French
DeutschЧві — Вікіпедія
| Чві | |
|---|---|
| Twi | |
| Поширена в |  Гана |
| Носії | 6,4 млн (2004)[1] |
| Писемність | латиниця |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | немає |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | tw |
| ISO 639-2 | twi |
| ISO 639-3 | twi |
Чві (тві; / tɕʷiː/) — одне з нарічч мови акан, іноді розглядається або як окрема мова, або як два наріччя: ашанті-чві і аквапім-чві.
Поширена в Гані серед народностей аквапім (власне чві), ашанті (Асанте), ачем, денчіра, акваму та інших, що входять до складу власне аканів. Число носіїв — близько 6,4 млн чол. Відноситься до аканських мов сім'ї ква.
Фонологія[ред. | ред. код]
Як і всім іншим аканським мовам, мові чві властиві значна палаталізація, гармонія голосних і каскад тонів.
Приголосні[ред. | ред. код]
Перед голосними переднього ряду всі приголосні мови чві палаталізуются, а плозивні приголосні деякою мірою стають афирикатами.
| губні | альвеолярні | велярні | Велярні огублені | |||||||||
| змичні приголосні, глухі | /p/ | [pʰ ] | <p> | /t/ | [tʰ , t ç i ] | <t, ti> | /k/ | [kʰ, tɕʰi~cçʰi] | <k, kyi> | /kʷ/ | [kʷ, tɕʷi ] | <kw, twi> |
| змичні приголосні, дзвінкі | /b/ | [b] | ''' | /d/ | [d] | <d> | /g/ | [ɡ, dʒ, dʑi~ɟʝi] | < g, dw, gyi> | /ɡʷ/ | [ɡʷ, dʑʷi] | <gw, dwi> |
| фрикативні | /f/ | [f] | <f> | /s/ | [s] | <s> | /h/ | [h, çi] | <h, hyi> | /hʷ/ | [hʷ, çʷi] | <hw, hwi> |
| Носові | /m/ | [m] | <m> | /n/ | [n, ŋ, ɲ, ɲĩ] | <n, ngi> | /nʷ/ | [ŋŋʷ, ɲʷĩ] | <nw, nu> | |||
| Гемінати носові | /nn/ | [ŋː, ɲːĩ] | <ng, nyi, nnyi> | /nnʷ/ | [ɲɲʷĩ] | <nw> | ||||||
| Плавні | /r/ | [ɾ, r, ɽ] | <r> | /w/ | [w, ɥi] | <w, wi> | ||||||
Голосні[ред. | ред. код]
В аканських мовах є 15 голосних: п'ять «напружених» (просунутий корінь язика, або + ATR = Advanced tongue root), п'ять «слабких» голосних (відсунутий корінь язика, або-ATR), які не зовсім адекватно передаються в орфографії знаками для 7 голосних, і п'ять носових голосних. Різниця між напруженою і слабкою формою a проводиться тільки в говірці фанті; в чві обидва звучать приблизно як [ɑ]. Пари голосних e ( /e̘/ і /i/), o ( /o̘/ і /u/) нерідко у вимові не розрізняються.
| Орфографія | Просунутий корінь язика | Відсунутий корінь язика |
|---|---|---|
| I | /i̘/ [i] | |
| E | /e̘/ [e] | /i/ [ɪ~e] |
| Ɛ | /e/ [ɛ] | |
| A | /a̘/ [æ] | /a/ [ɑ] |
| Ɔ | /o/ [ɔ] | |
| O | /o̘/ [o] | /u/ [ʊ~o] |
| U | /u̘/ [u] |
Сингармонізм за принципом просунутості кореня язика (ATR)[ред. | ред. код]
У мові чві, як і в багатьох інших африканських мовах, спостерігається гармонія голосних за принципом відсунутості кореня язика.
- Голосні -ATR (з відсунутим коренем язика), за якими йдуть + ATR (з просунутим коренем язика) голосні несреднего ряду /i̘ a̘ u̘/, перетворюються в + ATR. Це явище звичайно відбивається в орфографії: це означає, що орфографічні e ɛ a ɔ o стають ieaou.
Тим не менш, це правило вже не дотримується на письмі для підмета і посессивних займенників. Це правило має перевагу перед наступним.
- Після невисоких голосних -ATR (з відсунутим коренем язика) /eao/, середні голосні з просунутим коренем язика (+ATR) /e̘ o̘/ перетворюються на високі голосні -ATR /iu/.
Це явище не відбивається в орфографії, оскільки обидва набори голосних на письмі відображаються як <eo> , і в багатьох діалектах це правило не використовується, різницю між двома голосними втрачено.
Тони[ред. | ред. код]
У мові чві склад може мати один з трьох тонів: високий (/H/),середній (/M/) і низький (/L/). Початковий склад може бути тільки високого або низького тону.
Каскад тонів[ред. | ред. код]
Фонетична висота трьох тонів залежить від їх оточення, при цьому, у разі передування складу певного тону тон наступного складу може знижуватися, що утворює стійкий ефект, відомий як каскад тонів. Високі /H/ тони мають ту ж висоту, що і попередній /H/ або /M/ тон у межах однієї і тієї ж тонічної фрази, тоді як середні /M/ тони знижують висоту. Це означає, що послідовності /HH/ і /MH/ мають рівний тон, тоді як послідовності /HM/ і /MM/ мають спадний тон. /H/ знижується після /L/. Низький /L/ тон є тоном за замовчуванням, який виникає у таких ситуаціях, як подвоєні префікси. Він завжди знаходиться на нижній межі голосового діапазону мовця, за винятком послідовності /HLH/ — у цьому випадку тон підвищується, але останній /H/ все ж знижується. Таким чином, /HMH/ і /HLH/ вимовляються з різними, але все ж таки дуже схожими тонами. Після першого складу фрази, котрий виділяється, зазвичай в першому високому тоні, відбувається даунстеп. Цей склад звичайно несе наголос.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ethnologue.org
Література[ред. | ред. код]
- JE Redden and N. Owusu (1963, 1995). Twi Basic Course. Foreign Service Institute (Hippocrene reprint). ISBN 0-7818-0394-2
- Obeng, Samuel Gyasi. (2001). African anthroponymy: An ethnopragmatic and norphophonological study of personal names in Akan and some African societies. LINCOM studies in anthropology 08. Muenchen: LINCOM Europa. ISBN 3-89586-431-5.
- FA Dolphyne (1996)A Comprehensive Course in Twi (Asante) for the Non-Twi Learner. Ghana University Press, Accra. ISBN 9964-3-0245-2.
- William Nketia (2004)Twi für Ghana: Wort für Wort.Reise Know-How Verlag, Bielefeld. ISBN 3-89416-346-1. (In German)
Посилання[ред. | ред. код]
- Twi Language Resources
- USA Foreign Service Institute Twi basic course [Архівовано 5 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Twi Poem [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Watch Twi Music Videos [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Prayer in Twi used by Ghanaians of the Baha'i Faith
- OLAC resources in and about the Twi language [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
