Церква Святої Параскеви (Залужжя) — Вікіпедія

Церква Святої Параскеви
Кутовий вигляд церкви

49°58′06″ пн. ш. 23°25′31″ сх. д. / 49.968333333361108828° пн. ш. 23.42527777780555809° сх. д. / 49.968333333361108828; 23.42527777780555809Координати: 49°58′06″ пн. ш. 23°25′31″ сх. д. / 49.968333333361108828° пн. ш. 23.42527777780555809° сх. д. / 49.968333333361108828; 23.42527777780555809
Тип церква і пам'ятка архітектури[d]
Статус спадщини пам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна  Україна
Розташування Залужжя
Перша згадка 1578
Прийнято рішення про будівництво 1634
Будівництво 1681
Церква Святої Параскеви (Залужжя). Карта розташування: Львівська область
Церква Святої Параскеви (Залужжя)
Церква Святої Параскеви (Залужжя) (Львівська область)
Мапа

Церква Святої Параскеви у с. Залужжя — греко-католицька церква у селі Залужжя Яворівського району Львівської області України[1]. Сучасна будівля церкви зведена у 2007 році, стара дерев'яна церква, що стояла на цьому місці, була зведена у 1861 році та мала статус пам'ятки архітектури місцевого значення (охоронний № 550/1)[1]. Дерев'яна дзвіниця церкви також побудована у 1861 році і є пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний № 550/2)[1]. У старій церкві в середині XIX століття служив Михайло Вербицький.

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки про церкву у селі Залужжя датовані 1578 роком[2]. Дозвіл на зведення храму місцева громада отримала у 1634 році, 1644 року цей дозвіл (ерекційну грамоту) підтвердив польський король Владислав IV, проте будівлю церкви збудували коштом громади лише у 1681 році, про що свідчив напис на південних дверях церкви: «Zbudowana cerkiew Anno 1681 // za krola 3 Iana Sobieskiego»[2]. У 1873 році будівлю церкви відремонтували із прибудовою додаткових приміщень[3].

З травня 1852 року по серпень 1853 року адміністратором церкви у Залужжі служив о. Михайло Вербицький, автор музики до державного гімну України[4][5].

У 1944 році, під час Другої світової війни та окупації Львівщини Третім Рейхом, нацисти планували спалити церкву при відступі, проте не втілили свої плани у життя[3].

З 1970-х років і до 1989 року церква була закрита[4].

У 1992 році архітектори Галина Паночко і Надія Федевич розробили проєкт реставрації церкви[3]. Наприкінці 1990-х років місцеві мешканці розібрали стару церковну будівлю задля будівництва нового дерев'яного храму, а з матеріалів старої церкви звели каплицю[3]. 22 грудня 2004 року нова дерев'яна церква згоріла[6]. У квітні 2005 року на місці зруйнованої церкви почали будувати новий, мурований храм. Наріжний камінь освятив владика Ігор Возьняк[7], будівництво завершили 2007 року[4]. Церква Святої Параскеви у с. Залужжя підпорядкована Яворівському деканату Львівської архієпархії УГКЦ.

Опис[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква, зведена у 1861 році, була тризрубною та триверхою, первісний її об'єм складався із нави та вівтарної частини, пізніше прибудували бабинець та захристію. Увінчували церкву три шоломові бані, що стояли на низьких восьмериках і завершувалися світловими ліхтарями та маківками.

В інтер'єрі старої церкви зберігався п'ятиярусний різьблений іконостас XVII ст. і різьблені престоли у стилістиці бароко, датовані XVIII ст.

Зі старого ансамблю збереглася дерев'яна двоярусна дзвіниця, зведена у 1681 році[3]. Також збереглася автентична дерев'яна фіртка, виготовлена без жодного цвяха[4].

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ПИКУ, 1987, с. 344.
  2. а б Слободян, 1998, с. 722.
  3. а б в г д Слободян, 1998, с. 723.
  4. а б в г Надія Пастернак (3 березня 2015 року). Слідами о. Михайла Вербицького на Яворівщині. risu.org.ua. Процитовано 19 квітня 2020 року.
  5. Schematismus universi venerabilis cleri dioeceseos graeco-cathollcae Premisliensis. (lat. et. ruth.). — 1853. — С. 32.
  6. У Львівській області згоріла церква. korrespondent.net. Корреспондент. 24 грудня 2004 року. Процитовано 19 квітня 2020 року.
  7. У селі Залужжя Яворівського району владика, єпископ-помічник Львівської архиєпархії Ігор Возняк освятив наріжний камінь на будівництві нового храму УГКЦ. zik.ua. ZIK. 5 квітня 2005 року. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 19 квітня 2020 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія. — Л. : Апріорі, 1998. — 863 с. — ISBN 966-02-0362-4.
  • Памятники истории и культуры Украинской ССР (каталог-справочник) / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — К. : Наукова думка, 1987. — 735 с. — 13500 прим.