French
DeutschШатрище (Шосткинський район) — Вікіпедія
| село Шатрище | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Шосткинський район |
| Громада | Ямпільська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA59100190300089502 |
| Основні дані | |
| Населення | 918 |
| Поштовий індекс | 41211 |
| Телефонний код | +380 5456 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 52°01′27″ пн. ш. 33°40′55″ сх. д. / 52.02417° пн. ш. 33.68194° сх. д.Координати: 52°01′27″ пн. ш. 33°40′55″ сх. д. / 52.02417° пн. ш. 33.68194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 157 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41200, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт Ямпіль, бульвар Ювілейний, буд. 1 |
| Карта | |
  Шатрище | |
 Шатрище | |
| Мапа | |
 | |
Шатри́ще — село в Україні, у Ямпільській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 918 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Шатрищенська сільська рада.
Після ліквідації Ямпільського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село Шатрище розташоване на правому березі річки Косичиха, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Деражня. На відстані 1 км розташоване село Скобичівське. До села примикає великий лісовий масив (сосна).
Назва[ред. | ред. код]
Руські воїни в походах проти половців у ХІІ столітті ставили намети, або «шатри», які згодом обростали поселеннями селян. Від слова «шатри» й походить назва села Шатрище[джерело?].
Історія[ред. | ред. код]
За легендою, назва села пов'язана з тим, що на другий день свого походу на половців князь Ігор Святославич зупинився на відпочинок якраз на місці сучасного села Шатрище. Дату походу — 1185 рік — можна вважати вихідною для встановлення віку поселення[джерело?].
Край села знайдено невичерпні поклади рудої глини високої якості. Також тут є поклади білої та сірої глини. Споконвіку Шатрище славилось своїми гончарними виробами. Майже в кожному дворі під навісом був гончарний круг. Горщики, глечики, миски, полумиски продавалися на ярмарках Чернігова, Орла, Севська, Глухова та інших міст та містечок України. Традиції та секрети гончарного ремесла передавалися з покоління в покоління. Справжніми майстрами своєї справи були: О. І. Конюхов. М. П. Насико, В, М. Литовський, К. М. Конюхов. Цікаво, що до революції на території села діяв цегельний завод, продукція якого експортувалася до Франції[джерело?].
Готуючись до битви під Полтавою у 1708—1709 артилеристи Петра І використовували для зберігання пороху Шатрищенські макітри та глеки. Є згадки, що Петро І побував у Шатрищах, де стояла частина його війська.
Радянську окупація розпочалась у січні 1918 року.
У 1929 році, під час примусової колективізації, були створені колгоспи «Червона поляна», «Паризька комуна» та «імені Леніна».
Село постраждало від голодомору 1932—1933 років.
У 1937 році було репресовано поета та письменника Василя Яковича Баска.
У німецько-радянській війні брало участь 630 жителів, 470 з них загинули, 160 — нагороджені орденами й медалями За роки окупації знищено всі виробничі будови, спалили 560 будинків мешканців, вбили 52 особи мирного населення.
Село звільнено 6 вересня 1943 року силами 193-ї та 354-ї стрілецьких дивізій. У братській могилі в центрі села покояться 487 радянських солдатів.
Сьогодення[ред. | ред. код]
На даний час на території села працює цегельний завод, відроджено Михайлівську церкву УПЦ Московського патріархату. Також до послуг жителів — сільська лікарська амбулаторія, школа, бібліотечна філія Ямпільської ЦБС, Будинок культури.
У 2000 році на базі реформованого КСП «Авангард» створено більш 100 одноосібних приватних господарств.
Село газифіковано.
Відомі мешканці[ред. | ред. код]
Уродженці[ред. | ред. код]
- П'ясецький Гаврило Михайлович — сторик-краєзнавець Орловської губернії, магістр богослов'я, статський радник, потомствений дворянин.
Посилання[ред. | ред. код]
 | У Вікісловнику є сторінка Шатрище. |
- Погода в селі Шатрище [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| ||||||||
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»