Ягольник Олександр Олександрович — Вікіпедія

Олександр Олександрович Ягольник
Основна інформація
Дата народження 30 серпня 1970(1970-08-30) (53 роки)
Місце народження Чернівці
Роки активності з 1989
Громадянство Україна Україна
Професія продюсер
музикант
Мова українська
російська
Жанр поп
рок
Колективи Гурт «Іграшки» (1998—2005)
Співпраця Наталія Могилевська

Олександр Олександрович Ягольник (нар. 30 серпня 1970(19700830), Чернівці) — український продюсер, композитор, публіцист-оглядач сфери культури і шоу-бізнесу, ведучий радіо- і телепрограм, поет, драматург[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 30 серпня 1970 року у Чернівцях. У 12 років переїхав з батьками до Запоріжжя, де прожив два роки, навчався в одному класі з продюсером Владом Ряшиним. Згодом сім'я переїхала до Києва. У 1987-у закінчив школу і вступив на факультет журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка[2].

У період з 1989 по 1994 роки вів музичну сторінку МК «638» в газеті «Комсомольське знам'я». Окрема музична газета «Весло», заснована Олександром, почала виходити із 1991 року[3].

З 1991 по 1993 роки разом із Костянтином Ягольником вів радіопрограми «Бліц» і «4М».

У 1990-х роках працював ведучим різноманітних телешоу, зокрема, в 1997—1998 — телепрограми «Пісня року» на телеканалі «1+1».

Завідував музичним відділом газети «Київські відомості».

Окрім журналістики активно пише пісні під власним ім'ям та під всевдонімом (напр. Олег Позанєв). Серед виконавців пісень Олександра Ягольника в різний час (1989—2015) були: Ірина Сказіна, К. Кіт, Олена Мозгова, Наталія Могилевська, Каріна Плай, Оля Юнакова, Наталя Валевська, Віталій Козловський, І. Кондратюк, Асія Ахат, В. Ткаченко, Nicholas W. Angel, групи «Іграшки», «Гавана», «Піна Колада», О. Мухіна, «REAL О» та інші.

Професійна футбольна ліга затвердила офіційний супровід своїх змагань музикою, написаною Олександром Ягольником.[4]

У 1991 році організував та провів рок-фестиваль «Весняні надії» (газета «Комсомольське знам'я» спільно з Вінницьким рок-клубом).

На Міжнародному фестивалі «Слов'янський базар» у Вітебську — прес-аташе української делегації.

Просуває ідею свторення повноцінних українських мюзиклів — є автором написаних семи музичних матеріалів майбутніх постановок[5].

Продюсування[ред. | ред. код]

  • 1996 — продюсер Наталії Могилевської (спродюсований дебютний альбом «Ла-ла-ла» встановив рекорд продажів у 1,5 млн копій альбому в Україні)
  • 1998—2005 — створення і продюсування групи «Іграшки» (альбоми «Зі святом, малюк», «Ромашки», «Казки в стилі Лори Палмер»), «Гавана» (альбоми «Час кішок», «Новий рік у сукні новій»)
  • 2004 — створення пісні «Оле-Оле Україна» для Національної збірної України з футболу для відбору на Чемпіонат Світу — 2006
  • 2006 — створення фан-гімну Національної збірної України з футболу «Потрібно перемогти!» для ЧС — 2006 в Німеччині. Композиторські курси по класу Володимира Ходзицького (Берлін)
  • 2010 — створення Бориспільського рок-клубу (перший президент), продюсування першого в Україні футбольного фан-сіті до ЧС—2010 в ПАР (м. Біла Церква).
  • 2012 — створення Театру мюзиклів ім. Віктора Шулакова.
  • 2019 — генеральний продюсер міжнародного рок-фестивалю «Дунайська січ»

Погляди[ред. | ред. код]

Після демонтажу у липні 2016 р. погруддя радянському партизану Сидору Ковпаку на території київської школи № 111 Олександр Ягольник заявив, що «проклинає убогу обмеженість» тих, хто зніс бюст пам'ятника його дідові Ковпаку. Також він назвав причетних до декомунізації вандалами та дебілами, які не розуміють різниці між комунізмом та українською військовою славою. На його думку пам'ять про Ковпака житиме стільки, скільки існує військова стратегія та військові вищі навчальні заклади. Він також обіцяв, що рано чи пізно пам'ятник Ковпаку відновлять.[6]

Автор пісень[ред. | ред. код]

  • «Девочка с волосами цвета лилий» — Наталія Могилевська
  • «До побачення» — Ірина Сказіна
  • «Звездные ночи с тобой» — Наталія Могилевська
  • «Ізмаїл» — гурт «TaRuta»[7]
  • «И когда пройдет этот дождь…» — Наталія Могилевська
  • «Ла-ла-ла» — Наталія Могилевська
  • «Мій Ізмаїл» — Олеся Кичук[7]
  • «Она (Красиво прощались с любовью…)» — Наталія Могилевська
  • «Оранжевый мальчишка» — гурт «Іграшки»
  • «Подснежник» — Наталія Могилевська
  • «Романс о любви» — Наталія Могилевська
  • «Ромашки» — гурт «Іграшки»
  • «С праздником, малыш!» — гурт «Іграшки»
  • «Танцуй со мной» — гурт «Іграшки»

Дискографія[ред. | ред. код]

  • 1997 — «Ла-ла-ла» (Наталія Могилевська)
  • 1998 — «Подснежник. Лучшие Песни Александра Ягольника» (Наталія Могилевська, DJ Ice, «Іграшки», Олександр Ягольник). Лейбл «Поліфон Рекордз»[8]
  • «Зі святом, малюк» (гурт «Іграшки»)
  • «Ромашки» (гурт «Іграшки»)
  • «Казки в стилі Лори Палмер» (гурт «Іграшки»)
  • «Час кішок» («Гавана»)
  • «Новий рік у сукні новій» («Гавана»)

Відеографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Я б віддав життя не задумуючись»: Олександр Ягольник розповів про стосунки з Наталією Могилевською (ЖВЛ, 16 бер. 2021 р.)
  2. ↑ Олександр Ягольник: «У нашому шоу-бізнесі не відбувається нічого нового і цікавого»
  3. ↑ «Я бачив Бога» / Олександр Ягольник (укр.). «Новий Християнський». 27 жовтня 2022. Процитовано 20 квітня 2023.
  4. ↑ Футбольний марш пішов у вічність: на стадіоні «Кремінь-Арена» звучатиме інша мелодія
  5. ↑ Любов БАЗІВ (23 лютого 2019). Олександр Ягольник, продюсер, композитор, драматург, журналіст. Для людини, яка хоче представляти Україну на «Євробаченні», гастролі до Росії мають бути табу (укр.). «Укрінформ». Процитовано 23 лютого 2023.
  6. ↑ Ягольник о сносе бюста Ковпаку: Вандалы и дебилы не понимают разницы между коммунизмом и украинской военной славой. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 21 серпня 2016.
  7. ↑ а б «Первые выводы сделаны»: Александр Ягольник рассказал о фестивале в Измаиле, квотах и молодых артистах (рос.)
  8. ↑ «Подснежник. Лучшие Песни Александра Ягольника»
  9. ↑ Іграшки — Ла-ла-ла 2000
  10. ↑ группа «Игрушки» клип «Пока»

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ягольник_Олександр_Олександрович&oldid=41222326