Юриняк Анатолій Богданович — Вікіпедія

Юриняк Анатолій
Ім'я при народженні Юхим Павлович Кошельник
Псевдонім Анатоль Юриняк, Анатолій Богданович Юриняк
Народився 8 грудня 1902(1902-12-08)
Проскурів
Помер 23 лютого 1996(1996-02-23) (93 роки)
Лос-Анджелес
Діяльність журналіст

Анатолій Богданович Юриняк або Анатоль Юриняк — псевдонім. Справжнє ім'я — Юхим Павлович Кошельник — (*8 грудня 1902(19021208) , с. Копачівка, біля Проскурова, нині Хмельницького району Хмельницької обл. — †23 лютого 1996, Лос-Анджелес, штат Каліфорнія[1][2])- український літературознавець, журналіст, редактор, член ОУП «Слово».

З біографії[ред. | ред. код]

Народився в родині вчителя церковно-приходської школи та заможної селянки. Після закінчення початкової школи та гімназії у Кам'янець-Подільському 1920 року вчителював у м. Лянцкорунь, де захворів на висипний тиф і повернувся до батьків. Від 1922 до 1927 року вчителював у навколишніх селах Баламутівка, Іванівка, Головчинка, Росоша. Вступив до Київського Інституту Професійної Освіти, який готував вчителів середніх шкіл. Через «неблагонадійність» був позбавлений стипендії і мусив складати екстерном.

Працював нічним коректором у видавництві часопису «Пролетарська Правда», а потім коректором і літредактором у видавництві «Соцвидав». 1936 року одружився і переїхав до Красногорівки на Полтавщину, де влаштувався в агротехнікумі викладачем мови й літератури.

1940 року зголосився до набору охочих вчителювати у Чернівецькій області, де працює інспектором міської нароствіти Хотина. Після початку ІІ Світової війни повернувся на Хмельниччину. Працює у газеті «Український голос». Через гестапо змушений переїхати в Кам'янець-Подільський, де працює в тижневику «Подолянин». В грудні 1943 року переїздить до Львова, потім Кракова, зрештою, до Дрездена, де працює на фабриці. Після авіабомбування, переїздить до Кафбойрена, де зустрів кінець війни. Упродовж трьох років працює в редакції «Українських вістей» у Новому Ульмі.

1949 року переїхав до США, де окрім фізичної праці, розгорнув літературну діяльність, друкуючись в українських виданнях. Автор рецензій на книги Л.Плюща, В.Гарби, Л.Коленської, С.Кузьменко, Ю.Мовчана, Діми, численних статей на громадсько-політичні теми.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор комедії «Справжня наречена»; книжок «Літературний твір і його автор», «Творчі компоненти літературного твору», «Літературні жанри — повісті, поеми і драми», «Критичним пером», «Літературознавство» та інших.

1922 року надруковано перший вірш у газеті «Сільська біднота» Перший надрукований твір п'єса із життя скитальців — «На далеких шляхах» надукований у Детройті 1955 року. Пізніше вийшли збірка поезій «Людям і собі» (1964), збірка оповідань «Камікадзе падає сам» (1973).

Окремі видання:

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

1955 року у видавництві «Перемога» в Буенос-Айресі вийшла праця з літературознавства «Літературний твір і його автор», а 1964 року в Чикаго надруковано «Мистецькі компоненти літературного твору». Пізніші праці — «Засоби і способи поетичного вислову», «Критичним пером», «Літературні жанри», «Літературознавство», збірка «Критичним пером» (у 2 частинах).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://archive.today/20150801194548/http://ualit.org/?p=5894 UkrLit: Юхим Кошельник. Повернення у рідні краї (26 Гру 2012)
  2. http://vitchyzna.ukrlife.org/7_8_06gorb.htm Vitzhyzna: «Анатоль Юриняк: Таємниця Справжнього Імені» (Василь Горбатюк, Журнал «Вітчизна» № 7-8, 2006 Р.)

Література[ред. | ред. код]

  • Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
  • Куленко О. Із серцем юних//Юриняк А. Критичним пером.- Ч.2 — Денвер-Лос-Анжелес, 1987.- с.214-218.
  • Мовчанюк Ю. Анатолієві Юринякові — вісімдесят років!//Юриняк А. Критичним пером.- Ч.2 — Денвер-Лос-Анжелес, 1987.- с.214-218.
  • Василенко Р. Анатоль Юриняк (як літературознавець і літературний критик) // Життя в гримі та без

(шляхами діаспори): Мемуари, поезії, публіцистика. — К.: Рада, 1999. — С. 386—388.

  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.