French
DeutschШапка Мономаха — Вікіпедія
| Шапка Мономаха | |
 | |
| Названо на честь | Володимир Мономах |
|---|---|
 Шапка Мономаха у Вікісховищі | |
Шапка Монома́ха (корона Великих московських царів) — головний убір (тюбетейка) з соболиним обрамленням, прикрашений коштовним камінням і хрестом (XIV ст.).
Витвір самаркандських золотарів кінця XIII чи початку XIV століть[1].
Історія[ред. | ред. код]
Саму корону було зроблено для татарського хана (мабуть, для Узбека) у 1300-х. Найвірогіднішою видається версія, що хан Узбек подарував головний убір московському князю Юрію Даниловичу в 1317 при його одруженні з донькою хана Кончакою.
Наприкінці XV століття її перейменували, чи перехрестили, додавши хреста, хутрове обрамлення й виписали новий паспорт — підтасовану легенду, яка пов'язувала її з візантійським імператором Констянтином Мономахом[2].
За легендою, яка виникла наприкінці XV — початку XVI ст., візантійський імператор Костянтин IX Мономах (*бл. 1000 — †1055) прислав своєму онуку — Великому київському князеві Володимиру Мономаху (1113—1125) шапку — символ імператорської влади. На думку Мономашичів — правителів Московії, це давало їм право на титул «цар» (цезар в Римській імперії).
Це походження широким науковим загалом визнається сумнівним. Володимиру тоді було всього два роки, ймовірність того, що саме він одержить київський трон, була занадто малою.
Перша згадка про Шапку відноситься до 1328 — в духовній грамоті (тобто заповіті) Івана Калити серед інших скарбів названа «шапка золота». Багато сучасні дослідники вважають, що тут мається на увазі саме вона — Шапка Мономаха.
Знаменита регалія важить трохи менше кілограма. За початковим описом випливає, що її основа виготовлена з дерева і зсередини обклеєна оксамитом. З зовнішньої сторони вона обкладена вісьмома філігранними пластинами із золота. Її прикрашає соболине хутро на оторочці і 43 дорогоцінних каменя: сапфіри, смарагди, рубіни і перли. Цікавий той факт, що вартість Шапки ніколи не була переведена в грошові одиниці; досі на цей рахунок немає вільної інформації.
Шапка мала особливий статус і функцію. Нею вінчали на правління всіх государів з Івана Грозного (1546) до Івана V (1682), старшого брата Петра Першого. Причому кожен государ одягав Шапку лише одного разу: під час урочистої церемонії її прилюдно покладали на голову нового царя, а після свята ховали в скарбницю. Але Петро Перший підвищив статус російських государів, і цю традицію скасували. Відтоді імператорів коронували вінцем (а з 1762 Великою імператорською короною), а Шапка була присутня на урочистостях тільки як реліквія.
Цікаво, але в Оружейній палаті Московського кремля зберігаються дві Шапки Мономаха: Шапка Великого наряду (про яку зараз йде мова) і так звана «мала шапка другого наряду». Вона у всьому копіює історичну регалію, лише трохи поступаючись їй у багатстві й красі. Друга була виготовлена спеціально для вінчання Петра Олексійовича, як співправителя Івана V. На престол сходили два правителі, і було потрібно дві коронаційні регалії.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Котляр М. Ф. Володимир Мономах // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 616—617. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- ↑ А. А. Спицын. «К вопросу о Мономаховой шапке», Записки отделения русской и славянской археологии русского археологического общества, т. 8, ч. 1 (СПб, 1908). Цитовано за Едвардом Кінаном. Російські історичні міти.— Київ, Критика, 2003.— С. 19
Джерела[ред. | ред. код]
- Едвард Кінан. Російські історичні міти. — Київ, Критика, 2003. — С. 19. ISBN 966-7679-17-9
Посилання[ред. | ред. код]
- Шапка Мономаха // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2070-2072. — 1000 екз.
- Ричка В. М. Спадщина Володимира Мономаха // Український історичний журнал. — 2013. — № 3. — С. 109—110.
- Володимир Мономах (1113—1125 рр.) // Новий довідник. Історія України / Крупчан С. та інш. — К.: Казка, 2005. — С. 79. — 736 с. — ISBN 978-966-8055-18-8.
| |||||||||||||||||||||||||
