Ядерний тероризм — Вікіпедія

Ядерний тероризм — вид тероризму, у якому використовується ядерна зброя або радіоактивні матеріали, погрози застосування ядерної зброї та радіоактивних матеріалів, погрози зруйнувати ядерні об'єкти. У зв'язку з високою небезпекою, яка походить від радіоактивних матеріалів і потенційно великих людських втрат, які може завдати подібна атака, ядерному тероризму приділяється особлива увага. Станом на 2022 рік, цей вид тероризму не мав наслідків, проте, активно застосовується у війні Росії проти України — постійна риторика завдати ядерного удару по містам України, та ситуація на ЗАЕС.^[1]

Ядерний тероризм – різновид терористичних дій з використанням ядерних чи інших радіоактивних матеріалів, або які пов’язані з захопленням чи ушкодженням ядерних об'єктів таким чином, що відбувається вивільнення або створюється загроза вивільнення радіоактивного матеріалу, спрямовані на створення обстановки терору серед населення, мають ознаки ядерного шантажу чи можуть реально завдавати шкоди життю і здоров’ю людей чи тягти за собою інші серйозні наслідки, створювати загрозу міжнародному миру та безпеці. ^[2]

Відповідно до Міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму, пропонується доповнити КК України ст. 258-1 «Ядерний тероризм», та викласти її в такій редакції: «Ядерний тероризм - дії пов’язані з захопленням чи ушкодженням ядерних об'єктів або з використанням ядерних чи інших радіоактивних матеріалів, таким чином, що створюється загроза ядерної катастрофи, що може тягти за собою заподіяння значної шкоди здоров’ю населення, або які носять характер шантажу чи залякування населення ядерною катастрофою – караються довічним позбавленням волі». Ядерний тероризм може створювати загрозу міжнародному миру та безпеці. Відтак на міжнародному рівні, окрім контролю за дотриманням безпеки АЕС, що покладається на підрозділи Міжнародного агентства з ядерної енергії (МАГАТЕ), які діють відповідно до Статуту Міжнародної агенції з атомної енергії, ухваленого 26 жовтня 1956 року, можливо є доцільним створення додаткових сил швидкого реагування на загрози ядерного тероризму як на рівні ООН, так і в структурі НАТО, Інтерполу та Європолу. ^[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Акт ядерного тероризму // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 51. — ISBN 978-617-7627-10-3.
Міжнародний проєкт. Форум «Фізична ядерна безпека — заходи протидії актам ядерного тероризму».
(англ.) Nukemap by Alex Wellerstein — картографічне моделювання впливу від можливого застосування «брудної бомби» на території різних мегаполісів планети.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ЗАЕС у заручниках рашистів: до чого може призвести ядерний тероризм із нотками шизофренії РФ. 5.ua. 10.08.2022.
↑ Українська правнича енциклопедія / За заг. ред. В. М. Тертишника, Л. Р. Наливайко, А. Є. Фоменко, В. В. Ченцова. Київ : Алерта, 2023. С. 746. ISBN 978-617-566-754-5
↑ Тилик Олександра Протидія ядерному тероризму в системі захисту прав і свобод людини. Захист прав людини на універсальному та регіональному рівнях: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Дніпро, 08 грудня 2023 р.); укладач: канд. юрид. наук, доц. Л.А. Філяніна Дніпро: Університет митної справи та фінансів; 2023. С. 481-483.

Нормативні акти та інші джерела[ред. | ред. код]

Міжнародна конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму. Прийнята 13 квітня 2005 року Резолюцією 59/290 Генеральної Асамблеї ООН. Конвенцію ратифіковано Законом України № 3533-IV ( 3533-15 ) від 15.03.2006. Відомості Верховної Ради України. 2006. № 33. С. 1227. Ст. 286.
Закон України "Про боротьбу з тероризмом" (із змінами) . https://web.archive.org/web/20160309080014/http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/638-15
Міжнародний тероризм // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. Т. 3 : К — М. 792 с. ISBN 966-7492-03-6.
Тероризм // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана. 2004. Т. 6 : Т — Я. 768 с. ISBN 966-7492-06-0.
Українська правнича енциклопедія / За заг. ред. В. М. Тертишника, Л. Р. Наливайко, А. Є. Фоменко, В. В. Ченцова. Київ : Алерта, 2023. 768 с.
Когут Ю. І. Ядерна енергетика та управління безпекою. Київ: Консалтингова компанія «СІДКОН»; ВД «ДАКОР» 2024. 348 с.
Палагнюк Ю. Антитерористична діяльність // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 32-33. — ISBN 978-966-611-818-2.
Тилик Олександра Протидія ядерному тероризму в системі захисту прав і свобод людини. Захист прав людини на універсальному та регіональному рівнях: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Дніпро, 08 грудня 2023 р.); укладач: канд. юрид. наук, доц. Л.А. Філяніна Дніпро: Університет митної справи та фінансів; 2023. С. 481-483.

Це незавершена стаття про ядерний вибух чи ядерну зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ЗАЕС у заручниках рашистів: до чого може призвести ядерний тероризм із нотками шизофренії РФ. 5.ua. 10.08.2022.

[2] Українська правнича енциклопедія / За заг. ред. В. М. Тертишника, Л. Р. Наливайко, А. Є. Фоменко, В. В. Ченцова. Київ : Алерта, 2023. С. 746. ISBN 978-617-566-754-5

[3] Тилик Олександра Протидія ядерному тероризму в системі захисту прав і свобод людини. Захист прав людини на універсальному та регіональному рівнях: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Дніпро, 08 грудня 2023 р.); укладач: канд. юрид. наук, доц. Л.А. Філяніна Дніпро: Університет митної справи та фінансів; 2023. С. 481-483.

[1]

[2]

[3]