French
DeutschШар-гора — Вікіпедія
| Шар-гора | ||||
_09.jpg) | ||||
| 49°24′25″ пн. ш. 33°50′58″ сх. д. / 49.40694° пн. ш. 33.84944° сх. д.Координати: 49°24′25″ пн. ш. 33°50′58″ сх. д. / 49.40694° пн. ш. 33.84944° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Приліпка[1] | |||
| Розташування | правий берег Псла, с. Приліпка, Козельщинський район, Полтавська область | |||
| Висота | бл. 125 м | |||
  Шар-гора Шар-гора (Україна) | ||||
 | ||||
 Шар-гора у Вікісховищі | ||||
Шар-гора — гора, що лежить біля північно-східної околиці села Приліпка Козельщинського району Полтавської області на краю вузького виступу на правому березі Псла неподалік від місця впадіння в Псел Говтви. Назва гори, ймовірно, пішла від шаровидної форми узвишшя[2].
Географія[ред. | ред. код]
Шар-гора лежить на правому березі Псла, в місці, де річка в місці впадіння Говтви утворює петлю, повертаючи зі сходу на захід, біля північно-східної околиці села Приліпка, яке ніби «приліпилося» збоку до гори[2].
На захід від Шар-гори лежить інша безіменна гора, а між ними — підвищена рівнина, яку називають Лиса гора[3].
Об'єкти[ред. | ред. код]
В урочищі розташована пам'ятка археології — група курганів (23 насипи, у складі трьох мікрогруп, в тому числі 2 майдани), які в офіційних документах відносять до II тис. до н. е. (Бронзової доби)[4].
Ще до початку XX століття на Шар-горі зберігалися залишки валів — сліди середньовічних укріплень, а також печер, які одні дослідники вважали спорудами первісної людини, інші датували пізнішими часами, та підземні ходи, які були складовою частиною говтвянських укріплень[5].
На думку деяких дослідників, два великі кургани на вершинах Шар-гори та сусідньої безіменної були спостережними пунктами, за твердженнями інших, груповими похованнями загиблих у Повстанні Острянина (саме тут був табір повстанців і відбулася Говтвянська битва)[5][2][6].
Фестиваль «Козацької слави цілюще джерело»[ред. | ред. код]
30 вересня 1995 року на честь 900-річчя поселення-фортеці Говтва, яка була форпостом Київської Русі на південно-східних рубежах, на Шар-горі вперше провели обласний фестиваль «Козацької слави цілюще джерело», на якому було відкрито пам'ятний знак козакам від нащадків. Відтоді це свято проводиться щороку.[3]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Символічна брама -
Біля брами -
Пам’ятний знак на честь 900-річчя заснування Говтви -
Схили гори
_01.jpg)
_03.jpg)
_01.jpg)
_06.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- ↑ а б в Жовнір Наталія (7.06.2010). Козацька минувшина повернулася на Шар-гору. Полтавщина. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020.
- ↑ а б Інформація про район. Офіційний сайт Козельщинської районної ради. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020.
- ↑ Пам'ятки культурної спадщини національного значення, занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (PDF). Департамент культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2019. Процитовано 4 червня 2020.
- ↑ а б Полтавщина, 1992, с. 182.
- ↑ Шерстюк, 2017.
Література[ред. | ред. код]
- Полтавщина: енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького; «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. — Київ: «Укр. Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 1022 с., [24] арк. іл.: с. 182.
- Шерстюк В. Говтвянське та Гребінківське городища пізньосередньовічного часу на Полтавщині // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 2009. — Вип. 18. — С. 120—127.
- Шерстюк В. В. До реконструкції Говтвянської битви 1638 р. // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 1 (22). — С. 230—237.