Чиказька школа економіки — Вікіпедія

Чиказька школа економіки — напрям у теорії економічної науки, який стоїть на засадах неокласицизму. Виник у 60-ті роки XX ст. Головними представниками школи є Р. Коуз, Дж. Стиглер, М. Фрідман, Ф. Найт, Г. Беккер, Р. Фогель, Дж. Вайнер, Ф. Гаєк та інші. Брюс Кауфман характеризує Чиказьку економічну школу наступним чином:

"Безкомпромісна віра в корисність і прозорливість неокласичної теорії ціноутворення і нормативної позиції, яка підтримує і стимулює економічний лібералізм і вільний ринок"^[1].

Чиказька макроекономічна теорія заперечувала кейнсіанство та підтримувала засади монетаризму аж до середини 1970-х років, коли вона звернулася до нової класичної макроекономіки, значною мірою заснованій на концепції раціональних очікувань. Чиказькі економісти застосовували цю теорію й у інших галузях економіки, наприклад у фінансах, що дало початок впливовій гіпотезі ефективного ринку.

Представники[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

• Австрійська школа
• Вашингтонський консенсус
• Фрідріх фон Гаєк
• Маяк в економічній теорії
• Чиказький план^[en]
• Чиказькі хлопці

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

1. Базилевич В.Д., Гражевська Н.І., Гайдай Т.В., Леоненко П. М., Нестеренко А. П. Історія економічних учень. [Архівовано 20 березня 2012 у Wayback Machine.] — Навчальний посібник. — К. : Знання, 2004. — 1300 с.
2. Шевченко О.О. Історія економіки та економічної думки: сучасні економічні теорії: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 280 с.

Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Сполучені Штати Америки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.