Цнорі — Вікіпедія

місто (1965)
Портал:Грузія
Цнорі
груз. წნორი
Основні дані
41°36′45″ пн. ш. 45°58′25″ сх. д.H G O
Країна Грузія Грузія
Мхаре Кахеті
Муніципалітет Сігнагі

Статус з 1965 року

Природний район Алазанська долина (долина, рівнина)
Висота над р.м. 294 м
Населення 4815 осіб (5 листопада 2014)[1],
1789 осіб (17 січня 1939)[1],
4725 осіб (2022)[1],
4771 осіб (2021)[1],
4746 осіб (2020)[1],
4767 осіб (2019)[1],
4766 осіб (2018)[1],
4755 осіб (2017)[1],
4765 осіб (2016)[1],
6066 осіб (17 січня 2002)[1],
2912 осіб (12 січня 1989)[1],
2517 осіб (17 січня 1979)[1],
2809 осіб (15 січня 1970)[1],
6010 осіб (15 січня 1959)[1],
4796 осіб (2023)[2]
Часовий пояс UTC+4
Поштовий індекс ? пошук (Пошта Грузії)
Місцева влада
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 611373
Відстань
Залізнична станція (найбл.) Цнорі
До центру краю
До Тбілісі
Карта
Цнорі. Карта розташування: Грузія
Цнорі
Цнорі
Цнорі (Грузія)
Цнорі. Карта розташування: Кахеті
Цнорі
Цнорі
Цнорі (Кахеті)
Мапа

CMNS: Цнорі у Вікісховищі

Цнорі (груз. წნორი) — місто в східній Грузії, в муніципалітеті Сігнагі, мхаре Кахеті. До 1938 року мало назву Сакобосубані. Знаходиться в Алазанській долині, за 4 км на схід від Сігнагі. Висота над рівнем моря – 294 м. Має статус міста з 1965 року. За даними перепису 2014 року, в місті мешкає 4815 чол.[3] У місті є промислові підприємства, заклади охорони здоров’я, освітні та культурні установи.

Під час археологічних розкопок в Цнорі виявлено групу курганів, що містять найбільш розроблені могильні пагорби серед курганів Тріалетської культури, часів ранньої бронзової доби на Південному Кавказі.[4]

Цнорі підпорядковується єпархії Бодбе Грузинської церкви. Тут розташовано собор Святого Ілії.

Цікавий факт[ред. | ред. код]

Цнорі згадується як запасний аеродром у фільмі Георгія Данелія «Міміно».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг http://pop-stat.mashke.org/georgia-cities.htm
  2. а б https://www.geostat.ge/en/modules/categories/41/population
  3. მოსახლეობის საყოველთაო აღწერა 2014. საქართველოს სტატისტიკის ეროვნული სამსახური. ნოემბერი 2014. Процитовано 7 ნოემბერი, 2016.
  4. Melvin Ember, Peter N. Peregrine (2001), Encyclopedia of Prehistory, p. 35. Springer, ISBN 0-306-46258-3.

Посилання[ред. | ред. код]