Хотинський район — Вікіпедія

Хотинський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Чернівецька область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Чернівецька область
Код КОАТУУ: 7325000000
Утворений: 1940 року
Населення: 61 167 (на 1.1.2019)
Площа: 716 км²
Густота: 87.4 осіб/км²
Тел. код: +380-3731
Поштові індекси: 60000—60055
Населені пункти та ради
Районний центр: Хотин
Міські ради: 1
Сільські ради: 31
Міста: 1
Села: 38
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Бринь Тетяна Іванівна
Голова РДА: Ченківський Василь Матвійович[1]
Вебсторінка: Хотинська РДА
Хотинська райрада
Адреса: 60000, Чернівецька обл., Хотинський р-н, м. Хотин, вул. О. Кобилянської, 2а
Мапа
Мапа

Хотинський район у Вікісховищі

Хоти́нський райо́н — колишній[2] район Чернівецької області України. Адміністративний центр — місто Хотин. Площа — 716 км². Дата утворення — вересень 1940 року. Населення становило 62587 осіб (на 1 лютого 2016 року).

17 липня 2020 року район було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи, а його територія відійшла до новоутвореного Дністровського району Чернівецької області[3].

Географія[ред. | ред. код]

Тернопільська область
(Борщівський район)
Хмельницька область
(Кам'янець-Подільський район)
Заставнівський район Кельменецький район
Новоселицький район

Районний центр — місто Хотин.

Основна річка — Дністер. По ньому проходить північна межа Хотинського району. У південній частині району розмістилися витоки річок Рингач і Черлена — лівих приток Пруту.

Район межує з Хмельницькою та Тернопільською областями.

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Національні природні парки[ред. | ред. код]

Хотинський (загальнодержавного значення).

Ландшафтні заказники[ред. | ред. код]

Баламутівська стінка (частково), Гриняцька стінка-1, Гриняцька стінка-2, Хотинська фортеця.

Лісові заказники[ред. | ред. код]

Зарожанська Дача.

Іхтіологічні заказники[ред. | ред. код]

Дарабанське плесо, Орестовський.

Орнітологічні заказники[ред. | ред. код]

Чапля.

Ботанічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Ділянка конвалії, Рухотинський ліс (загальнодержавного значення), Шилівський ліс (загальнодержавного значення).

Геологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Городище «Корнешти», Дарабанський мис, Стратотип звенигородської свити силуру, Стратотип пригородської свити силуру.

Гідрологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Джерело «Хотинське», Зарожанська мінеральна, Озеро «Джулин», Широка криниця.

Карстово-спелеологічні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Бульбони, Колишнє торфовище, Печера «Пресподня».

Комплексні пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Озера «Очеретяні».

Заповідні урочища[ред. | ред. код]

Буковий праліс, Бучок, Ділянка пралісу, Дубовий праліс, Реліктова бучина.

Дендрологічні парки[ред. | ред. код]

Млинки.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва[ред. | ред. код]

Ставчанський, Хотинський.

Історія[ред. | ред. код]

Хотин — одне з древніх міст України. Його виникнення археологи відносять до VIII століття, коли у східних слов'ян почався активний процес формування державності. Історичну цінність представляють археологічні розкопки, зроблені науковою експедицією Чернівецького державного університету у 1961—1964 роках. Ними виявлено археологічні пам'ятки різних епох — поселення трипільської культури (ПІ тисячоліття до н. е.), ранньозалізної доби (І тисячоліття до н. е.) та слов'янські поселення VI—VIII століть, які дають підстави твердити, що місто Хотин виросло саме із слов'янських поселень. В Х-ХІ ст. місто входило в склад Київської Русі. В середині XII століття Хотин ввійшов до складу Галицького, з 1199 року — Галицько-Волинського князівства. В середині XIV століття місто попало під владу Молдовського князівства.

Хотинський район Чернівецької області утворений у вересні 1940 року. Хотин увійшов до Ліги історичних міст України.

Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду та 31 сільська рада, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані Хотинській районній раді[4].

Місто районного підпорядкування — 1 (Хотин — 10,8 тисячі мешканців). Селищ міського типу немає. Сіл — 38. Всього місцевих рад — 33 (в них депутатів 635). Районних — 1 (в них депутатів 50). Міських — 1 (в них депутатів 36). Сільських — 31 (в них депутатів 549).

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 33 469 6762 5055 9517 7442 4436 257
Жінки 38 926 6588 4919 9695 9201 7904 619


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 49 559 71,94 %
молдовани 18 093 26,26 %
росіяни 927 1,28 %
білоруси 79 0,11 %
румуни 59 0,08 %
інші 171 0,24 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 49 975 72,55 %
молдовська 17 823 25,87 %
російська 916 1,27 %
білоруська 45 0,06 %
румунська 37 0,05 %
інші 111 0,15 %

Населення району — 68888 тис осіб, що становить 7,8 % від населення області, з них 10,6 тисячі проживає в Хотині. Густота населення на 1 км². — 101,0 осіб. Площа району — 716 км.

Транспорт[ред. | ред. код]

Хотинський район розміщений у північно-східній частині Чернівецької області і зв'язаний мережею автомобільних шляхів з містами України. Хотин розміщений на автомобільному шляху державного значення «Житомир — Чернівці — Тереблече» (на Бухарест через Хмельницький). Відстань до Чернівців: залізницею — 180 км (4 години), шосейними шляхами — 60 км (1 година). Найближча залізнична станція — Кам'янець-Подільський, відстань — 20 км (0,5 години).

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Хотинського району було створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 61,34 % (проголосували 31 610 із 51 533 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,35 % (18 762 виборців); Юлія Тимошенко — 14,49 % (4 580 виборців), Олег Ляшко — 13,03 % (4 118 виборців), Сергій Тігіпко — 2,93 % (926 виборців), Анатолій Гриценко — 2,87 % (906 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,42 %.[7]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Визначною історичною, архітектурною та пам'яткою оборонного зодчества XII—XVIII століть. є побудована у XIII—XVI століттях на крутих схилах правого берега річки Дністер Хотинська фортеця. Це один із найцікавіших об'єктів області для організації відпочинку. Друга з найголовніших історичних пам'яток — курган-могила на полі Ставчанської битви 1739 року. З нагоди її 250-річчя у Ставчанах відрито меморіал пам'яті воїнам, які полягли на полі бою, його увінчує пам'ятний християнський знак, відновлено братські могили воїнів і 54 індивідуальні могили офіцерів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 4 лютого 2020 року № 102/2020-рп «Про призначення В. Ченківського головою Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області»
  2. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 7 грудня 2020.
  3. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою zakon не вказано текст
  4. Населені пункти Чернівецької області. Райони [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Чернівецька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
  6. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 25 червня 2017.
  7. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2016.

Посилання[ред. | ред. код]