Чемпіонат Італії з футболу 1945–1946 — Вікіпедія

Чемпіонат Італії з футболу
Сезон 1945-46
Чемпіони «Торіно»
Зіграно матчів 56
Забито голів 173 (3.09 за гру)
Найкращий
бомбардир
Еусебіо Кастільяно (13 голів)[1]
Відвідуваність &&&&&&&&&&&&&&00.01000000
1942-43
1946-47

Сезон 1945-46 у чемпіонаті Італії з футболу з політичних причин проводився у 2 етапи — спочатку відбувалися турніри окремо у Північній (т.зв. Верхній) Італії та в Центральній і Південній Італії, а згодом було проведено фінальний турнір, чемпіонський титул у якому розіграли по 4 найкращих команди з кожного з цих регіональних турнірів. Чемпіонат цього сезону також відомий як Серія A-B, оскільки до участі в турнірі у Центральній та Південній Італії за браком у регіоні клубів вищого дивізіону було допущено низку команд із Серії B.

Сезон офіційно визнаний Італійською федерацією футболу, тому його переможець, клуб «Торіно», враховує цю перемогу в переліку завойованих «скудетто» футбольного чемпіона Італії. «Торіно» захистив чемпіонський титул, здобутий у сезоні 1942-43, останньому на той час офіційному футбольному турнірі Італії.

Чемпіон Італії 1945/46

«Торіно»

3-й титул

Чемпіонат Верхньої Італії 1945-46[ред. | ред. код]

Підсумкова турнірна таблиця:

Чемпіонат Верхньої Італії 1945-46 О І В Н П М+ М-
1. «Торіно» 42 26 19 4 3 65 18
2. «Інтернаціонале» 39 26 17 5 4 52 21
3. «Ювентус» 35 26 13 9 4 52 23
4. «Мілан»[2] 30 26 12 6 8 38 36
5. «Брешія» 30 26 12 6 8 38 33
6. «Модена» 26 26 8 10 8 24 22
6. «Болонья» 26 26 11 4 11 30 33
8. «Трієстіна» 23 26 8 7 11 23 32
9. «Аталанта» 21 26 7 7 12 21 28
9. «Андреа Доріа» 21 26 7 7 12 25 35
11. «Віченца» 20 26 8 4 14 28 38
12. «Дженоа» 19 26 6 7 13 21 46
13. «Венеція» 17 26 4 9 13 19 37
14. «Самп'єрдаренезе»[3] 15 26 5 5 16 19 53

Плей-оф:

Команда 1  Рахунок  Команда 2
«Брешія» Італія 1-1 Італія «Мілан»
Перегравання
Команда 1  Рахунок  Команда 2
«Брешія» Італія 1-2 Італія «Мілан»

Найрезультативніші гравці групи:

15 — Гульєльмо Габетто («Торіно»).
13 — Джузеппе Бальдіні («Андреа Доріа»), Романо Пенцо («Інтер»).
11 — Енріко Кандіані («Інтер»), Аредіо Джимона («Мілан»), Еціо Лоїк («Торіно»), Валентіно Маццола («Торіно»), Етторе Пурічеллі («Мілан»).
10 — Камілло Акіллі («Інтер»), Сільвіо Піола («Ювентус»).

Чемпіонат Центральної і Південної Італії 1945-46[ред. | ред. код]

Місцезнаходження команд-учасниць Чемпіонату Центральної та Південної Італії 1945-46

Підсумкова турнірна таблиця:

Чемпіонат Центральної і Південної Італії 1945-46 О І В Н П М+ М-
1. «Наполі» 28 20 11 6 3 28 10
1. «Барі» 28 20 13 2 5 31 21
3. «Рома» 27 20 10 7 3 28 17
4. «Про Ліворно» 26 20 10 6 4 30 15
5. «Фіорентіна» 23 20 10 3 7 32 16
6. «Пескара» 18 20 6 6 8 27 26
7. «Лаціо» 17 20 6 5 9 19 19
7. «Палермо» 17 20 6 5 9 16 23
9. «Салернітана» 14 20 5 4 11 20 32
10. «Сієна» 13 20 2 9 9 13 36
11. «Анконітана» 9 20 3 3 14 12 41

Найрезультативніші гравці групи:

13 — Данте Ді Бенедетті («Барі»).
12 — Маріо Грітті («Фіорентіна»).
11 — Енгельберт Коніг («Лаціо»).
10 — Маріо Тонтодонаті («Пескара»).

Фінальний турнір[ред. | ред. код]

Підсумкова турнірна таблиця:

Національна першість 1945-45 О І В Н П М+ М-
Чемпіон Італії 1. «Торіно» 22 14 11 0 3 43 14
2. «Ювентус» 21 14 9 3 2 31 8
3. «Мілан» 16 14 7 2 5 25 16
4. «Інтернаціонале» 14 14 6 2 6 20 16
5. «Наполі» 13 14 5 3 6 19 27
6. «Рома» 11 14 4 3 7 16 22
7. «Про Ліворно» 10 14 4 2 8 13 35
8. «Барі» 5 14 1 3 10 6 35

Склад чемпіонів: воротар — Валеріо Бачігалупо (40 матчів); польові гравці — Альдо Балларін (39, 2 голи), Вірджиліо Марозо (35), Сержіо П'ячентіні (10); Джузеппе Грецар (35, 4), Маріо Рігамонті (36), Еусебіо Кастільяно (39, 19), Альфонсо Сантаджуліана (16, 1); Франко Оссола (30, 11), Еціо Лоїк (39, 16), Гульєльмо Габетто (35, 22), Валентіно Маццола (35, 16), П'єтро Ферраріс (38, 12), Оресте Гваральдо (11, 2), Адріано Дзекка (2). Тренер — Луїджі Ферреро.

Найрезультативніші гравці фінальної групи:

13 — Еусебіо Кастільяно («Торіно»).
8 — Карло Барб'єрі («Наполі»).
7 — Амедео Амадеї («Рома»), Гульєльмо Габетто («Торіно»).
6 — Енріко Кандіані («Інтер»), Сільвіо Піола («Ювентус»).
5 — Карло Анновацці («Мілан»), Аредіо Джимона («Мілан»), Наїм Крієзіу («Рома»); Еціо Лоїк («Торіно»), Валентіно Маццола («Торіно»), Косімо Мучі («Інтер»), Романо Пенцо («Інтер»), П'єтро Рава («Ювентус»), Вітторіо Сентіменті («Ювентус»).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Враховуються лише голи у матчах фінального турніру.
  2. «Мілан» виборов право участі у національному чемпіонаті у матчах плей-оф проти «Брешії».
  3. По завершенні сезону команда «Самп'єрдаренезе» припинила своє існування — її було об'єднано з іншим клубом з Генуї, «Андреа Доріа». Новий футбольний клуб отримав назву «Сампдорія».

Література[ред. | ред. код]

  • Almanacco Illustrato del Calcio - La Storia 1898-2004, Panini Edizioni, Modena, вересень 2005 (італ.)

Посилання[ред. | ред. код]