Хто замовив Катю Гандзюк? — Вікіпедія

«Хто замовив Катю Гандзюк?» — громадська ініціатива, створена друзями активістки Катерини Гандзюк за кілька днів після нападу на неї^[1]. 31 липня 2018 року невідомий облив Катерину літром сульфатної кислоти. В результаті вона отримала близько 40 % опіків тіла^[2] та померла від отриманих травм 4 листопада 2018 року^[3]. Ініціативу започатковано 3 серпня 2018 року.

Активісти відвідують судові засідання по справі та слідкують за кроками слідства з метою, щоб всі причетні до вбивства Каті були покарані.

Діяльність ініціативи[ред. | ред. код]

Після нападу на Катерину на її підтримку виступили фанати «Динамо», «Карпат», «Десни», «Кристала», «Миколаєва» та інших українських футбольних клубів, а також активісти і небайдужі, які почали розміщувати дописи, графіті та банери «Хто замовив Катю Гандзюк?» на сторінках соцмереж, стінах будинків, тротуарах і трибунах стадіонів України^[4][5][6]. 4 вересня активісти прийшли до ВРУ з метою привернути увагу Президента, нардепів, високопосадовців та суспільства до справи Каті.^[7]

Учасники ініціативи разом з журналістами розпочали своє паралельне розслідування справи вбивства. Вони першими говорили про непричетність Миколи Новікова до нападу та вказали на причетність до організації злочину Ігоря Павловського.^[8]

15 вересня на Ялтинській економічній стратегії учасники заходу отримали листівки про злочин проти Гандзюк і дані про саботаж його розслідування силовиками. Це сталося перед виступом Генпрокурора Луценка «Верховенство права та боротьба з корупцією». Перед входом у Мистецький арсенал, де відбувається захід — було розвішено банер «Хто замовив активістів? Хто замовив журналістів?» як нагадування про свавілля правоохоронних органів та відсутність зрушень у справах про переслідування активістів і тиск на журналістів^[9].

Друзі Катерини Гандзюк та адвокати постраждалих активістів склали «Список Гандзюк»^[10] — дані про 55 нападів на громадських діячів, що сталися з початку 2017 року. Усі вони лишилися не розкритими, їх замовників — не названо, а самі розслідування тривають мляво або не відбуваються взагалі.^[11] Окрім того, 28 вересня 2018 року учасники громадських організацій, політичних партій та представники громадськості вийшли на акцію «Ніч на Банковій» з вимогою назвати замовників нападів на активістів.^[12]

В день смерті Каті, 4 листопада 2018 року, акції-реквієм одночасно відбулись в Києві^[13], Сумах, Харкові, Дніпрі, Луцьку, Полтаві, Одесі, Ужгороді, Херсоні, Хмельницькому, Чорноморську, Житомирі, Тернополі, Рівному, Слов'янську і Львові^[14].

7 листопада 2018 року учасники ініціативи прийшли до Головного управління Національної поліції у Херсонській області з вимогою посадити вбивць Каті Гандзюк^[15]. Того ж дня у Херсоні загорівся приватний будинок Ігоря Павловського, помічника народного депутата від БПП Миколи Паламарчука^[16]. Згідно однієї з версій, ця людина передавала кошти безпосереднім виконавцям злочину.

17 листопада відбулась акція «Аваков, йди!». У Києві активісти прибули до будинку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з вимогою його відставки. Адже саме бездіяльність глави МВС та провал реформи системи правоохоронних органів призвели до численних нападів на громадських діячів та активістів в Україні^[17].

29 січня 2019 у Києві під стінами Міжнародного виставкового центру, де відбувався форум президента України Петра Порошенка під назвою «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом», відбулась акція ініціативи^[18][19]. Активісти запалили файєри та розгорнули полотно з написом «Вибачте, так а хто замовив Катю Гандзюк?». Під час акції поліцейські склали протокол про адмінпорушення на активіста Сергія Стерненка. Втім, Дніпровський суд Києва закрив адміністративну справу проти Стерненка, не знайшовши порушення в діях активіста.

4 лютого 2019 відбулась акція пам'яті Каті Гандзюк «Півроку з дня нападу на Катерини Гандзюк. Три місяці з дня смерті Каті»^[20]. Активісти прийшли до Адміністрації Президента та офісу партії ВО «Батьківщина» з вимогою усунути від посад А. Гордєєва, В. Мангера і Є. Рищука — ймовірних замовників вбивства — на період досудового слідства^[21].

5 лютого 2019 початок активісти розпочали інформаційну кампанію «Розкажи кожній бабусі правду про Блок Петра Порошенка і Батьківщину». В період передвиборчої кампанії небайдужі громадяни в різних містах неодноразово підходили до кандидатів в президенти України Петра Порошенка та Юлії Тимошенко з питанням «Хто замовив Катю Гандзюк» та проханням виключити зі своїх партійних списків підозрюваних в замовленні вбивства. Акції проходили в Києві^[22], Жашкові, Білій Церкві, Умані^[23], Харкові^[24], Одесі^[25][26], Запоріжжі^[27], Дніпрі^[28], Житомирі^[29].

7 лютого в мережі з'явились фото розмальованої вілли в Італії міністра внутрішніх справ України — Арсена Авакова. На паркані розкішного маєтку намалювали прізвища, дати народження і смерті Катерини Гандзюк, Олександра Музичка, Павла Шеремета, Ірини Ноздровської та ще 40 активістів та громадських діячів. Адже саме за час каденції Арсена Авакова вбили цих людей і розслідування вбивств саботується^[30].

9 лютого охорона на форумі Порошенка не дала активісту Миколі Виговському підняти плакат із прізвищами Рищука та Гордєєва (ймовірними замовниками вбивства з партії БПП) і забрала у нього телефон^[31]. За декілька годин після того на мітингу Юлії Тимошенко поліція затримала учасників акції, які прийшли запитати, коли вона виключить зі своєї партії ймовірного замовника вбивства — Владислава Мангера.

26 лютого учасники ініціативи взяли участь у брифінгу у Верховній раді України з вимогою продовження роботи ТСК [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.] щодо розслідування нападу на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів^[32].

25 березня журналісти проекту Слідство.Інфо оприлюднили фільм «Гандзюк: системне вбивство» [Архівовано 14 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Фільм став підсумком власного журналістського розслідування команди, в якому навели нові факти щодо присутності В.Мангера, Є.Рищука та А.Гордєєва.

28 березня учасники ініціативи приїхали до м. Херсон для презентації фільму «Гандзюк: системне вбивство». Окрім того, вони завітали до будинків В.Мангера, Є.Рищука та А.Гордєєва, де залишили відповідні послання на парканах та асфальті^[33].

7 квітня 5 президент України Петро Порошенко зустрівся з представниками ініціативи. На зустрічі Порошенко запевнив, що на одній стороні з активістами, а також пообіцяв підписати заяву Андрія Гордєєва про звільнення з посади голови Херсонської ОДА^[34].

25 квітня, після оприлюднення інформації про зміну підозри Владиславу Мангеру [Архівовано 26 квітня 2019 у Wayback Machine.], учасники ініціативи поїхали до будинку тогочасного Генпрокурора України — Юрія Луценка. Основна вимога активістів — отримати пояснення від генпрокурора про причини зміни підозри^[35]. Адже тепер Владислав Мангер підозрюється не в замовленні та організації вбивства, а в організації тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого.

18 травня відбулась всеукраїнська акціїя «Україна питає: Хто замовив Катю Гандзюк».^[36] Сотні українців у понад 40 містах України та у декількох світових столицях вийшли на вулиці своїх міст з єдиним питанням «Хто замовив Катю Гандзюк».^[37] Не отримавши ніякої реакції від новообраного глави держави, 19 червня батько Катерини — Віктор Гандзюк публікує звернення до Зеленського. Внаслідок президент Зеленський запрошує Віктора Гандзюка на закриту зустріч.^[38]

10 червня, після оголошення вироків виконавцям вбивства Катерини Гандзюк^[39], активісти вийшли під ГПУ з вимогою оголосити вироки замовникам вбивства^[40].

8 липня почався останній сесійний тиждень, коли ВРУ VIII скликання могла заслухати та затвердити звіт ТСК [Архівовано 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.], яка розслідувала обставини вбивства Каті Гандзюк та замовних нападів на активістів. Звіт не був включений в порядок денний на жоден з днів сесії. Тому понад 30 ГО підписали спільну заяву-звернення, з вимогою заслухати звіт^[41] та провели відповідну акцію під стінами Верховної Ради. Як наслідок, ВРУ заслухала авторів звіту та затвердила його.^[42]

24 липня Ініціатива звернулась до президента з проханням звернути належну увагу на справу Катерини Гандзюк та змусити Генпрокуратуру просто робити свою роботу.^[43]

Тиск на учасників ініціативи[ред. | ред. код]

Конфлікт у Львові 17 серпня[ред. | ред. код]

17 серпня приблизно о 4:00 ранку^[44] в центрі Львова (на вулиці Ковжуна) оперативники (за словами активістів організації С14 — у цивільному^[45]), побачили, як двоє осіб фарбою наносили напис через трафарет «Хто замовив Катю Гандзюк?». Побачивши групу осіб, яка підбігали до них, хлопці почали втікати^[46][47] — виник конфлікт, під час якого один із хлопців, які малювали трафарет, поранив ножем працівника поліції. За словами голови С14 Євгена Карася: «Свідки підтвердили — „поліцейські“ не кричали „поліція“ і не мали жодних ознак поліції ні по формі, ні по автомобілях. Фактично „затримання“ поліції нічим не відрізнялося від нападу ОЗУ»^[48][49]. Поранений капітан поліції Володимир Костомаха заявив: «Порушники знали, що ми поліцейські. Бо ми кілька разів кричали, що ми поліція».

Пізніше поліціянта в лікарні особисто відвідав голова Нацполіції Сергій Князєв, нагородивши відзнакою МВС «Вогнепальна зброя» та повідомивши про виділення капітану службового житла^[50]. Поліція повідомила, що Костомаха несе службу з 2011 року, а з 2014-го тричі бував на сході країни у складі зведених загонів.

Обвинувачений — активіст організації С14 Маркіян Вербовий (відомий під прізвиськом «Майор»). Перше засідання відбулося поспіхом. Суддя не стала чекати адвокатів і народного депутата Володимира Парасюка, який висловив готовність взяти 20-річного активіста на поруки і за півгодини розгляду дала підсудному 2 місяці СІЗО^[49].

Наступні засідання суду в його справі відбувалися під галас і димові шашки при вході до суду десятків футбольних фанатів. Вербовому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.345 КК України («умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків»), за який передбачено покарання від 5 до 12 років позбавлення волі^[51]. Опісля Апеляційний суд скасував утримання під вартою і дав Вербовому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту^[52].

Сутичка в Києві на Подолі[ред. | ред. код]

9 лютого 2019 у Києві на Контрактовій площі під час зустрічі кандидата у президенти від партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко з виборцями, затримали учасників акції, які прийшли на зустріч з плакатами «Хто замовив Катю Гандзюк?»^[22]. Усіх активістів доправили у Подільське районне відділення поліції, де відбулися сутички між активістами та поліцією, під час яких один із поліцейських побив лежачого активіста, вигукнувши «Лягай, Бандеро!»^[53].

Поліція відкрила три провадження проти активістів: за ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу), ч. 1 ст. 341 (захоплення державних будівель) та ч. 4 ст. 296 (хуліганство). Крім того, відкрито провадження щодо скоєння працівниками поліції правопорушення за ознаками  ч. 2 ст. 365 ККУ (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що супроводжувались насильством). За розслідування побиття активіста поліцейським взялося Державне бюро розслідувань^[54].

Після побиття учасників акції, яких незаконно затримали під час зустрічі з Тимошенко, група активістів поїхали до Авакова. Там міністру нагадали, що є і його вина в тому, що справа Катерини Гандзюк досі не розслідувана^[55].

За декілька днів активісти ініціативи провели прес-конференцію "Незаконне затримання, побиття і грабіж поліцією учасників акції «Хто замовив Катю Гандзюк?» по подіям 9 лютого на Контрактовій площі^[56].

11 лютого 2019 року проти Романа Сініцина слідчі порушили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 14 (готування до злочину), ст. 348 (посягання на життя працівника правоохоронного органу) Кримінального кодексу України за його допис про пошук інформації про правоохоронців, що били активістів біля Подільського РУВС 9.02.2019^[57].

Арешт в Одесі[ред. | ред. код]

26 лютого в Одесі поліція затримала двох активістів: Романа Герасимюка та Богдана Копертеха, які брали участь у акції з фаєрами та плакатами «Хто замовив Катю Гандзюк?»^[25].

Поліцейські під час затримання побили активістів та порвали одному з затриманих одяг. Причини затримання повідомлено не було. Згодом активістів все ж відпустили.

Затримання за акцію біля вілли Авакова[ред. | ред. код]

9 лютого одного з активістів руху «Хто замовив Катю Гандзюк?» Назарія Кравченка затримали в аеропорту Бориспіль після повернення в Україну з Італії. Кравченко повернувся з Італії, де активісти повісили на паркані італійської вілли глави МВС Арсена Авакова нагадування про нерозслідувані напади на активістів^[30]. Прикордонники вимагали відео з камери GoPro^[58].

Міністерство закордонних справ України внесло Назарія в базу розшуку.

15 лютого 2019 Кравченка в черговий раз затримали в аеропорту «Бориспіль» під час проходження паспортного контролю^[59].

Окрім того, кілька активістів-учасників акції біля вілли Авакова отримали відмову на в'їзд до країн ЄС.^[60]

Примітки[ред. | ред. код]

У соціальних мережах Facebook Нормативний контроль GKG: /g/11fks65mj6