Ян Амор Юніор Тарновський — Вікіпедія

Ян Амор Юніор Тарновський
пол. Jan Amor Iunior Tarnowski
уявний портрет Я. А. Ю. Тарновського
Народився	1420 або 1430 Тарнув
Помер	5 червня або 5 листопада 1500 Тарнув
Країна	Королівство Польське
Посада	Краківський воєвода[d], Краківський каштелян, Сандомирський воєвода, сандецький каштелянd, каштелян войніцькийd і каштелян сандомирськийd
Рід	Тарновські
Батько	Ян Тарновський
Мати	Ельжбета зі Штернберга
У шлюбі з	Зигмунта з Горая, Барбара з Рожнова
Діти	Ян Амор, Ян Александр, Ельжбета, Зофія, Регіна, Катажина, Ян Амор Тарновський

Ян Амор Юніор Тарновський (пол. Jan Amor Iunior Tarnowski; 1420/1430, Тарнів — 5 червня/5 листопада 1500) — державний, політичний та військовий діяч Польського королівства. Каштелян сандецький (1461), войницький (1463), краківський (29 листопада 1490 — 12 січня 1491). Воєвода сандомирський (1479), краківський (від 29 вересня 1479).

Біографія[ред. | ред. код]

Четвертий з п'яти синів Яна Тарновського і його дружини Ельжбети зі Штерберга (Штернберка). Навчався в Краківській Академії. Отримав класичну гуманістичну освіту. Його маєтності займали 4 міста, 3 замки і 23 села. Записав фундуш для костелу бернардинців у Тарнові.

Помер 1500 року, К. Несецький стверджував про прожиті ним 84 роки. Був похований у катедральній базиліці Різдва Божої Матері в Тарнові, в каплиці святої Анни, де досі знаходиться його надгробок — виконаний у ренесансному стилі руками італійського скульптора Джанні Марії Падовано і його помічника — В. Кушиці або Санті Ґуччі.

Сім'я[ред. | ред. код]

Перша дружина — Зиґмунта з Ґорая — донька Прокопа з Ґорая і Щебрешина. Народила йому двох синів і трьох доньок:

• Ян Амор — руський воєвода
• Ян Александер — придворний короля
• Ельжбета — дружина воєводи Добєслава «Любельчика» Курозвенцького
• Катажина — дружина Станіслава Кміти Собєнського, воєводи белзького і руського^[1].

Друга дружина — Барбара з Рожнова гербу Сулима — внучка Завіші Чорного (брав участь у Грюнвальдській битві, як і батько Яна Амора) і вдова Станіслава з Тенчина гербу Сокира (Топур). Вона народила йому сина Яна Амора, котрий став пізніше великим коронним гетьманом, а також доньку Зофію — дружину краківського бурґграфа Станіслава Щенсного з Бобрку Ліґензи.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Marciniak B., Strojny A. «Tarnów. Perła renesansu». — 2007. (пол.)
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 325—326. (пол.)
• «Tarnów. Wielki Przewodnik». Praca zbiorowa pod red. Stanisława Potępy. — 2008. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

• Tarnowscy01 (пол.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.