Ярослав Бідло — Вікіпедія

Ярослав Бідло
Народився 17 листопада 1868(1868-11-17)[1][2][…]
Záboří nad Labemd[4][5]
Помер 1 грудня 1937(1937-12-01)[1][2][…] (69 років)
Нове Мєсто, Прага, Чехословаччина[6]
Поховання Цвинтар Виноградиd[7]
Країна  Чехословаччина
Діяльність історик, викладач університету, педагог, письменник, педагог
Alma mater Карлів університет і Факультет мистецтв Карлового університету[8]
Науковий ступінь професор
Відомі учні Milada Paulovád
Знання мов французька[9]
Заклад Карлів університет

Ярослав Бідло (нар. 17 листопада 1868(18681117)1 грудня 1937) — чеський історик. Професор Карлового університету в Празі. Дійсний член НТШ у Львові. Займався історією Візантії та Польщі, історією релігійної общини «чеських братів». Активно працював на ниві чесько-українських наукових зв'язків: публікував у чеських наук. часописах рецензії на українські видання, зокрема на книжку М. Грушевського «Історія України-Руси», а також на праці К. Студинського, А. Кримського та ін. Не раз виступав з повідомленнями про стан української науки на сторінках «Prager presse».

Основні праці: «Чеські брати у першому вигнанні», «Акти чеських братів», «Візантійська культура».

Помер у м. Прага.

Література[ред. | ред. код]

  • Necas Jaromir. Uprimne slovo o stycich česko-ukajinskych. K.–Praha, 1919.

Джерела[ред. | ред. код]

Публікації[ред. | ред. код]

  • 1895 Přehled dějin polských
  • 1897 Nekrologia polské větve Jednoty bratrské
  • 1900 Jednota bratrská v prvním vyhnanství (kolejne wydania: 1903, 1909, 1932)
  • 1903 Bratr Jan Rokyta u cara Ivana Hrozného
  • 1907 Dějiny Ruska v XIX. století
  • 1911 O historii Slovanstva jako celku
  • 1911 Dějepis pro vyšší třídy středních škol
  • 1917 Kultura byzantská
  • 1917 Vzájemný poměr české a polské větve jednoty bratrské v době od r. 1587—1609
  • 1927 Dějiny Slovanstva
  • 1930 Jednota bratrská za mezivládí po smrti Štěpána Bathoryho
  • 1935 Michal Hruševs'kyj

Примітки[ред. | ред. код]