Януш Янушович Заславський — Вікіпедія

Януш Янушович Заславський
Псевдо	Януш Заславський
Народився	1560; Заслав
Помер	1629
Підданство	Річ Посполита
Національність	русин
Діяльність	магнат, політик, вояк
Відомий завдяки	меценат у Заславі
Титул	князь
Посада	Підляський воєвода, Волинські воєводи, Староста Переяславськийd, староста Житомирськийd і посол Сейму Речі Посполитої[d]
Конфесія	православний, кальвініст, католик
Рід	Заславські
Батько	Януш Кузьмич Заславський
Мати	Marina Kirdeyevnad
Родичі	Ян Остроруг (зять)
У шлюбі з	Олександра Санґушківна, Маріанна з Лещинських
Діти	Олександр Янушович Заславський, Юрій Янушович Заславський, Zofia Zasławskad і Єлизавета Янушівна Заславська
	Герб;
	; ; ;

|місце_поховання=

Януш Янушович Заславський гербу Баклай (пол. Janusz Zasławski, 1560 — 4 серпня 1629) — руський князь, військовий, державний, політичний діяч Речі Посполитої, меценат у Заславі. Представник роду князів Заславських з Острога.

Життєпис[ред. | ред. код]

Старший син князя Януша Заславського та його дружини Маріанни Петрівни Чаплич-Шпановської (чи невідомого походження, можливо, Кирдеївної^[4]).

Відомий лицарською звитягою. Переможець над повстанням Северина Наливайка. Бився з кримськими татарами під Збаражем, з турками під Цецорою в 1595, воював у Мунтенії^[5].

Хрещений як православний, згодом навернувся до кальвінізму, а 1603 року перейшов на католицизм. Фундував «перетлумачення» польською мовою і видання у 1614 році трактату про відьом «Malleus Maleficarum», зроблене особистим секретарем Станіславом Замбковичем.

Посади: підляський воєвода (1591–1604), житомирський староста (1598–1609), волинський воєвода (1604-1629), переяславський староста (1620—1629).

Спершу був похований у фундованому ним монастирі оо. Бернардинів у Заславі^[6]. У 1630-х поховання перенесено до іншого фундованого ним храму — фари Івана Хрестителя^[7].

Родинні зв'язки[ред. | ред. код]

Януш Янушович Заславський був пошлюблений з княгинею Олександрою Романівною Санґушківною (1577 p.), вдруге з Маріанною Лещинською — вдовою ковельського старости Анджея Фірлея^[8] (1611). Мав у першому шлюбі п'ятеро дітей:

Констянтин
Єжи (Юрій)
Ельжбету — дружину Яна Щасного Гербурта,^[9]
Софію — другу дружину Яна Остроруга,^[10]
Олександр.

?

Анастасія Юріївна Гольшанська-Дубровицька

Кузьма Іванович Заславський

Маріанна Петрівна Чапличівна-Шпановська

Януш Кузьмич Заславський

Януш Янушович Заславський

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 43.
d:Track:Q123243396
↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 152. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
d:Track:Q122963178 d:Track:Q55392283 d:Track:Q6453758
↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
d:Track:Q19847329 d:Track:Q19847326
↑ Książęta Zasławscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Eustachy Heleniusz (Eustachy Antoni) Iwanowski. Wspomnienia polskich czasów dawnych i późniejszych przez Eu……go Heleniusza. — Lwów, 1894. — t. 1. — S. 103. (пол.)
↑ Barącz S. Pamiętnik zakonu WW. OO. Bernardynów w Polscze. — Lwów, 1874. — S. 384. (пол.)
↑ Александрович В. Інвентарі замків у Старому й Новому Заславі з XVII століття [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]. Процитовано 07.09.2011
↑ Leszczynscy (01) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Cynarski S. Herburt Jan Szczęsny h. własnego (1567—1616) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 444. (пол.)
↑ Dworzaczek W. Ostroróg Jan herbu Nałęcz (1565—1622) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 511. (пол.)

Література[ред. | ред. код]

Яковенко H. Паралельний світ: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI—XVII ст.— Київ, 2002. — ISBN 966-7679-23-3.
Яковенко H. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. — Київ, 2008. — ISBN 966-8978-14-5.
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 689—691. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Jan «IV» ks. Zasławski h. Ostrogski (ID: 14.198.104). [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Попередник
Олександр Острозький

Воєвода Волинський
1604-1629

Наступник
Адам Олександр Санґушко

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q123243396">[https://pbc.biaman.pl/dlibra/publication/1390/edition/1506/content_Senatorowie_i_dygnitarze_Wielkiego_Księstwa_Litewskiego_1386—1795]<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:Юзеф_Вольф|J.&nbsp;Wolff]]_—_[[:Краків|Kraków]]:_1885._—_С.&nbsp;43.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q123243396]]</div>-1] Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 43.
d:Track:Q123243396

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q122963178">[[:d:Q122963178|Urzędnicy_wołyńscy_XIV-XVIII_wieku:_spisy]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:d:Q55392283|M.&nbsp;Wolski]]_—_[[:Курник_(місто)|Kórnik]]:_[[:d:Q6453758|Biblioteka_Kórnicka]],_2007._—_С.&nbsp;152._—_188&nbsp;с._—_ISBN_978-83-85213-51-2</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q122963178]][[d:Track:Q55392283]][[d:Track:Q6453758]]</div>-2] Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 152. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
d:Track:Q122963178 d:Track:Q55392283 d:Track:Q6453758

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q7094076_citetype_Q33270056"_data-entity-id="Q19847326"><i_class="wef_low_priority_links">[[:en:Leo_van_de_Pas|Pas&nbsp;L.&nbsp;v.]]</i>_Genealogics.org<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19847329]][[d:Track:Q19847326]]</div>-3] Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
d:Track:Q19847329 d:Track:Q19847326

[4] Książęta Zasławscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[5] Eustachy Heleniusz (Eustachy Antoni) Iwanowski. Wspomnienia polskich czasów dawnych i późniejszych przez Eu……go Heleniusza. — Lwów, 1894. — t. 1. — S. 103. (пол.)

[6] Barącz S. Pamiętnik zakonu WW. OO. Bernardynów w Polscze. — Lwów, 1874. — S. 384. (пол.)

[7] Александрович В. Інвентарі замків у Старому й Новому Заславі з XVII століття [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]. Процитовано 07.09.2011

[8] Leszczynscy (01) [Архівовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[9] Cynarski S. Herburt Jan Szczęsny h. własnego (1567—1616) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 444. (пол.)

[10] Dworzaczek W. Ostroróg Jan herbu Nałęcz (1565—1622) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 511. (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]