French
DeutschХоца Намсараєв — Вікіпедія
| Хоца Намсараєв | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 квітня (9 травня) 1889 Едермег, Кіжингинський район, Бурятська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР |
| Помер | 28 липня 1959[1] (70 років) Улан-Уде, РРФСР, СРСР[1] |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | письменник, політик |
| Знання мов | бурятська і російська |
| Членство | СП СРСР |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |   |
Хоца Намсараєв (бур. Намсарайн Хуса; 27 квітня [9 травня] 1889, улус Верхня Кижинга, Забайкальська область — 28 липня 1959, Улан-Уде, Бурятська АРСР) — бурятський письменник. Один з основоположників сучасної бурятської літератури.
Біографія[ред. | ред. код]
Хоца Намсараєв народився 27 квітня (9 травня) 1889 в сім'ї бідняка-скотаря в улусі Верхня Кижинга Хоринської степової думи Забайкальської області (нині в Кіжингинському районі Бурятії). З юних років уславився відомим дотепником, знавцем народних прислів'їв і приказок. Особливе місце в становленні творчого методу письменника займають оповідання, в яких показане сучасне життя народу.
Хоца Намсараєв почав літературну діяльність з 1919 року. Одним з перших його творів була п'єса «Темрява» (1919). Автор п'єс «Оракул Дамбі» (1920), «Темне життя» (1921), «Батіг Тайші» (1945), роману «Ранкової зорі» (1950), повістей «Циремпіл» (1935), «Одного разу вночі» (1938), «Промінь перемоги» (1942), збірок оповідань, сатиричних віршів.
У другій половині 1920-х років спільно з письменниками Доном Циденом, Бавасаном Абідуєвим і Д. Дашинімаєвим вів відділ сатири в газеті Буряад-Монголой үнен[2].
У 1934 році обраний в члени Союзу письменників СРСР від Бурят-Монгольської АРСР. З 14 квітня по 11 вересня 1936 року у складі делегації письменників Бурят-Монголії відвідав Москву, Ленінград, Дитяче село, Київ, Дніпропетровськ, Крим, Абхазію, Аджарію, Тбілісі, Єреван, Баку і Махачкалу.
Член ВКП(б) (КПРС) з 1925 року. Депутат Верховної Ради СРСР 2-5-го скликань.
Хоца Намсараєв як один із зачинателів бурятської національної літератури зробив внесок у становлення епічного жанру в бурятській літературі.
Нагороди[ред. | ред. код]
Вшанування[ред. | ред. код]
- Могила Хоци Намсараєва на Центральному кладовищі Улан-Уде внесена в список об'єктів культурної спадщини як пам'ятка історії.
Ім'я Хоци Намсараєва носять:
- Бурятський державний академічний театр драми,
- Кіжингинська середня школа № 1 (заснована в 1913 році),
- Музей літератури Бурятії в Улан-Уде (відкритий в 1989 році до сторіччя з дня народження Хоци Намсараєва),
- Вулиця в місті Улан-Уде.
Джерела[ред. | ред. код]
- Хоца Намсараев: литературные портреты — Улан-Удэ: Бурят. кн. изд-во, 1988.
- Соктоев А. Хоца Намсараев. Путь к эпосу социалистического реализма. — Улан-Удэ, 1971.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Намсараев Хоца Намсараевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ И. Ж. Шарапова 100 лет со дня рождения писателя Ц. Дона \\ Бурятия-2005: Календарь знаменательных и памятных дат / Нац. б-ка Республики Бурятия — Улан-Удэ, 2005. — 160 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Намсараєв Хоца [Архівовано 29 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)