Хільченко Антон Єрофейович — Вікіпедія

Антон Єрофейович Хільченко
Народився 1891(1891)
Помер 1966(1966)
Київ, УРСР
Місце проживання Російська імперія, СРСР
Діяльність фізіолог
Галузь нейрофізіологія, нейропсихологія
Заклад Інститут фізіології АН УРСР, Українська психоневрологічна академія
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Віктор Протопопов

Антон Єрофейович Хільченко (1891—1966) — український нейрофізіолог та нейропсихолог. Науковий співробітник Інституту фізіології АН УРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1935 році ймовірно був працівником лабораторії зоопсихології відділу генетичної психології Української психоневрологічної академії у Харкові.[1]

На початку 1950-х років працював у відділі психіатрії й патології вищої нервової діяльності при Академії наук УРСР, що розташовувався в Київській психіатричній лікарні[2].

Під час і після «павловської сесії» 1950 року критикувався разом з керівником Віктором Протопоповим за «відхід від павловського вчення»[3]. Зокрема, в статті Костянтина Бикова в газеті «Правда» від 26 липня 1951 року критикувалися дослідження Хільченка щодо центрального гальмування.

Могила Антона Хільченка, Байкове кладовище

У 1956—1959 роках — старший науковий співробітник відділу психіатрії і патології вищої нервової діяльності Інституту фізіології. З 1959 року — завідувач лабораторії вищої нервової діяльності Інституту фізіології АН УРСР, надалі перетворену на відділ фізіології вищої нервової діяльності.[4]

1958 року розробив методику оцінки стану кори головного мозку[5]

У 1960 році професор Хільченко був у складі редакційної колегії «Фізіологічного журналу»[6].

Помер у 1966 році. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі.

Науковий внесок[ред. | ред. код]

Розробив методи дослідження працездатності мозку та рухливості нервової системи.[7]

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Хильченко, А. Є. (1935). Утворення простих і складних навичок у тварин. Журнал експериментальної медицини.
  • Хильченко, А. Є. (1935). Реакція на відносні ознаки оточення у тварин. Журнал експериментальної медицини.
  • Хильченко А. Е. Отношения геометрических величин (у обезьяны). Психологическое исследование. 1935
  • Хильченко А. Е. Отношения как условные раздражители (у собак). Психологическое исследование.
  • Хильченко, А. Е. (1950). Образование условной реакции на относительные признаки у собак. Исследованне высшей нервной деятельности в естественном эксперименте. Киев: Гос. мед. изд-во УССР, 177—213.
  • Хильченко, А. Е. (1950). Образование реакции на относительные признаки у низших обезьян (на отношение величин). В сб.: Исследование высшей нервной деятельности в естественном эксперименте. Киев.
  • Хильченко, А. Е. (1958). Методика исследования подвижности основных нервных процессов у человека. Журн. высш. нервн. деятельности, 8(6), 945—948
  • Хільченко, А. Є. (1960). Деякі дані дослідження рухомості основних нервових процесів у людини. Фізіологічний журнал.–1960.–6, (1), 21-28.
  • Хільченко, А. Е., Молдавська, С. I., & Кольченко, Н. В. (1962). Рухливість основних нервових процесів у дітей різного віку. Фізіолог. журн, 8(4), 456—462.
  • Хильченко, А. Е., & Шевко, Г. Н. (1964). Соотношение между длительностью латентного периода двигательных условных рефлексов и подвижностью основных нервных процессов в коре головного мозга человека. Физиол. журн. УССР, 10(5), 574—579.
  • Хильченко А. Е., Молдавская С. Я., Кольченко Н. В., Шевко Г. Н. Исследование функционального состояния коры головного мозга у людей, обучающихся методом гипнопедии // Вопросы психологии. — 1965. — № 4. — С. 133—139.
  • Хильченко А. Е., Куркчи Л. Н., Куркчи Н. Ф. Возрастная динамика подвижности основных нервных процессов у человека.— Вопросы психологии, 1966, № 6, с. 123—128

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ясницкий А. Очерк истории Харьковской школы психологии: период 1931—1936 гг. [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Культурно-историческая психология. 2008. № 3. С. 92–102.(рос.)
  2. ↑ Булахова Л. А. Памяти моих учителей психиатрии // Психічне здоров'я. — 2010. — № 1. — С. 79–82. [Архівовано 11 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ Клименко Л.О. Темні плями фізіологічної науки в Україні: українська «Павловська сесія» 1950 р. // Наука та наукознавство. — 2004. — Т. 4. — С. 307-313. Архівовано з джерела 16 лютого 2015. Процитовано 30 липня 2018.
  4. ↑ До 100-річчя з дня народження Володимира Олександровича Трошихіна [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Фізіологічний журнал, Т. 83, с 120—124
  5. ↑ Л.А. Близниченко (1966). Ввод и закрепление информации в памяти человека во время естественного сна. Наукова думка. с. 49—50. ISBN 978-5-458-35885-9.(рос.)
  6. ↑ Історія Національної академії наук України. 1956—1960 : Частина 2. Додатки. Ч. 2 : Додатки / Л. М. Яременко, Г. В. Індиченко, С. В. Старовойт; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства. — К., 2015. — 1064 c. [Архівовано 18 липня 2018 у Wayback Machine.] с. 462
  7. ↑ Павел Андреевич Златин (2008). Ч. 2. Социология и психология труда. МГИУ. с. 147. ISBN 978-5-276-01479-1.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хільченко_Антон_Єрофейович&oldid=40859876