Ципрогептадин — Вікіпедія
Ципрогептадин | |
Систематизована назва за IUPAC | |
4-(5H-dibenzo [a,d]cyclohepten-5-ylidene)-1-methylpiperidine hydrochloride | |
Класифікація | |
ATC-код | R06 |
PubChem | |
CAS | |
DrugBank | |
Хімічна структура | |
Формула | C21H21N |
Мол. маса | 287,398 г/моль |
Фармакокінетика | |
Біодоступність | ~100% |
Метаболізм | Печінка |
Період напіввиведення | 16 год. |
Екскреція | Нирки, фекалії |
Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ПЕРИТОЛ®, ВАТ«Фармацевтичний завод ЕГІС»,Угорщина UA/0170/02/01 09.06.2010-09/06/2015 |
Ципрогептадин — синтетичний препарат, що є похідним піперидину, та належить до антигістамінних препаратів І покоління[1], для перорального застосування.
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Ципрогептадин — синтетичний препарат, що є похідним піперидину та належить до групи антигістамінних препаратів І покоління. Механізм дії препарату полягає у селективному блокуванні Н1-рецепторів гістаміну, а також блокуванні м-холінорецепторів та серотонінових рецепторів. Ципрогептадин знижує проникність капілярів, попереджує розвиток та полегшує перебіг алергічних реакцій негайного типу. Ципрогептадин має виражений протисвербіжний ефект.[2] Ципрогептадин має помірний седативний ефект. Препарат має здатність зменшувати симптоми мігрені за рахунок вираженої антисеротонінової дії.[3] Ципрогептадин зменшує симптоми, викликані гіперпродукцією серотоніну, при карциноїдних пухлинах.[4] Ципрогептадин блокує підвищену секрецію соматотропіну при акромегалії та адренокортикотропного гормону при хворобі Кушинга.[5][2] Ципрогептадин стимулює апетит та може застосовуватися у лікуванні нейрогенної анорексії.[3][6]
Фармакокінетика[ред. | ред. код]
Ципрогептадин швидко та майже повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, максимальна концентрація в крові досягається протягом 2 годин. Препарат добре зв'язується з білками плазми крові. Ципрогептадин рівномірно розподіляється в тканинах організму. Препарат добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр.[3] Ципрогептадин проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується ципрогептадин у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться ципрогептадин із організму переважно нирками, частково виводиться з калом у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату становить 16 годин, при порушеннях функції печінки та нирок цей час може збільшуватися.
Показання до застосування[ред. | ред. код]
Ципрогептадин застосовується при гострій і хронічна кропив'янці[1], набряку Квінке, полінозі, сироватковій хворобі, алергічному та контактному дерматиті, свербінні шкіри, алергічному та вазомоторному риніті,екземі; алергічних реакціях, спричинених укусами комах, переливанням крові, лікарськими засобами або введенням рентгеноконтрастних засобів. Ципрогептадин може застосовуватися також у лікуванні мігрені, анорексії, кахексії та у комплексному лікуванні хронічного панкреатиту і бронхіальної астми.[5][2]
Побічна дія[ред. | ред. код]
При застосуванні ципрогептадину найчастішим побічним ефектом є сонливість.[5] Частіше можуть також спостерігатися сухість у роті, нудота, висипання на шкірі. Рідко спостерігають наступні побічні ефекти[7]:
- Алергічні реакції — кропив'янка, набряк Квінке, анафілактичний шок.
- З боку травної системи — блювання, втрата апетиту, біль в епігастрії, діарея або запор, холестаз, гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність.
- З боку нервової системи — запаморочення, сплутаність свідомості, втрата свідомості, порушення координації рухів, порушення акомодації, диплопія, галюцинації, збуджений стан, тремор, дратівливість, безсоння, парестезії, головний біль, агресія, судоми, шум у вухах.
- З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпотензія, тахікардія, екстрасистолія.
- З боку сечостатевої системи — частий сечопуск, затримка сечі, поллакіурія.
- Зміни в лабораторних аналізах — гемолітична анемія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
Протипокази[ред. | ред. код]
Ципрогептадин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, глаукомі, аденомі передміхурової залози, затримці сечопуску, стенозі пілоричного відділу шлунку, вагітності та годуванні грудьми, при одночасному застосуванні інгібіторів моноамінооксидази. Ципрогептадин не застосовується у дітей молодших 2 років.
Форми випуску[ред. | ред. код]
Ципрогептадин випускається у вигляді таблеток по 0,004 г та 0,04 % сиропу для прийому всередину по 100 мл у флаконі.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 2 березня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в http://med.az/static/preparat-708.html [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г "Ципрогептадин в Справочнике Машковского". Архів " оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 13 травня 2019.(рос.)
- ↑ Berry EM, Maunder C, Wilson M (Січень 1974). Carcinoid myopathy and treatment with cyproheptadine (Periactin). Gut. 15 (1): 34—8. doi:10.1136/gut.15.1.34. PMC 1412931. PMID 4274414. (англ.)
- ↑ а б в http://compendium.com.ua/akt/67/2627/cyproheptadinum (рос.)
- ↑ Long-term trial of cyproheptadine as an appetite stimulant in cystic fibrosis | Wiley Online Library (англ.)
- ↑ http://www.vidal.ru/drugs/molecule/285 (рос.)