Шубравський Василь Єфремович — Вікіпедія

Шубравський Василь Єфремович
Народився 11 березня 1920(1920-03-11)
Слобода-Яришівська
Помер 1 грудня 1992(1992-12-01) (72 роки)
Країна Україна Україна
Alma mater Одеський педагогічний інститут
Галузь літературознавство, шевченкознавство
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Нагороди
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Василь Єфремович Шубравський (нар. 11 березня 1920, с. Слобода-Яришівська — пом. 1 грудня 1992, Київ) — український літературознавець, шевченкознавець, дослідник і видавець маловідомої української драматургії першої половини XIX ст.

Доктор філологічних наук з 1980 року[1].

Чоловік фольклористки Марії Шубравської.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї хліборобів 11 березня 1920 року в селі Слободі-Яришівській (тепер Могилів-Подільський район Вінницької області, Україна). Після закінчення з відзнакою Одеського педагогічного інституту[1] у 1941 році одразу мобілізований до лав армії. З 1942 і до кінця війни перебував на фронті як командир зенітної батареї. Нагороджений двома орденами Червоної Зірки (27 квітня 1943; 10 січня 1945), двома орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня (19 червня 1945; 6 квітня 1985), медаллю «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[2].

Могила Василя Шубравського та його дружини, Байкове кладовище

Після демобілізації з 1946 р. працював директором Яришівської, потім Козятинської середньої школи. З 1950 року навчався в аспірантурі Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР (тепер — Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України), а після закінчення навчання залишився працювати в ньому. З 1953 року працював молодшим, з 1958 — старшим науковим співробітником відділу шевченкознавства.

Помер на 73-му році життя у Києві 1 грудня 1992 року[1]. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′01″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4169917° пн. ш. 30.5014389° сх. д. / 50.4169917; 30.5014389).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджував українську драматургію першої половини XIX століття та драматургію Тараса Шевченка, зокрема (монографія «Драматургія Шевченка»), у 1958 році видав тексти маловідомих українських п'єс цього періоду, видання і досі є актуальним джерелом для дослідників. Вивчав проблему народності української літератури першої половини XIX ст. та народності творчості Шевченка (монографія «Від  Котляревського  до  Шевченка: Проблема народності української  літератури»), рецепції творчості Шевченка в інших культурах та літературах (монографія «Шевченко і літератури народів СРСР»). Долучився до вивчення біографії Т. Шевченка, жанрів його поезії, сприйняття творчості поета у критиці XIX ст. та інших проблем шевченкознавства.

Займався текстологією творів Шевченка, брав участь у академічних виданнях його творів: 6-томному виданні у 1963—1964 роках та 12-томному у 1989—1993. Автор понад сотні статей у наукових збірниках і періодиці, 22 статей до «Шевченківського словника» (У 2 т. К., 1976—1977). За його упорядкуванням вийшло в світ понад 10 видань творів Шевченка для дітей шкільного віку.  

Автор праць з історії української літератури XIX століття.

Основні праці[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

  • Драматургія Шевченка. Нарис. — К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури. — К., 1957. —111 с. (2-е вид.: К., 1961).
  • Шевченко і літератури народів СРСР. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1964. — 271 с.
  • Від  Котляревського  до  Шевченка: (Проблема  народності  української  літератури). — Київ: Наукова думка, 1976. — 291 с.

Розділи у колективних монографіях[ред. | ред. код]

  • Перші роки в Петербурзі (С. 25–47); В Академії художеств. Поява «Кобзаря» та «Гайдамаків» (С. 48–97); Перший період заслання (1847—1850) (С. 222—270); Другий період заслання (1850—1857) (С. 271—327) // Є. П. Кирилюк, Є. С. Шабліовський, В. Є. Шубравський. Т. Г. Шевченко. Біографія. — К.: Наукова думка, 1964. — 636 с.
  • Українська драматургія першої половини XIX ст. // Історія української літератури: у 8 томах. — К., 1967. — Т. 2. — С. 375—416.
  • Драматургія [1933–1945] // Історія української літератури: у 8 т. — К., 1971. — Т. 7. — С. 261—317.
  • Прижиттєва критика (С. 9–29); Шевченко в критиці другої половини XIX ст. (С. 30–80); Шевченко в критиці кінця XIX — початку XX ст. (С. 81–128); Драматургія (С. 483—498) // Шевченкознавство: підсумки і проблеми. — К.: Наукова думка, 1975. — 562 с.
  • Жанри // Творчий метод і поетика Т. Г. Шевченка. — К.: Наукова думка, 1980. — С. 192—302.
  • У казематі (1847) С. 185—197; Заслання: (Орська фортеця — Аральська експедиція — Оренбург, 1847—1850) С. 198—259 // Т. Г. Шевченко. Біографія. — К.: Наукова думка, 1984. — 558 с.

Упорядкування, коментарі[ред. | ред. код]

  • Українська драматургія першої половини XIX століття. Маловідомі п'єси / Упорядкування, коментарі, вступна стаття В. Шубравського. — К.: Державне видавництво художньої літератури, 1958. — 427 с. http://litopys.org.ua/dramukr/dram02.htm
  • Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: в 6 т. — К.: Наукова думка, 1963—1964. — Т. 1 : Поезії. 1837—1847 / упоряд.: В. Є. Шубравський та інші. — 1963. — 484 с.; Т. 3 : Драматичні твори. Повісті / упоряд. : В. Є. Шубравський (ред. тому, вступ. зауваження та прим. до рос. повістей) та інші. — 1963. — 507 с.
  • Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: у 12 т. — К.: Наукова думка, 1989—1993. — Т. 1 : Поезія. 1837—1847 / упорядкув. та комент.: В. Є. Шубравський та інші. — 1989. — 528 с.; Т. 2 : Поезія. 1847—1861 / упорядкув. та комент.: В. Є. Шубравський та інші. — 1991. — 592 с.; Т. 3 : Драматичні твори. Повісті / упорядкув. та комент.: В. Є. Шубравський (редактор тому) та інші. — 1991. — 400 с.

Окремі статті[ред. | ред. код]

  • Про п'ятдесятирічний досвід вивчення Шевченкової спадщини // Радянське літературознавство. — 1967. — № 12. — С. 20–30.
  • Невідомі статті про Шевченка // Збірник праць вісімнадцятої наукової шевченківської конференції. — К., 1971. — С. 235—250.
  • Т. Г. Шевченко і пісня його краю // Народна творчість та етнографія. — 1977. — № 3. — С. 43–54.
  • Балади Тараса Шевченка // Українська мова і література в школі. — 1980. — № 3. — С. 3–14.
  • Яков де Бальмен [передмова] // Яков де Бальмен. Повести: С приложением портрета писателя, его рисунков, отрывков из записной книжки и недавно обнаруженных писем. — Харків: Прапор, 1988. — С. 12–22.
  • Біля джерел шевченкознавства [про шевченкознавця Б. О. Навроцького] // Вітчизна. — 1989. — № 3. — С. 162—166.
  • Тарас Шевченко — поет-новатор // Дукля. — 1989. — № 3. — С. 30–37.
  • Текстологія поетичних творів Шевченка періоду заслання: проблема тексту і датування // Питання текстології. Т. Г. Шевченко. Зб. наук. праць. — К.: Наукова думка, 1990. — С. 77–96.
  • Варвара Николаевна Репнина [Передмова] // Репнина В. «Я Вас слишком искренно люблю»: повесть, письма Т. Шевченко и Ш. Эйнару. — Харків, 1991. — С. 7–30.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бондар Микола. Зі словом Шевченка — крізь усе життя // Слово і Час. — 2020. — № 4. — С. 88–99. https://il-journal.com/index.php/journal/issue/view/200/4_2020_pdf
  • Жулинський М., Сивокінь Г., Дончик В., Ситник К., Бородін В., Смілянська В., Міщук Р., Мовчанюк В. Василь Шубравський (некролог) // Слово і Час. — 1993. — № 3.
  • Мовчанюк  В. Василь  Шубравський  —  дослідник-шевченкознавець  //  XXX  наукова  шевченківська конференція: тези і матеріали. — Донецьк, 1993. — С. 148—152.
  • Нудьга Г. З маловідомого української драматургії // Жовтень. — 1959. — № 2. — С. 153—156. (Рец. на кн.: Українська драматургія першої половини XIX століття. Маловідомі п'єси. — К., 1958.)
  • Мовчанюк В. Шубравський Василь Єфремович // Шевченківська енциклопедія. У 6 т. — Т. 6. — К., 2015. — С. 996—997.https://archive.org/details/shevch06/page/996/mode/2up
  • Випускники Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського: Біографічний словник/ В. М. Букач. — Ч. 1. — Одеса: ПНПУ, 2021. — С. 67. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/12877/3/Bukach%20Valery%20Mykhailovych%20%281%29.doc.pdf

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]