Японський архіпелаг — Вікіпедія

Японський архіпелаг (яп. 日本列島, ніппон ретто) — група островів у західній частині Тихого океану, що розташовані на стику Євразійської, Тихоокеанської, Філіппінської та Північноамериканської літосферних плит.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

У широкому розумінні архіпелаг складається з 5 великих островів: — Кюшю, Шікоку, Хоншю, Хоккайдо та Сахаліну, а також містить групи островів Чіджіма, островів Амі, острови Рюкю та острови Іто. Інколи, проте дуже рідко, до японського архіпелагу відносять Тайвань.

У вузькому розумінні Японський архіпелаг — це територія, підконтрольна сучасній державі Японія. Винятки становлять лише група островів Оґасавара, які через своє віддалене географічне положення від Східної Азії та основних японських островів не можуть бути віднесені до архіпелагу. У сучасній географічній науці саме «вузьке» розуміння Японського архіпелагу, який збігається з кордонами державного утворення «Японія», є панівним.