Японський сад — Вікіпедія

Сад Сюккейен в Хіросімі.
Сад замку Вакаяма

Япо́нський сад (яп. 日本庭園, にほんていえん, ніхон тей'ен або яп. 和風庭園, わふうていえん, вафу тей'ен) — різновид саду або приватного парку, принципи організації якого були розроблені у Японії протягом 818 століття.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Японський сад символізує досконалий світ земної природи, а інколи виступає уособленням всесвіту. Характерними елементами його композиції є штучні гори і пагорби, ставки і острови, струмки і водоспади, доріжки і ділянки піску чи гравію, прикрашені камінням незвичайних обрисів. Пейзаж саду формується за допомогою дерев, кущів, бамбуку, трав, квітів і моху, які покликані передавати відчуття змін пір року. На території саду можуть також розміщуватися кам'яні ліхтарі, альтанки чи чайні.

Формування засад японського садівництва відбувалося під впливом еволюції японської архітектури, а також релігійно-філософських уявлень японської знаті. Початково сад був складовою резиденцій аристократів, але згодом був запозичений буддистськими монастирями і знатними самураями. З 19 століття він набув поширення серед японських простолюдинів, ставши невід'ємною частиною багатьох приватних будинків. У 20 столітті спорудження садів у японському стилі стало популярним серед іноземців.

Трійкою найвідоміших садів Японії вважаються Кенрокуен (Канадзава, Ісікава), Ґоракуен (Окаяма, Окаяма) і Кайракуен (Міто, Ібаракі)

Види японських садів[ред. | ред. код]

Сад цубо в Кіото
  • Сад дерев
  • Сад каменю
  • Сад води
  • Сад чайної церемонії
  • Сад цубо

Сад цубо або сад сутий[ред. | ред. код]

Сад цубо, або цубо-ніва — це невелика за розміром внутрішня частина будинку з відкритим дахом, що засаджена рослинами та оформлена каменями. Слово «цубо» (坪) означає територію рівну двом татамі, що становить близько 3,3 квадратних метри. Популярний цубо у щільній забудові Кіото. Через такий сад у кімнати навколо нього потрапляє світло через паперові чи очеретяні розсувні стіни.[1]

Естетика садів Японії[ред. | ред. код]

Японський сад - явище дивовижне. Його філософія і благородна вишуканість пов'язана з релігійними і національними особливостями сприйняття японцями навколишнього світу. Діючі в Японії релігії - це синтоїзм і дзен-буддизм. Вони проповідують вчення про те, що споглядання природи наближає до осягнення законів буття.

Жителі Країни Вранішнього Сонця вважають, що в природі немає нічого некрасивого. Об'єкти поклоніння - водоспади, дерева, гори. Художній образ завжди сприймається активно, його домислюють і співпереживають з автором. Японські сади лаконічні, багатозначні і символічні.

Дуже часто сприйняття фіксується на якомусь одному основному компоненті - це може бути сад каменів, водоспадів або мохів. Особливість такого саду полягає в переважанні одного елемента над іншими і для справжніх поціновувачів мистецтва такий сад є справжньою скарбницею передачі думок і почуттів автора.

Європейський сад створений для того, щоб впливати на органи чуття людини за допомогою аромату і кольору. На відміну від нього, японський сад допомагає відпочити від метушні і відновити рівновагу душі.

Кожен об'єкт в японському саду має своє смислове навантаження. В основу моделі саду покладено союз трьох головних стихій - води, каменю і рослин. Камені символізують гори, скелі, острови. Вода (або пісок, який її замінює) асоціюється з водоймами - це озера і гірські річки. Невеликі рослини, з яких створюють композиції, по контурах нагадують лісові пейзажі.

Камені в саду дуже важливі, вони задають структуру. Їх розстановка - це особливе мистецтво. В кожному камені потрібно побачити свою родзинку і відвести йому певну роль. Камінь може лежати, «тікати» або «притулятися». Розставляють їх зліва направо. Зазвичай саме так людина ковзає поглядом по картині, тому рух в саду організовано за тим же принципом.

Камені - це сила і стійкість. Від їх нерухомості віє спокоєм, а асиметричне розташування є співзвучним з природою. З роками на них з'являються мохи та лишайники. Типова картина кам'янистого саду: подушки з моху відтворюють сопки з їх м'якими обрисами, а «хвилі» на гравії або піску - брижі водної поверхні.

Такий сад називають «плоским» або «сухим ландшафтом». 

Вода в саду має бути присутня обов'язково. Це найрухливіша стихія, вона вносить свою лепту в настрій і характер саду.

Улюблене творіння природи у японців - водоспад. Роблять його подалі від будинку, але неодмінно так, щоб чути його шум. Великий і нерівний камінь імітує скелю, з якої стікає вода. Русло потоку викладають із каміння, розміром трохи менше. Ще один водний об'єкт - ставок, який відображає небо і ті рослини, які ростуть на його березі. Це спосіб розширити маленький простір і зробити його більш об'ємним. Якщо у ставок впадає струмок, це вносить в сад динаміку.

Береги роблять якомога більш мальовничими. Тут ростуть трави і лежать валуни, порослі мохом. У ставках нерідко влаштовують острівці з рослинністю, з'єднуючи їх різними містками. 

Вода не завжди буває справжньою. Іноді її імітує пісок або дрібна галька, на якій викреслюються хвилясті лінії. Для нанесення малюнка використовують дерев'яну дошку з широкими зубцями. Такий піщаний майданчик створюють, як символ тиші та простору, на людину вона діє заспокійливо.

Підбір рослин пов'язаний з естетикою саду. Переважаючий колір - зелений, при посадці дерев перевага віддається вічнозеленим породам. Улюблене дерево - сосна, символізує довговічність.

Обов'язково присутній бамбук і інші різні злаки. Їх скромність вносить гармонію в загальну картину. Листяні породи представлені азалією, камелією, магнолією.  

Рослини посаджені з урахуванням сезонної зміни акцентів. Весняне цвітіння сакури огортає сад біло-рожевими хмарами квітів, їм вторять малиново-рожеві азалії. Влітку дерева відцвітуть, але їх пелюстки вкриють крихітний ставочок, а гілки створять химерний малюнок на тлі темного неба в повний місяць. Осінь запалить свої холодні багаття з кленового листя, адже клен - символ вічності, величі, вченості, життєвої мудрості, тактовності[2]. Акцент завжди падає на найефектнішу (в даний момент ) рослину. Це час нею милуватися, і інші рослини не відволікатимуть на себе увагу. Одні рослини змінюються іншими, не менш красивими.

Галерея[ред. | ред. код]

«Три сади Японії»

Монастирські сади

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Kuitert, Wybe, (1988) Themes, Scenes, and Taste in the History of Japanese Garden Art, Japonica Neerlandica, Amsterdam, (ISBN 90-5063-0219)
  • Kuitert, Wybe, (2002) Themes in the History of Japanese Garden Art, Hawaii University Press, Honolulu, (ISBN 0-8248-2312-5)
  • Young, David and Michiko, (2005), The Art of the Japanese Garden, Tuttle Publishing, Vermont and Singapore, (ISBN 978-0-8048-3598-5)
  • Nitschke, Gunter, (1999) Le Jardin japonais - Angle droit et forme naturelle, Taschen publishers, Paris (translated from German into French by Wolf Fruhtrunk), (ISBN 978-3-8228-3034-5)
  • Baridon, Michel (1998). Les Jardins- Paysagistes, Jardiniers, Poetes. , Éditions Robert Lafont, Paris, (ISBN 2-221-06707-X)
  • Murase, Miyeko, (1996), L'Art du Japon, La Pochothḕque, Paris, (ISBN 2-253-13054-0)
  • Elisseeff, Danielle, (2010), Jardins japonais, Ḗditions Scala, Paris, (ISBN 978-2-35988-029-8)
  • Klecka, Virginie, (2011), Concevoir, Amenager, Decorer Jardins Japonais, Rustica Editions, (ISBN 978-2-8153-0052-0)
  • Slawson, David A. Secret Teachings in the Art of Japanese Gardens (New York/Tokyo: Kodansha 1987)
  • Yagi, Koji A Japanese Touch for Your Home (Kodansha 1982)
  • Miller, P. (2005), The Japanese Garden: Gateway to the Human Spirit, International Journal of Humanities & Peace 2005, Vol. 21 Issue 1, Retrieved August 3, 2008 from: http://researchport.umd.edu
  • Kato, E. (2004), The Tea Ceremony and Women’s Empowerment in Modern Japan, RoutledgeCurzon, Retrieved August 3, 2008 from: http://www.netlibrary.com.ezproxy.umuc.edu/Reader/
  • Varely, P. (2000), Japanese Culture Fourth Edition, The Maple – Vaile Book Manufacturing Group, Retrieved August 3, 2008 from: http://www.netlibrary.com.ezproxy.umuc.edu/Reader/
  • 『岩波 日本庭園辞典』小野健吉 岩波書店 ISBN 4000802070
  • 『植治の庭 小川治兵衛の世界』尼崎博正編 田畑みなお撮影 淡交社 ISBN 4473011585
  • 『枯山水』 重森三玲 河原書店 ISBN 4761101598
  • 『古代庭園の思想―神仙世界への憧憬』金子裕之編 角川選書 角川書店 ISBN 4047033391
  • 『庭園の中世史』足利義政と東山山荘 歴史文化ライブラリー 飛田範夫 吉川弘文館 ISBN 4-642-05609-2

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Japanese Courtyard Gardens | Kyoto Journal. www.kyotojournal.org (амер.). Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 13 травня 2017. 
  2. Японский сад (російською). Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 17 березня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]