3-й танковий корпус (СРСР) — Вікіпедія

3-й танковий Уманський Червонопрапорний, ордена Суворова корпус
На службі	квітень 1942 — 20 листопада 1944
Країна	СРСР
Вид	Бронетанкові війська
Тип	Червона армія
Роль	Сухопутні війська
Чисельність	Танковий корпус
У складі	2-а танкова армія
Війни/битви	Німецько-радянська війна; Ржевсько-Вяземська операція (1942),; Міллерово-Ворошиловградська наступальна операція,; Чернігівсько-Полтавська стратегічна операція, ; Корсунь-Шевченківська операція,; Білоруська операція 1944
Почесні найменування	«Уманський»
Командування
Визначні; командувачі	генерал-майор т/в Теляков М. М.

3-й танковий Уманський Червонопрапорний, ордена Суворова корпус — оперативно-тактичне військове об'єднання в складі ЗС СРСР періоду Другої Світової війни.

Історія[ред. | ред. код]

Формування 3-го танкового корпусу розпочалось згідно з Директивою НКО № 724218сс від 31.03.1942 року в квітні 1942 поблизу Тули.

Директивою Ставки ВГК № 170284 від 20.04.1942 року включений до складу Брянського фронту.

Директивою Ставки ВГК № 994081 від 27.06.1942 року виведений зі складу Брянського фронту і переданий у склад Західного фронту.

Директивою Ставки ВГК № 156675 від 30.08.1942 року виведений у Резерв Ставки ВГК в район Наро-Фомінська.

Директивою Ставки ВГК № 46069 від 11.03.1943 року виведений на доукомплектування в район Алексєєвки (Резерв Ставки ВГК).

Директивою Ставки ВГК № 46122 від 21.04.1943 року включений до складу 2-ї танкової армії.

Наказом НКО № 0376с від 20 листопада 1944 року за зразкове виконання завдань командування і виявлені особовим складом корпусу героїзм і відвагу в боях, 3-й танковий корпус переформовано у 9-й гвардійський танковий корпус.

Командування[ред. | ред. код]

Командир корпусу[ред. | ред. код]

генерал-майор танкових військ Мостовенко Дмитро Карпович (з 31.03.1942 по 03.09.1942);
полковник, з 10.11.1942 генерал-майор танкових військ Синенко Максим Денисович (з 04.09.1942 по 04.11.1943);
генерал-майор танкових військ Теляков Микола Матвійович (з 05.11.1943 по 16.12.1943);
генерал-майор танкових військ Шамшин Олександр Олександрович (з 17.12.1943 по 28.02.1944);
генерал-майор танкових військ Теляков Микола Матвійович (з 01.03.1944 по 29.03.1944);
генерал-лейтенант танкових військ Мішулін Василь Олександрович (з 01.04.1944 по 04.07.1944);
генерал-майор танкових військ Теляков Микола Матвійович (з 05.07.1944 по 13.07.1944);
генерал-майор танкових військ Веденєєв Микола Денисович (з 14.07.1944 по 20.11.1944).

Начальник штаба корпусу[ред. | ред. код]

полковник Девятов Кузьма Григорович (з березня 1942 по 03.08.1943, загинув);
полковник Сафронов Іван Васильович (з 12.08.1943 по лютий 1944);
полковник Швецов Костянтин Іванович (з лютого 1944 по 20.11.1944).

Склад корпусу[ред. | ред. код]

Управління корпусу (штат № 010/369)
50-а танкова Уманська Червонопрапорна, ордена Суворова бригада;
51-а танкова Уманська Червонопрапорна, ордена Суворова бригада;
103-я танкова Севська Червонопрапорна, орденів Кутузова, Богдана Хмельницького бригада важких танків;
3-я мотострілецька бригада (до жовтня 1942 року);
57-а мотострілецька Уманська Червонопрапорна, ордена Кутузова бригада (з жовтня 1942 року).
234-й мінометний полк (з 01.05.1943);
121-й зенітно-артилерійський полк (з 01.05.1943);
74-й окремий мотоциклетний батальйон (з 01.05.1943);
126-й окремий гвардійський мінометний дивізіон (з 01.01.1944);
Корпусні частини:
- 411-й окремий батальйон зв'язку (з 06.05.43);
- 90-й окремий саперний батальйон (з 06.05.1943);
- 64-а окрема рота хімічного захисту (з 06.05.1943);
- 3-а окрема автотранспортна рота підвозу ПММ;
- 97-а рухома танкоремонтна база;
- 106-а рухома авторемонтна база;
- 8-а окрема авіаланка зв'язку (з 01.08.1943);
- 18-й польовий автохлібозавод (з 20.05.1943);
- 2081-а військово-поштова станція (з 13.07.1942).

Участь в бойових діях[ред. | ред. код]

з 21 квітня 1942 по 3 вересня 1942 року;
з 17 січня 1943 по 9 квітня 1943 року;
з 6 травня 1943 по 2 вересня 1943 року;
з 18 січня 1944 по 5 вересня 1944 року;
з 30 жовтня 1944 по 20 листопада 1944 року.

Нагороди і почесні найменування[ред. | ред. код]

Уманський (Наказ ВГК СРСР від 19.03.1944);
Орден Червоного Прапора (Указ Президії ВР СРСР від 09.08.1944) — за героїзм і мужність, виявлені в боях по визволенню Любліна;
Орден Суворова II ступеня (Указ Президії ВР СРСР від 19.03.1944) — за зразкове виконання бойових завдань командування і сприяння успішним діям 16-го танкового корпусу при звільненні міста Вапнярка.

Література[ред. | ред. код]

Нечаев В. Н. Гвардейский Уманский: Военно-исторический очерк о боевом пути 9-го гвардейского танкового корпуса — М.: Воениздат, 1989.

Посилання[ред. | ред. код]

3-й танковий корпус [Архівовано 14 травня 2012 у Wayback Machine.]