French
DeutschЧагарниця білоброва — Вікіпедія
| Чагарниця білоброва | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterorhinus sannio (R. Swinhoe, 1867) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ianthocincla sannio Garrulax sannio | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Чагарни́ця білоброва[2] (Pterorhinus sannio) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає в Китаї і Південно-Східної Азії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 22-24 см. Забарвлення переважно охристо-коричневе. На щоках білі плями, від яких відходять білі смуги, які проходять над очима, утворюючи "брови". Живіт рудуватий.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[3]
- P. s. albosuperciliaris (Godwin-Austen, 1874) — гори Наґа[en] (Північно-Східна Індія);
- P. s. comis (Deignan, 1952) — від південного Китаю (Юньнань) до північно-східної М'янми, північного Лаосу і В'єтнаму;
- P. s. sannio (Swinhoe, 1867) — південний Китай (Гуансі, Гуандун, Фуцзянь, Цзянсі, Хунань) і північний В'єтнам;
- P. s. oblectans (Deignan, 1952) — захід центрального Китаю (південний захід Хубею, північ Гуйчжоу і Сичуаню).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Білоброві чагарниці живуть у вологих тропічних і субтропічних чагарникових заростях, в парках і садах, на луках і пасовищах. Зустрічаються на висоті від 600 до 1830 м над рівнем моря (місцями на висоті від 215 м над рівнем моря). Вони живляться безхребетними, ягодами і насінням. Сезон розмноження триває з лютого по серпень. Гніздо невелике, чашоподібне, розмішується в чагарникових заростях або на деревах на висоті від 1,5 до 6 м над рівнем моря. В кладці 3-4 блакитнуватих або синьо-зелених яйця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pterorhinus sannio. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
|
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |