Шахта «Юнком» — Вікіпедія

Шахта «Юний комунар»
Рудник Бунге
Шахта Бунге на початку 20 ст.
Країна  Україна
Розташування Україна Україна,
Бунге, Єнакієвської міськради, Донецької області
Власник «Орджонікідзевугілля»
Рік будівництва 1912
Рік закриття 2002
Технологічна схема
Запаси вугілля
Додаткова інформація

ДП Шахта «Юний комунар» («Юнком») — історична шахта в місті Бунге, Єнакієвської міськради, Донецької області. Підпорядковувалась виробничому об'єднанню «Орджонікідзевугілля». Зараз шахта закрита[1].

Стала до ладу в 1912 р. У 1914 р. тут уперше на Донбасі застосований відбійний молоток для видобутку вугілля. Первинна назва — Рудник Бунге.

Шахта в кінці XX ст[ред. | ред. код]

Фактичний видобуток 1446/330 т/добу (1990/1999). Максимальна глибина 716/821 м (1990/1999). Протяжність підземних виробок 84,3/28,9 км (1990/1999). У 1990/1999 р. розроблялися пласти середньою потужністю 0,67—1,32 м, кути падіння 67/66°. Кількість працюючих (підземних) 1755/662 чол. (1990/1999).

У 1979 році, з метою запобігання частим викидам вугілля та породи, у шахті на глибині 903 м між вугільними пластами «Дев'ятка» та «Цегельний» здійснено підземний ядерний вибух — Об'єкт «Кліваж».

Перспективи музеєфікації шахти[ред. | ред. код]

У 2010 рр. існують проєкти створення на базі Шахти «Юнком» музею техніки Український техноленд.

Небезпека затоплення шахти[ред. | ред. код]

Небезпека затоплення шахти «Юнком», де провели атомно-вибуховий експеримент «Кліваж», занепокоїла екологів наприкінці XX сторіччя. Згідно з доповіддю Міністра екобезпеки Василя Яковича Шевчука, може призвести до радіоактивного забруднення підземних вод[2].

2018 року адміністрація самопроголошеної ДНР, під контролем якої перебувало м. Єнакієве, вирішила затопити шахту «Юнком»[3][4].

Цю інформацію також підтвердила Спеціальна моніторингова комісія ОБСЄ[5] Державний департамент Сполучених Штатів Америки висловив стурбованість інформацією, передану міжнародними спостерігачами ОБСЄ, про наміри бойовиків на Донбасі затопити шахту, де відбувся ядерних вибух. Про це написала речник Держдепу Хізер Ноєрт[6]. Українські фахівці попереджають про масштабну екологічну небезпеку затоплення шахти Юнком. За словами гідрогеолога, доктора технічних наук Євгена Яковлєва, активність сховища на сьогодні знизилась приблизно удвічі у порівнянні з 1979 роком, оскільки основними продуктами вибуху є цезій і стронцій з періодом напіврозпаду близько 30 років. З моменту вибуху минуло майже 40. «За оцінками, одразу після вибуху активність сховища була 100 кюрі, зараз ми можемо говорити про близько 50 кюрі». Вміст радіоактивних речовин у шахтній воді справді зросте, під загрозою радіаційного зараження опиняться басейни річок Сіверський Донець і Кальміус, а також Азовське море. Це може торкнутися не лише Донбасу, а і Дніпропетровської, Запорізької та Харківської областей[7][8].[9]

Як повідомив голова делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ Микита Потураєв у своєму виступі на засіданні Парламентської асамблеї у Відні, станом на початок 2020 року шахта «Юнком» затоплена радіоактивною водою.[10]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Про ліквідацію збиткових шахт та внесення змін до постанов... | від 28.02.2002 № 224. zakon3.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 28 серпня 2016.
  2. ↑ Про заходи щодо розв'язання еколого-гідрогеологічних проблем, які виникають унаслідок закриття гірничовидобувних підприємств, шахт і розрізів. За матеріалами доповіді Міністра екобезпеки Василя Шевчука на засіданні Кабінету міністрів України 11 січня 1999 року
  3. ↑ «ДНР» збирається затопити шахту, де СРСР провів ядерний вибух. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  4. ↑ В ОРДО бойовики вирішили затопити радіоактивну шахту [Архівовано 19 квітня 2018 у Wayback Machine.].
  5. ↑ Последние новости от Специальной мониторинговой миссии ОБСЕ в Украине на основе информации, поступившей по состоянию на 11 апреля 2018 года, 19:30. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  6. ↑ Держдеп США стурбований інформацією про наміри бойовиків затопити "ядерну" шахту на Донбасі. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  7. ↑ Стартує затоплення радіоактивної шахти «Юнком»: що треба знати. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  8. ↑ Донбассу грозит масштабная экологическая катастрофа. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  9. ↑ Эхо подземной войны. Отравит ли шахта-призрак своей радиацией Донбасс. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  10. ↑ Заполнена радиоактивной водой: Потураев в ОБСЕ рассказал о шахте в «ДНР». Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 22 лютого 2020.


Гірнича справа Це незавершена стаття з гірництва.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шахта_«Юнком»&oldid=41691416