Шиловичі (Прилуцький район) — Вікіпедія

село Шиловичі
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Громада Ічнянська міська громада
Основні дані
Засноване 1600
Населення 126
Площа 0,65 км²
Густота населення 193,85 осіб/км²
Поштовий індекс 16707
Телефонний код +380 4633
Географічні дані
Географічні координати 50°56′36″ пн. ш. 32°17′35″ сх. д. / 50.94333° пн. ш. 32.29306° сх. д. / 50.94333; 32.29306Координати: 50°56′36″ пн. ш. 32°17′35″ сх. д. / 50.94333° пн. ш. 32.29306° сх. д. / 50.94333; 32.29306
Середня висота
над рівнем моря
131 м
Водойми річки: Буримня, Удай.
Місцева влада
Адреса ради 16703, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Ічня, площа Т. Г. Шевченка, 1
Карта
Шиловичі. Карта розташування: Україна
Шиловичі
Шиловичі
Шиловичі. Карта розташування: Чернігівська область
Шиловичі
Шиловичі
Мапа
Мапа

Ши́ловичі — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 126 осіб. Входить до складу Ічнянської міської громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село Шиловичі знаходиться на лівому березі річки Удай у місці впадання в неї річки Буримня, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Сваричівка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Безбородьків, на протилежному березі — село Вишнівка.

Назва[ред. | ред. код]

За давнім переказом, назва села йде від "Шило в очі". Село існувало ще до татаро-монгольської навали. Тоді село не платило данину, за що всьому чоловічому населенню викололи очі, а жінок зґвалтували.

Історія[ред. | ред. код]

Населений пункт Cylowice позначено на «Спеціальному та докладному плані України…» де Боплана (1650) та на пізніших мапах.[1][2] Є на мапі 1812 року.[3]

У 1859 році в козачому та володарському селі Шиловичі була церква та 102 двори, де жило 629 осіб (295 чоловічої та 334 жиночої статі).[4]

17 листопада 1880 року в Шиловичах при Параскіївській[5] церкві стараннями священика Миколи Супряжинського та за фінансової допомоги громади відкрилася церковно-приходська школа. На початку 1881 року в ній навчалося 30 учнів, серед них 6 — із Бурімки, де тоді ще не було школи.[6]

До 2017 року орган місцевого самоврядування — Бурімська сільська рада.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Спеціальна та докладна карта України на сайті vlasenko.net. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 10 вересня 2015.
  2. Мапа Боплана 1670. Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 10 вересня 2015.
  3. Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  4. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Вып. 48 : Черниговская губерния : ... по сведениям 1859 года. - 1866. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  5. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 548, 642 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 9 грудня 2021.
  6. Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть неоффиціальная. — 1881. № 9 (1 иарта 1881 г.). — с. 169-171. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.


Посилання[ред. | ред. код]