Ядерна бомба Mark 7 — Вікіпедія

Ядерна бомба Mark 7
Ядерна бомба Mark 7 у музеї ВПС США
Ядерна бомба Mark 7 у музеї ВПС США
Тип Ядерна зброя
Походження США США
Історія виробництва
Виготовлення Липень 1952 - лютий 1963
Виготовлена
кількість
1700-1800 шт
Варіанти 10
Характеристики
Вага 730 кг
Діаметр 76 см

Ядерна бомба Mark 7 у Вікісховищі

Mark 7 «Тор» (або Mk-7) — перша тактична ядерна бомба, прийнята на озброєння збройних сил США. Також була перша зброя, яка була доставлена методом підкидання за допомогою системи низьковисотного бомбардування (LABS). Зброя була випробувана в операції Бастер-Джангл. Для полегшення зовнішнього носіння літаками винищувачами-бомбардувальниками Mark 7 була оснащена висувним стабілізатором оперення. Боєголовка Mark 7 (W7) також лягла в основу 775 мм Ракета BOAR, ядерна глибинна бомба Mark 90 Betty, ракета MGR-1 Honest John і балістична ракета MGM-5 Corporal. Також була поставлений для доставки літаком Королівських ВПС Канберри, призначеним НАТО в Німеччині під командуванням SACEUR. Це було зроблено під егідою проекту E, угоди між Сполученими Штатами та Великою Британією про перевезення ядерної зброї США Королівськими ВПС. У Великобританії він мав позначення 1650 фунтів. HEMC[1] Mark 7 перебував на озброєнні з 1952 по 1967 (8) з 1700-1800 побудованих.

Дизайн[ред. | ред. код]

Схема системи імплозії, подібної до тієї, що використовується в Mk7

Mark 7 був зброєю поділу зі змінною потужністю, яка використовувала левітовану яму та імплозійну конструкцію з використанням 92 лінз великої вибухової речовини. Зброя мала різну потужність 8, 19, 22, 30, 31 і 61 кт за допомогою різних кістянок для зброї[2]. Зброя мала як повітряний, так і контактний режими. Зброя, яка використовувалася в польоті для забезпечення безпеки, і пізніші версії зброї використовували систему озброєння та захисту типу PAL A. Було виготовлено приблизно від 1700 до 1800 бомб Mark 7 і 1350 боєголовок W7.

Ядерна зброя Mark 7 важила приблизно 730 кг. Була оснащений одним вертикальним висувним стабілізатором, який дозволяв йому краще підходити до або під деякими літаками. Це було унікально і зробило його однією з перших ядерних боєприпасів, які були достатньо оптимізованою для перевезення на менших літаках. Загальний діаметр бомби становить 760 мм.

Система доставки[ред. | ред. код]

Було вироблено 10 різних моделей цієї боєголовки для кількох різних систем доставки. Окрім бомби Mark 7, це включало ракету класу «повітря-поверхня» BOAR, тактичні ракети «земля-земля» MGR-1 Honest John і MGM-5 Corporal, глибинну бомбу Бетті Mark 90, надводну бомбу Nike Hercules MIM-14. ракета-повітря та атомний боєприпас руйнування.

Конфігурована як гравітаційна бомба Mark 7 і BOAR, ця зброя використовувалася винищувачами-бомбардувальниками F-84 Thunderjet, F-100 Super Sabre і F-101 Voodoo, а також бомбардувальником B-57 Canberra.

Тести[ред. | ред. код]

Під час операції Teapot MET 15 квітня 1955 року було проведено випробування з використанням боєголовки Mk7 з використанням експериментальної композиційної ями плутонію/ урану-233, що дало вихід 22 кт, що на 33% менше, ніж очікувалося. Оскільки Shot MET був військовим випробуванням, низька продуктивність зруйнувала багато експериментів, які проводило Міністерство оборони під час випробування. Міністерство оборони не було повідомлено про заміну Лос-Аламосом[3].

Атомний руйнівний боєприпас T2[ред. | ред. код]

Атомний руйнівний боєприпас T2

Атомний руйнівний боєприпас (ADM) під назвою T2[4] розглядався з лютого 1953 року. Деякі роботи над проектом було завершено, але пристрій було скасовано до виробництва. Система повинна була мати командний і таймерний режим детонації[5].

Збережені[ред. | ред. код]

Гільза Mark 7 виставлена в ангарі часів холодної війни в Національному музеї ВПС США в Дейтоні, штат Огайо, а одна – у музеї Wings over the Rockies, Денвер, штат Колорадо.

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Canberra B.6 & B.(I)6. Pilot's Notes, 1958
  2. Hansen, Chuck (2007). Swords of Armageddon: U.S. Nuclear Weapons Development since 1945 Volume I. Chucklea Publications. с. 282. ISBN 978-0-9791915-0-3.
  3. Operation Buster-Jangle. Nuclear Weapon Archive. 15 жовтня 1997. Процитовано 30 листопада 2018.
  4. (Звіт). {{cite report}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. (Звіт). {{cite report}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]