1-й окремий штурмовий батальйон "Да Вінчі" (Україна) — Вікіпедія

1-й окремий штурмовий батальйон
ім. Героя України Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі»
(2023—дотепер)

1-й окремий батальйон
«Вовки Да Вінчі» ім. Дмитра Коцюбайла
(2023)


1-й механізований батальйон «Вовки Да Вінчі»
(2022—2023)


1-ша окрема штурмова рота ДУК
(2014—2022)
Нарукавний знак батальйону
Засновано 20 січня 2014
Країна  Україна
Вид Сухопутні війська
У складі
 67 ОМБр
Гарнізон/Штаб Донецька область, Авдіївка
Війни/битви

Російсько-українська війна

Вебсайт facebook.com/DaVinciBat
Командування
Поточний
командувач
Капустяк Юрій Володимирович
Визначні
командувачі
Коцюбайло Дмитро Іванович

1-й окремий штурмовий батальйон імені Героя України Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі» (також відомий як «Вовки да Вінчі») — військове формування Сухопутних військ Збройних сил України у складі 67 окремої механізованої бригади (ДУК ПС). Названий посмертно на честь засновника й командира батальйону впродовж 2014—2023 років Дмитра Коцюбайла на псевдо «Да Вінчі», який загинув у березні 2023 року в битві за Бахмут.

Підрозділ брав участь у боях на Донеччині та Луганщині: у Авдіївці, Пісках, Карлівці, під Савур-Могилою, Старогнатівкою, Степанівкою. Також підрозділ брав участь у Харківському контрнаступі, у звільненні Куп'янська, Балаклії, Ізюму, Синьківки. Брали участь в обороні «Дороги смерті»  поблизу Хромового, боях за Бахмут, Соледар, Кліщіївку, Часів Яр, Серебрянку, Берестове; на Луганщині — у боях за Кремінну, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Білогорівку.

На початку лютого 2024 року частина бійців перейшла до 59 ОМПБр імені Якова Гандзюка як батальйон «Вовки Да Вінчі» під керівництвом Сергія Філімонова.[1]

Назви формування[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Штурмова рота[ред. | ред. код]

20 січня 2014 створена 1-ша штурмова рота, яка входила до 5-го батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Відтоді перебуває в зоні бойових дій на сході України[5][6].

17 березня 2016 року Дмитро Коцюбайло призначений командиром 1-ї окремої штурмової роти «Вовки Да Вінчі» Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор»[7].

30 листопада 2021 року командир підрозділу Дмитро Коцюбайло («Да Вінчі») отримав звання Герой України[5].

Підрозділ брав участь у боях за Карлівку, Авдіївку, Савур-Могилу, Піски, ДАП, Старогнатівку[8]. Під командуванням «Да Вінчі» підрозділ набув слави одного з найефективніших та найпрофесійніших у країні[9].

Механізований батальйон[ред. | ред. код]

У 2022 році підрозділ був доукомплектований до розміру батальйону та перепідпорядкований 67-й окремій механізованій бригаді (ДУК ПС)[10].

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року батальйон брав участь у боях за Запоріжжя, Київ, Білогорівку, Херсонщину та контрнаступі на Харківщині[11][12][13].

Підрозділ брав участь у звільненні Куп'янська, Балаклії, Ізюму, Синьківки. Брали участь в обороні поблизу Хромового, боях за Бахмут, Соледар, Кліщіївку, Часів Яр, Серебрянку, Берестове; на Луганщині — у боях за Кремінну, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Білогорівку.

7 березня 2023 року батальйон втратив свого комбата Да Вінчі в боях за Бахмут[14]. Після загибелі командира Дмитра «Да Вінчі» Коцюбайла 1 ОШБ у складі 67 ОМБР ДУК очолив Юрій Капустяк.[15]

З 1 липня 2023 року 1-й окремий штурмовий батальйон в складі 67 окремої механізованої бригади (ДУК ПС) носить ім'я Героя України Дмитра Коцюбайла, друга Да Вінчі[4].

Розділення підрозділу[ред. | ред. код]

6 лютого 2024 Сергій Філімонов та Аліна Михайлова заявили про вихід частини бійців батальйону зі складу 67 окремої механізованої бригади (ДУК ПС) і перехід у склад 59-та окремої мотопіхотної бригади як батальйон «Вовки Да Вінчі» під командуванням Сергія Філімонова.[1][16]

Таким чином зараз існують[1][16]:

Структура[ред. | ред. код]

Структура батальйону
Назва підрозділу Емблема Опис
1-а штурмова рота Перша рота батальйону
4-а група «V Legion» Легіон є 4-ю групою 1-ї роти за розміром взводу, командиром і лідером якої був Герой України Андрій Жованик до його смерті в середині 2022 року.[17]
штурмова рота «Гонор»
Підрозділ, сформований з молодіжного руху «Гонор», що складається переважно із симпатиків «Азова»/Нацкорпусу у розмірі повної роти, який приєднався до батальйону навесні 2022 року.[17] Вийшов із складу 67 ОМБр ДУК ПС.
3-я штурмова рота Третя рота батальйону
рота розвідки «Дике поле» рота «Дике поле»[17]
танкова рота Танкова рота 1-го механізованого батальйону.[17]
артилерійська група Артилерійська група батальйону[17]
медична служба «Ульф» Медична служба батальйону, що складається з парамедиків, була заснована в 2017 році, а командиром і лідером є Аліна Михайлова, дівчина Да Вінчі.[17] Вийшлов із склад 67 ОМБр ДУК ПС.

Командування[ред. | ред. код]

Командир підрозділу[ред. | ред. код]

Начальник штабу[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Традиції[ред. | ред. код]

Символіка[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Собенко, Надія (6 лютого 2024). Сергій Філімонов заявив, що став командиром батальйону "Вовків Да Вінчі" у складі 59 ОМБ. Суспільне Новини. Архів оригіналу за 6 лютого 2024.
  2. Вовки «Да Вінчі» — останній підрозділ народної ініціативи[недоступне посилання] // Останній бастіон. — 2022. — 15 серпня.
  3. а б Коцюбайло Дмитро Іванович / О. С. Іщенко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022.
  4. а б в г Кіртока, Віолетта (2 липня 2023). Командир 1-го батальйону 67-ої бригади Юрій Капустяк, позивний Капуста: "З 1 липня наш підрозділ носитиме ім'я Героя України Дмитра Коцюбайла, друга Да Вінчі". Цензор.нет. Архів оригіналу за 13 липня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.
  5. а б в 67th Mechanized Brigade. Da Vinci Wolves. MilitaryLand (англ.). Процитовано 28 лютого 2023.
  6. Добровольський підрозділ «Вовки Да Вінчі», розрісся вже до розміру батальйону — командир Дмитро Коцюбайло // Pravda. — 2023. — 28 січня.
  7. ДОБРОВОЛЬЧИЙ ПІДРОЗДІЛ “ВОВКИ ДА ВІНЧІ”, РОЗРІССЯ ВЖЕ ДО РОЗМІРУ БАТАЛЬЙОНУ – КОМАНДИР ДМИТРО КОЦЮБАЙЛО.
  8. https://web.archive.org/web/20211229112631/https://militaryland.net/ukraine/volunteer-corps/1st-assault-company/
  9. Правила героя. Що зробило лейтенанта Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі) легендою української армії  — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 26 квітня 2023. Процитовано 8 лютого 2024.
  10. Ground Forces of Ukraine. 67th Mechanized Brigade (англ.). Процитовано 28 лютого 2023.
  11. Б. Макалюк. Я на війні з 18 років: історія військового Да Вінчі, який брав участь у звільненні Балаклії // Вікна. — 2022. — 21 грудня.
  12. А. Федченко. «Ідемо правильним курсом, наступного року звільнимо Крим». Прогнози Героя України Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі» // Новинарня. — 2022. — 16 грудня.
  13. Т. Федоркова. «Мотивує те, що нас чекають»: Аліна Михайлова з підрозділу «Вовки да Вінчі» — про звільнення Харківщини // Суспільне Новини. — 2022. — 27 жовтня.
  14. Цензор.НЕТ. На Донбасі загинув Герой України, легендарний доброволець Дмитро Коцюбайло (Да Вінчі), - Зеленський."ВІДЕО. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 7 березня 2023.
  15. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 6 лютого 2024.
  16. а б Сергій Філімонов заявив, що очолив батальйон Вовки Да Вінчі. Позиція батальйону. espreso.tv (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2024. Процитовано 1 березня 2024.
  17. а б в г д е https://militaryland.net/ukraine/armed-forces/67th-mechanized-brigade/da-vinci-wolves/
  18. Командири, до перемоги! // Суспільне Новини.

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Потужна штурмова рота «Вовки Да Вінчі» на фронті / Михайлова про дії на початку війни на YouTube // 24 канал. — 2022. — 9 липня.
Штурмові дії та артилерія — війна на Харківщині на YouTube // Телебачення Торонто. — 2022. — 27 жовтня.
Наступ на Харківщині: репортаж з позицій артилеристів на YouTube // Телебачення Торонто. — 2022. — 22 жовтня.