Юнг Клара Марківна — Вікіпедія

Юнг Клара Марківна
Ім'я при народженні Шпіколіцер Клара Марківна
Народилася 1876(1876)
Золочів
Померла 1952(1952)
Москва
Національність Єврейка
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаСША СШАСРСР СРСР
Діяльність акторка

Кла́ра Ма́рківна Ю́нг (Хая-Рися Шпіколіцер) (Йонг, Юнгвіц, в першому шлюбі Херман) (1876, за деякими джерелами 1877 чи 1878, Золочів, Австро-Угорщина, нині Львівська область, Україна — 1952, Москва), єврейська артистка естради, оперети, театру.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчалася акторської майстерності в «Драматик клаб» Фейнмана та танцям в студії братів Кералфа, виступала в єврейських групах. У трупі К. Хермана виконувала роль Шуломіс в однойменній опері А. Гольдфадена та Діни в «Бар-Кохбі», Біньйоміндла в «Йосипі та його братах» І. Латайнера.

З 1900 року виступає в Народному театрі Бориса Томашевського (Баруха Аарона), виконувала роль дочки у виставі «Сім'я Адлер».

1908 року переходить до Таліе-театер у Нью-Йорку. Її чоловік Боез Юнг (Юнгвіц), що походив із Західної України, став на довгі десятиліття драматургом, театральним продюсером, педагогом та режисером.

1910 року почалася її кар'єра артистки оперети з ролі Белли в «Чоловікові моєї жінки» по п'єсі Мазеля на музику Б. Юнга.

Виконувала головні ролі в оперетах «Американка» Д. Шора та І. Румшинського, «Джейкеле-брехунець» та «Пупсик» Б. Юнга.

З 1911 року подружжя гастролює Європою, виступи відбуваються і в Росії, короткочасно повертаються до США.

У сезоні 1912/1913 років у Варшавському театрі «Елізеум» виконала оперету «Американець».

Захоплені відгуки про її виступи залишили Іцхок Перец, Динезон Яків, І. Каценельсон, Іза Кремер, Менделе Мойхер-Сфорім, Х. Н. Бялик, зірки Московського художнього театру, зокрема Ольга Кніппер-Чехова, Марія Блюменталь-Тамаріна.

У 1920-х роках виконувала ролі в оперетах І. Розенберга «Дочка фермера», «Голландська дружинонька», «Дівчина з Угорщини», «Береле-тремп», «Шошанна», Б. Юнга «Румунське весілля», «Нечупара Хацкеле», «Лейбеле одесит», «Шоста жінка», Ракова та Румшинського «Ханче в Америці».

У 1922—1928 роках подружжя виступало в містах СРСР за контрактом з Наркоматом освіти. Так, приміром, у хроніці часопису «Нове мистецтво» за грудень 1925 сповіщалося про її виступи в Катеринославі: «Гастролі Клари Юнг». 18 грудня в Катеринославі розпочалися гастролі відомої єврейської артистки Клари Юнг. Вистави відбуваються під художнім керівництвом режисера Юнгвіца. У репертуарі: «М-І Пипси», «Ханче ін Америке», «Ді американер».

1925 року в Москві створюється театр Єврейської музичної комедії під керівництвом Б. Юнга. Під радянські вимоги була перероблена оперета Румшинського «Мелодія ребе» — «Тихо! Ребе їде!», вистави відвідували А. Луначарський, О. Риков, Карл Радек.

1927 року до 50-ліття Клари нарком і драматург Луначарський написав захоплену статтю про її творчість.

З 1928 року подружжя гастролювало в Європі, Південній Америці, 1930 повернулися до США. Там стали жертвою фінансової афери, втратили статок і репертуар.

1934 року Кларі пропонують стати провідною акторкою Єврейського театру оперети в Москві, вона приймає цю пропозицію. 1935 року отримує радянське громадянство. Інколи її творчість зазнавала нападок, зокрема, 1934 року в газеті «Емес» М. Литваков (Моше Литваков) звинувачував її у вульгарності.

У часі Другої світової війни виступала перед евакуйованими євреями в Башкирії та Центральній Азії.

У післявоєнному часі гастролювала з естрадними програмами, авторами текстів були П. Маркіш та І. Фефер, музику писали композитори Л. Пульвер та Л. Ямпольський.

В останню дорогу її проводжали тільки дві людини — її чоловік та Леонід Утьосов. Похована на Донському кладовищі в Москві.

Джерела[ред. | ред. код]