Хуан Карлос Вердеаль — Вікіпедія

Ф
Хуан Карлос Вердеаль
Хуан Карлос Вердеаль
Хуан Карлос Вердеаль
Особисті дані
Народження 29 травня 1918(1918-05-29)
  Пуерто-Мадрин, Аргентина
Смерть 1999(1999)
  Ріо-де-Жанейро
Громадянство  Аргентина
Позиція фланговий півзахисник
Юнацькі клуби
Аргентина «Уракан» (Комодоро-Рівадавія)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1938–1941 Аргентина «Естудьянтес»  ? (?)
1941–1942 Бразилія «Флуміненсе» 27 (7)
1942–1943 Бразилія «Канто до Ріо»  ? (?)
1943–1945 Бразилія «Жувентус Сан-Паулу» 38 (7)
1945–1946 Венесуела «Дос Камінос»  ? (?)
1946–1950 Італія «Дженоа» 98 (31)
1950–1951 Франція «Лілль» 6 (2)
1951–1953 Франція «Валансьєнн» 45 (15)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1962 Аргентина «Расінг» (Авельянеда)
1966 Аргентина «Альмагро»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Хуан Карлос Вердеаль (ісп. Juan Carlos Verdeal, 29 травня 1918, Пуерто-Мадрин — жовтень 1999, Ріо-де-Жанейро) — аргентинський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника за низку південноамериканських і європейських команд.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 29 травня 1918 року в місті Пуерто-Мадрин. Вихованець футбольної школи клубу «Уракан» (Комодоро-Рівадавія).

У дорослому футболі дебютував 1938 року виступами за команду «Естудьянтес», в якій провів три сезони.

Згодом з 1941 по 1945 рік грав у Бразилії за «Флуміненсе», «Канто до Ріо» та «Жувентус Сан-Паулу». У складі комнади першого у 1941 році ставав переможцем Ліги Каріока.

Погравши у 1945–1946 роках за венесуельський «Дос Камінос», перебрався до Європи, приєднавшись 1946 року до італійського «Дженоа». Відіграв за генуезький клуб лише чотири сезони, взявши участь у менш ніж 100 мачтах першості, проте встиг справити позитивне враження на вболівальників і експертів. Значно пізніше, у 2013 році, був включений до символічного найкращого складу «Дженоа» за його 120-річну на той час історію[1].

Завершував ігрову кар'єру у Франції, де протягом 1950—1951 років захищав кольори «Лілля», а в 1951—1953 роках — «Валансьєнна».

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1962 року, очоливши тренерський штаб клубу «Расінг» (Авельянеда).

Пізніше, 1966 року, тренував «Альмагро».

Помер у жовтні 1999 року на 82-му році життя в бразильському Ріо-де-Жанейро.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Флуміненсе»: 1941

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hall of Famers 2013 « Genoa Cfc – Official Website. genoacfc.it. 15 жовтня 2014. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 10 листопада 2021.

Посилання[ред. | ред. код]