Сурен Шахбазян — Вікіпедія

Сурен Варткесович Шахбазян
Народився	14 травня 1923(1923-05-14) Ленінакан
Помер	29 листопада 1989(1989-11-29) (66 років) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	кінооператор, кінорежисер, оператор-постановник, режисер
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Членство	НСКУ
Нагороди
IMDb	ID 0787661

Сурен Варткесович Шахбазян (вірм. Սուրեն Վարդգեսի Շահբազյան; 14 травня 1923(19230514), Ленінакан — 29 листопада 1989, Київ, Українська РСР) — радянський, український кінооператор, кінорежисер, член Спілки кінематографістів УРСР. Заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1986 року). Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 травня 1923 року в місті Ленінакані (Вірменія) в родині бджоловода. В 1945 році закінчив педагогічний факультет Тбіліського державного інституту фізкультури, в 1951 році — операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії.

З 1951 року працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. П. Довженка. З 1970 року — викладач Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.

Помер 29 листопада 1989 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Фільмографія[ред. | ред. код]

Був асистентом оператора у стрічках:

• «Концерт майстрів українського мистецтва»,
• «Вогні над Дніпром»,
• «Наші чемпіони» тощо.

Операторські роботи:

• «Андрієш» (1955),
• «Павло Корчагін» (1957, у співавт.),
• «Сто тисяч» (1958),
• «Хлопчики» (1959),
• «Літак відлітає о 9-й» (1960, у співавт.),
• «Закон Антарктиди» (1962) — перший український широкоформатний кінотвір,
• «Три товстуни» (1966, «Ленфільм»)
• «Колір граната» (1969, «Вірменфільм»),
• «Тривожний місяць вересень» (1975),
• «Чекаю і сподіваюсь» (1980),

телестрічки:

• «Назад дороги немає» (1970),
• «Балада про мужність» (1972),
• «Товариш бригада» (1973, 2 с, Перший Приз Всесоюзного фестивалю телефільмів, Донецьк, 1974),
• «Загублені в пісках» (1984).

Режисерські роботи:

• «Бачу ціль» (1978, т/ф),
• «Чекаю і сподіваюсь» (1980),
• «Наближення до майбутнього» (1986),
• «Зона» (1988, у співавт. з М. Мащенком).

Література[ред. | ред. код]

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.169;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.493;
• Митці України. К., 1997. — С.640;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.641;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.1507.

Посилання[ред. | ред. код]

• Шахбазян Сурен Вардкесович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Шахбазян Сурен на сайті IMDb (англ.)