУЛ упав в Краснодарському краю поблизу міста Тихорецьк. Обоє пілотів катапультувались[7]
20.06.2002 ВКС РФ Зазнав катастрофи при заході на посадку на аеродром Борисоглібського філії КВВАУЛ. Курсант 5-го курсу загинув.
03.04.2003 ВПС Ємена Обоє пілоти загинули.
14.07.2003 ВПС РФ Під час заходу на посадку на аеродром Кущевська сталося різке зниження літака. Майор Андрій Пилипчук та капітан Роман Откопніков загинули при катапультуванні[10]
09.08.2007 ВКС РФ Навчальний політ в Краснодарському краї. Відмова двигуна. Обоє пілотів успішно катапультувались.[11][12]
28.01.2008 ВКС РФ Льотчик-інструктор від отриманих травм помер у лікарні міста Котельникове, а курсант, який катапультувався, отримав тяжкі травми. Літак КВВАУЛ[13] впав в районі аеродрому Котельниково[7][14]
01.02.2008 ВКС РФ Літак КВВАУЛ розбився на аеродромі Армавір. Пілот майор Сєров катапультувався[7][13]
29.09.2017 ПС ЗСУ Літак розбився під час планових польотів. Двоє пілотів загинуло, літак впав в районі населеного пункту Красилів[15][16]
19.10.2018 ВКС РФ Над Азовським морем. Обидва російські пілоти катапультувались, проте вижити їм у катастрофі не вдалось.[17]
02.04.2020 ВПС Лівії Причиною падіння літака за однією інформацією стала технічна несправність, за іншою — він був збитий силами Халіфи Хафтара. Обидва пілоти катапультувалися та згодом були евакуйовані[18].
15.08.2023 ВКС РФ Літак навчального авіаційного полку КВВАУЛ, виконуючи навчально-тренувальний політ, зазнав катастрофи під час заходу на посадку[19][20].
25.08.2023 ПС ЗСУ У небі над Житомирщиною зіткнулись два навчально-бойових літака L-39, загинуло троє пілотів 40 БрТА: майор В'ячеслав Мінка, майор Андрій Пільщиков та майор Сергій Проказін[21][22][23].

Встановлені як пам'ятник[ред. | ред. код]

Місцезнаходження Фото
Музей авіації м. Конотоп [1][2][3]
Державний музей авіації України м. Київ [4]
на території заводу СМЗ в м. Сніжне

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Технічні характеристики:

  • Екіпаж: 2
  • Довжина: 12,13 м (39 футів 9 ½ дюйми)
  • Розмах крила: 9,46 м (31 футів ½ дюйми)
  • Висота: 4,77 м (15 футів 7 ¾ дюйма)
  • Площа крила: 18,8 м ² (202 м ²)
  • Профіль крила: NACA 64A012 мод
  • Вага порожнього: 3455 кг (7617 фунтів)
  • Максимальна злітна маса: 4700 кг (10362 фунтів)
  • Силова установка: 1 × Івченко АІ-25ТЛ турбовентиляторний двигун тягою 16,87 кН (3792 фунтів)

Льотні характеристики:

  • Неперевищувана швидкість: 0,80 М (609 миль / год, 980 км / год)
  • Максимальна швидкість: 750 км / год (405 вузлів, 466 миль / год) на висоті 5000 м (16400 футів)

1750 км, (944 НМІ, 1087 миль) (внутрішні та зовнішні баки)

  • Практична стеля: 11000 м (36100 футів)
  • Швидкопідйомність: 13,5 м / с (4.130 футів / хв)
  • Дальність польоту : 1.100 км (683 миль) (на внутрішньому паливі)
  • Навантаження на крило: 250,0 кг / м ² (51,3 фунт / фут ²)
  • Тягоозброєність: 0,37
  • Підйом на 5000 м (16400 футів): 5 хв

Час польоту:

  • 2 год 30 хв (внутрішнє паливо)
  • 3 год 50 хв (внутрішні та зовнішні баки)

Зліт-посадка (довжина розбігу)

  • Зліт : 530 м (1740 футів)
  • Посадка : 650 м (2140 футів)

Озброєння:

  • До 284 кг (626 фунтів) на двох зовнішніх вузлах підвіски

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Козацький Саня (12 квітня 2021). Чехія модернізує нігерійські L-39ZA. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  2. ↑ Казахстан отримав модернізовані L-39. Український мілітарний портал. 11 березня 2021. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
  3. ↑ Узбекистан модернізував L-39 в Чехії. Український мілітарний портал (рос.). Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 12 лютого 2021.
  4. ↑ а б в Люксіков Михайло (9 квітня 2021). Таїланд завершив експлуатацію літаків L-39ZA. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  5. ↑ а б в г д Козацький Саня (3 листопада 2021). Литва передасть Україні легкий штурмовик L-39ZA. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
  6. ↑ РАЗБИЛСЯ УЧЕБНЫЙ САМОЛЕТ. aviaport.ru. Архів оригіналу за 16 серпня 2023. Процитовано 17 серпня 2023.
  7. ↑ а б в г д Стареющие "Альбатросы". interfax-russia.ru. Архів оригіналу за 18 квітня 2023. Процитовано 17 серпня 2023.
  8. ↑ На авиашоу под Петербургом столкнулись два самолета. lenta.ru. Архів оригіналу за 16 серпня 2023. Процитовано 17 серпня 2023.
  9. ↑ Одной из версий крушения L-39 является неисправность двигателя. korrespondent.net. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 17 серпня 2023.
  10. ↑ На аэродроме "Кущевская" разбился военный самолет, два пилота погибли. yuga.ru. Архів оригіналу за 15 серпня 2023. Процитовано 15 серпня 2023.
  11. ↑ В Краснодарском крае разбился учебный самолет Л-39. newsru.com. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 17 серпня 2023.
  12. ↑ У разбившегося под Майкопом Л-39 отказал двигатель. lenta.ru. Архів оригіналу за 12 лютого 2011. Процитовано 17 серпня 2023.
  13. ↑ а б Самолет "Л-39" потерпел крушение - теперь в Армавире. rosbalt.ru. 1 лютого 2008. Архів оригіналу за 9 липня 2022. Процитовано 17 серпня 2023.
  14. ↑ Учебный самолет упал под Волгоградом из-за плохой организации полетов. lenta.ru. 29 січня 2008. Архів оригіналу за 30 січня 2008. Процитовано 17 серпня 2023.
  15. ↑ Під Хмельницьким впав військовий літак (доповнено). unian.ua. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 17 серпня 2023.
  16. ↑ Біля Красилова на Хмельниччині розбився військовий тренувальний літак: загинуло двоє пілотів. umoloda.kyiv.ua. Архів оригіналу за 16 серпня 2023. Процитовано 17 серпня 2023.
  17. ↑ В АЗОВСЬКОМУ МОРІ ЗНАЙШЛИ УЛАМКИ РОСІЙСЬКОГО ЛІТАКА Л-39, ДВОЄ ПІЛОТІВ ЗАГИНУЛИ – ЗМІ. 5 канал. 19 жовтня 2018. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018.
  18. ↑ Війна в Лівії та дайджест подій на Близькому сході. 2 квітня 2020 року. Український мілітарний портал (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 3 квітня 2020.
  19. ↑ При крушении учебного самолёта на Кубани погиб полковник Вадим Гуров. svoboda.org. 15 серпня 2023. Архів оригіналу за 15 серпня 2023. Процитовано 17 серпня 2023.
  20. ↑ Начальник Майкопского учебного авиаполка погиб при крушении Л-39. gazeta.ru. Архів оригіналу за 16 серпня 2023. Процитовано 17 серпня 2023.
  21. ↑ ЩОДО КАТАСТРОФИ L-39. Командування Повітряних Сил ЗСУ у facebook. (укр.). Процитовано 26 серпня 2023.
  22. ↑ На Житомирщині загинули троє пілотів ПС ЗСУ. Мілітарний. 26 серпня 2023.
  23. ↑ Стали відомі імена пілотів, які загинули в авіакатастрофі на Житомирщині. Укрінформ. 27 серпня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Турбогвинтові
Реактивні
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Fandom (англ.)
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Л-39_«Альбатрос»&oldid=40492690