Чмирева могила — Вікіпедія

Чмирева Могила
Розташування
Країна	Україна
Регіон	Запорізька область
Найближче місто	Велика Білозерка
Історія
Культура	Скіфи
Період	IV ст. до н.е.

Чмирева Могила — курган скіфського часу на північ від села Великої Білозерки Запорізької області. Курган датується IV століттям до Р.Х..

Досліджувався Ф.Брауном (1898), М.Веселовським (1909-1910), Ю.Болтриком (1994).

Скіфський насип заввишки близько 10 метрів і діаметром до 70-75 метрів споруджено над курганом доби бронзи. Обсяг насипу кургану становив від 11 до 13 тис. метрів кубічних, через що класифікується як могила родичів царя.

Історія дослідження[ред. | ред. код]

Розкопками Ф.Брауна виявлено два великих поховання завглибшки 12,4 та 9,6 м і кінську могилу. Поховання пограбовані у давнину, знайдено уламки меча та списа, вістря стріл, золоті бляшки.

На початку століття Веселовський поновив дослідження кургану. Він удруге відкрив катакомби, у західній частині йому вдалося знайти схованку з 10 срібними посудинами, яку не помітив попередник. Серед посуду були знайдені фіали, кубки, кілік, чаші, більшість з яких пишно орнаментовані. На одній — зображення нереїди на морському коні.

У кінській могилі знайдено кістяки 10 коней у багатому оздобленні, які були поховані живими. Вуздечки прикрашені золотими та срібними речами. Серед них бляхи із зображенням голови Геракла, Медузи, масивні головки пантери, орла та інші. У третій частині насипу виявлено поховання молодого служника та залишки тризни.

Проте остаточне дослідження могили провадилося у 1994 експедицією Інституту Археології НАН України, під керівництвом Юрія Болтрика.

Частина знахідок, яка збереглася до нашого часу, дає можливість датувати комплекс 345—325 до н.е.

Посилання[ред. | ред. код]

• Бронзовий олень кургану «Чмирева могила»

Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Найбільші та найвідоміші скіфські кургани другої половини IV століття до н. е. Гробниці царів 82—117 тис. м³ Огуз • Чортомлик Гробниці членів царської родини 36—40 тис. м³ Козел • Велика Цимбалка • Олександрополь • Нечаєва Могила Гробниці родичів царя 11—13 тис. м³ Гайманова Могила • Чмирева Могила • Товста Могила • Жовтокам'янка • Бабина Могила • Краснокутський • Лемішева Могила • Верхній Рогачик Гробниці пілофорів Перший рівень 6,6—7,7 тис. м³ Мордвинівський 1 • Мордвинівський 2 • Кам'яна Могила • Плоска Могила • Башмачка • Водяна Могила • Золота Балка 15 • Страшна Могила • Соболева Могила • Виводово 92 Гробниці пілофорів Другий рівень 2,4—4,2 тис. м³ Мелітопіль • Гостра Могила • Малий Огуз • Діїв • Носаки 14 • Носаки 4 • Орел • Слонівська Близниця • Кам'янська Близниця • Золота Балка 13 • Володимирівка к.12 • Носаки 12 • Носаки 13 • Томаківська Близниця • Володимирівка к.1 • Тащенак • Гюнівка к.14 • Вишнева Могила • Мар'ївка к.9 • І Рядовий • ІІ Рядовий • Сахнова Могила • Покровка • Шульгівка • Кутареві Могили 2 • Заповітне 18 • Первомаївка І к.1 Поховання простих скіфів <2,4 тис. м³ Поховання простих скіфів Групи курганів Яблунівські кургани • Посульські кургани • Гайманове поле • Гладківщина • Цимбалка Кургани поза категоріями Солоха • Куль-Оба • Дорт-Оба • Мельгунівський курган • Старша могила • Гермесів курган Джерела: на базі моделі соціальної структури Скіфії другої половини IV століття до н. е. Болтрика Ю. В. Болтрик Ю. В. Попытка социальной стратификации Скифии второй половины IV в. до н. э. / ред. В. Я. Кияшко, В. А. Ларенок, В. В. Потапов // Проблемы археологии юго-восточной Европы. — Ростов-на-Дону, 1998. — Т. XXIV. — С. 89—90. Болтрик Ю. В. Курганы как ключ к пониманию социальной истории Скифии IV в. до н. э. / ред. Е. А. Молев // Из истории античного общества : межвузовский сборник. — Н. Новгород, 2001. — Вип. 7. — С. 170—181. Болтрик Ю. В. Социальная структура Скифии IV в. до Р. Х., отраженная в погребальных памятниках / ред. Jan Chochorowski // Kimmerowe, scytowie, sarmaci. Pamieci prof. Tad. Sulimirskego. — Krakow, 2004. — С. 85—92.