Шанталь Муфф — Вікіпедія

Шанталь Муфф
фр. Chantal Mouffe
Народилася 17 червня 1943(1943-06-17)[1][2][3] (80 років)
Шарлеруа, Arrondissement of Charleroid, Ено, Бельгія[1]
Країна  Бельгія
Діяльність політолог, філософиня, викладачка університету, активістка за права жінок
Галузь політика і політична філософія[4]
Відома завдяки Популізм
Alma mater Лувенський католицький університет
Знання мов французька[5] і англійська[6][4][5]
Заклад Університет Вестмінстера і Fondation de Franced
Членство Міжнародний коледж філософії і Institut Solidarische Moderned
У шлюбі з Ернесто Лаклау
IMDb ID 8149806

Шанта́ль Муфф (фр. Chantal Mouffe; нар. 1943, Шарлеруа, Бельгія) — бельгійський політичний філософ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Шанталь Муфф навчалася у Левені, Парижі та Ессексі, а згодом викладала в багатьох університетах світу (в Європі, Північній та Латинській Америці). Вона також обіймала посади професора у Гарварді, Корнельському університеті, Принстонському університеті та в Національному центрі наукових досліджень (CNRS) у Парижі. Протягом 1989—1995 років вона була керівником програми у Міжнародному філософському коледжі (College International de Philosophie) у Парижі. Зараз вона займає посаду професора на факультеті політики та міжнародних відношень в Університеті Вестмінстера (Велика Британія), де вона керує Центром досліджень демократії.

Вона найбільш відома своїм внеском у розвиток Есекської школи дискурс-аналізу, а також співпрацею з Ернесто Лаклау над книжкою Гегемонія та соціалістична стратегія (1984), як стала взірцем постмарксистського дослідження, що ґрунтується на теорії гегемонії Грамші, постструктуралізмі та теоріях ідентичності, які перевизначають політику лівих в термінах радикальної демократії.[7]

Шанталь Муфф критично ставиться до концепції «деліберативної демократії» (особливо в версіях Габермаса та Роулза), вона відома своїм критичним аналізом праць Карла Шмітта, зокрема його концепту «політичного» (англ. the political). Радикалізацію сучасної демократії Шанталь Муфф описує в термінах «агоністичного плюралізму». Останнім часом вона стала підкреслювати радикальний потенціал художніх практик.

Шанталь Муфф одружена з політичним філософом Ернесто Лаклау, в них народилося троє дітей.

Агоністична демократія[ред. | ред. код]

Муфф стверджує, що у суспільстві завжди присутній антагонізм. В цьому вона посилається на Карла Шмітта, який пояснював "політичне" через протиставлення "друг-ворог". Муфф теж допускає незнищенність антагоністичного аспекту конфлікту в основі якого протиставлення "ми-вони". З іншого боку, на відіміну від Карла Шмітта, вона також допускає можливість його приборкання. Для цього вона вводить такий тип відносин як агонізм.

  • антагонізм — таке ставлення, при якому сторони є один одному ворогами, погляди яких не мають нічого спільного
  • агонізм — таке ставлення "ми-вони", при якому конфліктні сторони згодні в тому, що оптимального рішення їх конфлікту не існує, водночас кожна зі сторін визнає легітимність опонента. За таких відносин конфліктні сторони переходять зі статусу ворогів у статус противників. "Це означає, що попри свою участь в конфлікті, сторони вважають себе належними до єдиного символічного простору, всередині якого і відбувається конфлікт."[8]

Таким чином, згідно з концепцією агоністичної демократії Шанталь Муфф, завдання демократії полягає в тому, щоб трансформувати антагонізм в агонізм.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  1. Gramsci and Marxist theory / edited by Chantal Mouffe. — London ; Boston: Routledge & Kegan Paul, 1979. — vii, 288 p. — ISBN 0710003579.
  2. Ernesto Laclau, Chantal Mouffe. Hegemony and socialist strategy: towards a radical democratic politics / Ernesto Laclau, Chantal Mouffe; translated by Winston Moore and Paul Cammack. — London: Verso, 1985. — 197 p. — ISBN 0860910679.
  3. Chantal Mouffe. The return of the political / Chantal Mouffe. — London ; New York: Verso, 1993. — vii, 156 p. — ISBN 0860914860.
  4. Deconstruction and pragmatism / edited by Chantal Mouffe. — London ; New York: Routledge, 1996. — ix, 88 p. — ISBN 0415121698.
  5. Chantal Mouffe. The democratic paradox / Chantal Mouffe. — London ; New York: Verso, 2000. — xii, 143 p. — ISBN 1859847587.
  6. The legacy of Wittgenstein: pragmatism or deconstruction / Ludwig Nagl, Chantal Mouffe, eds. — Frankfurt am Main ; New York: Peter Lang, 2001. — 164 p. — ISBN 082044796X.
  7. Chantal Mouffe. On the political / Chantal Mouffe. — London ; New York: Routledge, 2005. — 144 p. — ISBN 0415305209.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119504898 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. The Fine Art Archive — 2003.
  3. Babelio — 2007.
  4. а б Czech National Authority Database
  5. а б CONOR.Sl
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. See Jules Townshend, ‘Discourse theory and political analysis: a new paradigm from the Essex School?’, British Journal of Politics and International Relations, Vol. 5, No. 1, February 2003, pp. 129—142, and ‘Laclau and Mouffe's Hegemonic Project: The Story So Far’, Political Studies, 52, 2004, pp. 269—288.
  8. Муфф, Шанталь (2011). Политика и политическое [Політика і політичне] (PDF) (Російською) . Політико-філософський щорічник. с. 98. Архів оригіналу (PDF) за 29 липня 2020. Процитовано 30 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]