Ярема Віталій Григорович — Вікіпедія

Віталій Григорович Ярема
Віталій Григорович Ярема
Віталій Григорович Ярема
12-й Генеральний прокурор України
19 червня 2014 — 10 лютого 2015
Президент Петро Порошенко
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк
Попередник Олег Махніцький (в.о.)
Наступник Віктор Шокін
22-й Перший віце-прем'єр-міністр України
27 лютого 2014 — 19 червня 2014
Президент Олександр Турчинов (в. о.)
Петро Порошенко
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк
Попередник Сергій Арбузов
Народився 14 жовтня 1963(1963-10-14) (60 років)
с. Строкова, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, Українська РСР
Відомий як правник, політик
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater Національна академія внутрішніх справ
Політична партія Політична партія «Наша Україна»
Професія юрист
Звання  Генерал-лейтенант
Нагороди
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
Підпис
yarema.org
Україна Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») 12 грудня 2012 13 травня 2014
На мітингу опозиції[1]
Ярема на Майдані[2]

Віта́лій Григо́рович Яре́ма (нар. 14 жовтня 1963, с. Строкова, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, Українська РСР) — український політик, фахівець з правоохоронної діяльності.

Нардеп України від партії «Батьківщина», колишній начальник Головного управління МВС України в Києві (2005–2010), генерал-лейтенант міліції у відставці. Генеральний прокурор України з 19 червня 2014 по 10 лютого 2015.[3]

З 27 лютого 2014 по 19 червня 2014 обіймав посаду першого віце-прем'єр-міністра України в уряді Арсенія Яценюка. Був відповідальний за правоохоронний та силовий блок.[4]

Життєпис[ред. | ред. код]

  • У 1987 році був направлений для подальшого проходження служби дільничним інспектором міліції Дніпровського районного відділу внутрішніх справ УВС Києва.
  • З 1990 року проходив службу на посадах оперуповноваженого та заступника начальника відділу карного розшуку Дніпровського РВВС ГУВС Києва.
  • У червні 1993 року призначений заступником начальника відділу — начальником відділення відділу з боротьби з груповими і організованими злочинними проявами управління карного розшуку ГУВС Києва.
  • З грудня 1994 року працював заступником начальника управління карного розшуку — начальником відділу з боротьби з груповими і організованими злочинними проявами, з 1997 року — начальником управління карного розшуку.
  • У грудні 1999 року призначений 1-м заступником начальника Головного управління карного розшуку МВС України, а у березні 2001 року — начальником УМВС України на Львівській залізниці.
  • З серпня по листопад 2003 року працював заступником начальника Департаменту карного розшуку — начальником управління з боротьби з організованою злочинністю, а з 2003 року по 2005 рік — першим заступником начальника Департаменту карного розшуку МВС України.
  • У лютому 2005 року призначений на посаду начальника Головного управління МВС України в Києві.
  • 12 березня 2010 відразу після перемоги на виборах Януковича, подав у відставку з посади керівника столичної міліції.
  • 26 жовтня 2012 Народний Депутат України
  • З лютого 2014 року Перший віце-прем'єр міністр України
  • 19 червня 2014 року Верховна Рада України VII скликання, призначила Віталія Ярему — Генеральним прокурором України[5].
  • 16 червня 2014 року затверджений у складі Ради національної безпеки і оборони України РНБО.[6]
  • 10 лютого 2015 року подав у відставку із посади Генерального прокурора України, незважаючи на те, що його звіт був затверджений Верховною радою України[3]
  • 16 лютого 2015 року виведений зі складу РНБО.[7]

Діяльність на посаді Генерального прокурора України[ред. | ред. код]

Політична діяльність[ред. | ред. код]

  • У жовтні 2012 року переміг на виборах у 212 (мажоритарному) окрузі міста Києва (Дарницький район).
  • 23 травня 2013 року обраний Головою Тимчасової слідчої Комісії Верховної Ради України з розслідування фактів нападу на представників засобів масової інформації 18 травня 2013 місті Києві за адресою вулиця Володимирська, 15 і розслідування інших фактів тиску на засоби масової інформації, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, яка оприлюднила звіт, що містив факти кричущого порушення прав журналістів в Україні режимом Януковича[11].
  • У лютому 2014 року, призначений Першим віце-прем'єр Міністром України, відповідальний за координацію роботи силових органів.

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Народний депутат України. Заступник голови Комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією

Разом з іншими народними депутатами від опозиції, Віталій Ярема вніс на розгляд Верховної ради Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції“ та Регламенту Верховної Ради України (щодо удосконалення окремих положень)», який вдосконалював вітчизняне антикорупційне законодавство і суттєво поліпшував роботу компетентних органів у цій сфері. Закон був прийнятий 354 голосами «ЗА»[12].

У червні 2013 року був обраний Головою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів нападу на представників засобів масової інформації 18 травня 2013 року у місті Києві за адресою вул. Володимирська-15 та розслідування інших фактів тиску на засоби масової інформації, перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. ТСК під керівництвом Яреми В. Г., під час своєї роботи неодноразово відчувала зі сторони влади. Частина Комісії від «Партії регіонів» постійно зривала її засідання[13]. З огляду на це, опозиційній частині комісії, а саме: В. Яремі, А. Іллєнку, С.Курпілю (ВО «Батьківщина») та І. Геращенко (УДАР), проголосували за той текст Звіту ТСК, який був складений на підставі показів свідків, доповідей посадових осіб МВС, СБУ та Генеральної прокуратури, а також наявних у комісії фото — та відео матеріалів. Комісія встановила, що в Україні, при потуранні влади відбуваються напади на журналістів, є загроза їхньому життю та порушується свобода слова[14].

Нагороди, почесні звання[ред. | ред. код]

  • Медаль «За бездоганну службу» III ступеня (15 грудня 1999) — за багаторічну бездоганну службу, досягнення високих показників у професійній діяльності[15]
  • Заслужений юрист України (18 серпня 2009) — за особливі заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, охорону конституційних прав і свобод людини, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового і службового обов'язку, та з нагоди 18-ї річниці незалежності України[16]
  • Почесний громадянин Яготина (2018)

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина: Ярема (Пилипкова) Маргарита Валеріївна, 03.06.1965 р. н.,
  • Син: Ярема Валерій Віталійович, 17.09.1988 р.н., начальник Департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України,[17][18] Звільнився у 2015 році за власним бажанням.
  • Донька: Ярема Ілона Віталіївна, 27.08.1992 р. н.,
  • Донька: Ярема Роксолана Віталіївна, 2008 р. н.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Віталій Ярема під час марафону «Здоров'я»
  • Це перший Генеральний прокурор України, який в минулому був працівником міліції і жодного дня не працював у прокуратурі.
  • Віталій Ярема є прибічником здорового способу життя і організатором та натхненником Київського "Марафону «Здоров'я» — легкоатлетичного забігу на дистанцію 6 кілометрів. В ході змагання, передбачений забіг для дітей не старших за 10 років та людей з обмеженими можливостями[19]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нардеп: оппозиция выдвинет в мэры Киева единого кандидата. Обозреватель. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016.
  2. Нардеп Ярема ударил в лицо инспектора, не пропускавшего машины на Майдан - ГАИ. «Корреспондент». 26 грудня 2013. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
  3. а б Рада дала згоду на звільнення Яреми. Українська правда. 10 лютого 2015. Архів оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 10 лютого 2015.
  4. РАДА ОБРАЛА НОВИЙ УРЯД. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 27 лютого 2014.
  5. Президент представив нового Генерального прокурора в ГПУ. Архів оригіналу за 19 червня 2014. Процитовано 19 червня 2014.
  6. Указ Президента України від 16 червня 2014 року № 86/2014 «Про склад Ради національної безпеки і оборони України»
  7. Указ Президента України від 16 лютого 2015 року № 86/2015 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  8. «Вірні пси» Януковича та Захарченка досі працюють в міліції та прокуратур. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 7 лютого 2015.
  9. Затримання у справі Майдану зривали ГПУ за Яреми та МВС — звіт Ради Європи | Європейська правда. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
  10. Ярема напряму заохотив ЄС до зняття санкцій з чільних представників режиму Януковича // Санкції ЄС: перемога з присмаком поразки | Європейська правда. Архів оригіналу за 9 березня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
  11. Звіт Тимчасової комісії ВРУ про напад на журналістів 18 травня. Лівий берег. 21 червня 2013. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 14 березня 2022.
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 25 травня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. Звіт Тимчасової комісії ВРУ про напад на журналістів 18 травня. Лівий берег. 21 червня 2013. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 10 червня 2021.
  15. Указ Президента України від 15 грудня 1999 року № 1575/99 «Про нагородження відзнаками Президента України»
  16. Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 621/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
  17. Сын генпрокурора Яремы будет отвечать за регистрацию недвижимости. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
  18. ЯРЕМА НЕ БАЧИТЬ НІЧОГО ДИВНОГО У ПРИЗНАЧЕННІ СИНА НАЧАЛЬНИКОМ ДЕРЖДЕПАРТАМЕНТУ. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 вересня 2014.
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]