Чарльз Вотсон-Вентворт — Вікіпедія

Чарльз Вотсон-Вентворт
Charles Watson-Wentworth, 2nd Marquess of Rockingham
Чарльз Вотсон-Вентворт
Чарльз Вотсон-Вентворт
Прапор
Прапор
9-й Прем'єр-міністр Великої Британії
1765 — 1766
Монарх: Георг III
Попередник: Джордж Гренвіль
Наступник: Вільям Пітт старший
Прапор
Прапор
13-й Прем'єр-міністр Великої Британії
1782 — 1783
Монарх: Георг III
Попередник: Фредерік Норт
Наступник: Вільям Петті
 
Народження: 13 травня 1730(1730-05-13)[1][2][…]
Південний Йоркшир, Йоркшир і Гамбер, Англія, Королівство Велика Британія
Смерть: 1 липня 1782(1782-07-01)[1][2][…] (52 роки) або 1782[4]
Лондон, Королівство Велика Британія
Причина смерті: грип
Поховання: Йоркський собор
Країна: Королівство Велика Британія
Освіта: коледж Святого Джонаd і Вестмінстерська школаd
Партія: Віги
Батько: Thomas Watson-Wentworth, 1st Marquess of Rockinghamd[5]
Мати: Lady Mary Finchd[3][5]
Шлюб: Mary Watson Wentworth, Marchioness of Rockinghamd
Нагороди:
орден Підв'язки

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Роботи у  Вікіджерелах

Чарльз Во́тсон-Ве́нтворт, 2-й маркіз Рокінґгем (англ. Charles Watson-Wentworth, 2nd Marquess of Rockingham, *13 травня 1730 — †1 липня 1782) — британський політичний діяч; 9-й і 13-й прем'єр-міністр Великої Британії у 1765-66 та у 1782 році відповідно.

У 1750 році Чарльз Вотсон-Вентворт успадкував від батька місце у палаті лордів і незабаром очолив одну з найсильніших фракцій роздробленої на той час партії вігів.

У 1765 році він сформував урядовий кабінет, який однак не мав симпатії британського монарха Георга III, до того ж із певними протиріччями всередині самого уряду. Так, у 1766 році з його складу вийшов один з найавторитетніших членів — герцог Графтон, що власне, й обумовило падіння цього складу уряду: вже незабаром його було замінено кабінетом на чолі з Вільямом Піттом старшим.

У 1782 році Вотсон-Вентворт знову ненадовго очолив уряд і був саме тим прем'єр-міністром, який наполіг на визнанні незалежності Північно-Американських Сполучених Штатів.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • G. Th. earl of Albermale, Memoirs of the Marquis of R. and his contemporaries, L., 1852 (англ.)
Попередник
Джордж Гренвіль
9-й Прем'єр-міністр Великої Британії
1765-1766
Наступник
Вільям Пітт старший, граф Четем
Попередник
Фредерік Норт
13-й Прем'єр-міністр Великої Британії
1782
Наступник
Петті-Фіцморіс