11-й гвардійський танковий корпус (СРСР) — Вікіпедія

11-й гвардійський танковий Прикарпатсько-Берлінський Червонопрапорний, ордена Суворова корпус
На службі 23 жовтня 1943 — 16 липня 1945
Країна СРСР СРСР
Вид Бронетанкові війська
Тип Червона армія
Чисельність Танковий корпус
Війни/битви Радянсько-німецька війна
Дніпровсько-Карпатська операція,
Львівсько-Сандомирська операція,
Вісло-Одерська операція,
Східно-Померанська операція,
Берлінська операція
Почесні найменування Радянська гвардія Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня
Командування
Визначні
командувачі
гв. генерал-лейтенант т/в А. Л. Гетьман
гв. полковник т/в А. Х. Бабаджанян

11-й гвардійський танковий Прикарпатсько-Берлінський Червонопрапорний, ордена Суворова корпус — оперативно-тактичне військове об'єднання в складі ЗС СРСР періоду Другої Світової війни.

Історія існування[ред. | ред. код]

11-й гвардійський танковий корпус створений відповідно до наказу НКО СРСР № 306 від 23 жовтня 1943 року шляхом переформування 6-го танкового корпусу. Частинам, які увійшли до складу корпусу, загальновійськові номери присвоєні Директивою Генштабу РСЧА № Орг/3/141088 від 30.10.1943 р.

24 грудня 1943 року корпус був введений у прорив у ході Житомирсько-Бердичівської операції військ 1-го Українського фронту.

Протягом 4-18 лютого 1944 року корпус брав участь у розгромі оточеного Корсунь-Шевченківського угруповання супротивника.

21 березня 1944 року корпус перейшов у наступ в ході Проскурово-Чернівецької операції військ 1-го Українського фронту. Вихід частин корпусу на річку Дністер. 29 березня частини корпусу увійшли до Чернівців і вийшли на південно-західний державний кордон СРСР.

6 липня 1944 року відбулося вручення 11-у гвардійському танковому корпусу гвардійського Прапора.

17 липня 1944 року корпус введений у прорив в ході проведення Львівсько-Сандомирської операції 1-го Українського фронту. Вихід корпусу на радянсько-польський державний кордон СРСР, початок бойових дій на території Польщі. 23 липня форсовано річку Сян, а 27 липня — взяте місто Перемишль. 30 липня 1944 року передові частини корпусу форсували Віслу й розпочали бої на Сандомирському плацдармі.

15 січня 1945 року корпус введений у прорив у Вісло-Одерській операції військ 1-го Білоруського фронту.

2 лютого 1945 року форсовано річку Одер, захоплено плацдарм на його західному березі.

1 березня 1945 року 11-й гвардійський танковий корпус розпочав бойові дії в ході Східно-Померанської операції, 4 березня передові частини вийшли на узбережжя Балтійського моря в районі міста Кольберг, а 12 березня здійснили прорив у район Данцігської бухти. Протягом 19-25 березня корпус брав участь у визволенні міста Гдиня.

16 квітня 1945 року корпус введений у прорив у ході Берлінській операції військ 1-го Білоруського фронту. 22 квітня передові частини увійшли до передмістя Берліна — Уленхорст.

За відвагу і мужність, виявлені у боях, понад 20 тисяч воїнів корпусу були нагороджені орденами і медалями СРСР, а 43 присвоєне звання Героя Радянського Союзу.

У липні 1945 року 11-й гвардійський танковий корпус переформований у 11-у гвардійську танкову дивізію.

Бойовий склад[ред. | ред. код]

  • Управління корпусу.
  • 40-а гвардійська танкова бригада.
  • 44-а гвардійська танкова бригада.
  • 45-а гвардійська танкова бригада.
  • 27-а гвардійська мотострілецька бригада.
  • 399-й гвардійський самохідний артилерійський полк (з жовтня 1944 до кінця війни).
  • 1454-й самохідний артилерійський полк.
  • 362-й винищувально-протитанковий артилерійський полк.
  • 40-й гвардійський винищувально-протитанковий артилерійський полк.
  • 270-й гвардійський мінометний полк.
  • 1018-й зенітно-артилерійський полк.
  • 53-й гвардійський мінометний дивізіон.
  • Корпусні частини:
    • 9-й окремий гвардійський мотоциклетний батальйон;
    • 153-й окремий гвардійський батальйон зв'язку;
    • 134-й окремий гвардійський саперний батальйон;
    • 72-а окрема рота хімічного захисту;
    • 6-а (з 20.04.1945 — 815-а) окрема автотранспортна рота підвозу ПММ;
    • 75-а рухома танкоремонтна база;
    • 477-а рухома авторемонтна база;
    • авіаційна ланка зв'язку;
    • 21-й польовий автохлібозавод;
    • 1931-а польова каса Держбанку;
    • 2126-а військово-польова станція.

Командування[ред. | ред. код]

Нагороди і почесні найменування[ред. | ред. код]

  • Прикарпатський — Наказ ВГК СРСР від 16.04.1944 — за відзнаку у боях при розгромі німецько-фашистських загарбників в передгір'ях Карпат і вихід на південно-західний державний кордон СРСР.
  • Берлінський — Наказ ВГК від 11.06.1945
  • Орден Червоного Прапора — Указ Президії ВР СРСР від 19.02.1945 — за зразкове виконання завдань командування в боях з німецькими загарбниками, за оволодіння містами: Лодзь, Кутно, Томашув (Ромашов), Гостинін, Ленчиця та виявлені при цьому звитягу і мужність.
  • Орден Суворова 2-го ступеня — Указ Президії ВР СРСР від 26.04.1945 — за зразкове виконання завдань командування в боях з німецькими загарбниками при оволодінні містами Тчев (Диршау), Вейхарово (Нойштадт), Пуцк (Путциг) та виявлені при цьому звитягу і мужність.

Посилання[ред. | ред. код]