Хорвати у США — Вікіпедія

Хорвати у США
Hrvati u SAD-u
Croatian Americans
Luju ČukelaPeter TomichJohn Malkovich
Fred CouplesBill BelichickMark Begich
Jenna ElfmanDennis KucinichScott Bakula
Anthony Francis LucasKrist NovoselicTeresa Scanlan
Кількість 414.714[1]—1,2 млн+ (оцінка)[2]
Ареал Пенсільванія, Іллінойс, Огайо, Каліфорнія, Північна Кароліна, Тихоокеанський північний захід, Нью-Йорк, Вісконсин, Індіана, Мічиган, Флорида, Теннессі, Луїзіана і Міссурі
Близькі до: слов'яноамериканців
Мова американська англійська, хорватська
Релігія переважно римо-католицизм, але також протестантизм, православ'я, іслам, юдаїзм

Американські хорвати, або хорватські американці (хорв. Američki Hrvati, або Hrvati u Americi, англ. Croatian Americans) — американці хорватського походження повністю або частково.

Американські хорвати тісно пов'язані з іншими етнічними групами євроамериканців, особливо слов'яноамериканцями. За віросповіданням вони переважно римо-католики. Місцевості зі значною присутністю хорватських американців включають райони міст Чикаго, Клівленда, Нью-Йорка, Південну Каліфорнію і особливо Пітсбург як осідок «Хорватського братнього союзу» — каси взаємодопомоги хорватської діаспори.[3][4]

Чисельність[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 1990 року, про своє хорватське походження або місце народження в Хорватії заявили понад 544 270 американців.[5] 2012 року у США, згідно з уточненими даними перепису 2010 р., проживало 414 714 американських громадян хорватського походження[1] Це число включає всіх людей, пов'язаних зі Сполученими Штатами, які заявляють про своє хорватське коріння: як тих, що народилися у цій державі, так і натуралізованих громадян, а також осіб із подвійним громадянством, які ототожнюють себе з обома країнами чи культурами. Державне управління з питань хорватів за кордоном, що діє в Хорватії, підрахувало, що в Сполучених Штатах проживає до 1,2 млн хорватів та їхніх нащадків.[2]

За даними 2006—2010 років, штати з найбільшою часткою хорватських американців такі:[6]

Історичний зріз[ред. | ред. код]

  • Оцінка 1880 року: 20 000[7]
  • Перепис 1980 року: 252 970[8]
  • Перепис 1990 року: 544 270[9]
  • Перепис 2000 року: 374 241[9]
  • Опитування в громадах 2005: 401 208[10]

Населення хорватського походження[ред. | ред. код]

Хорватське населення в США з 2010 року:[11]

Рік Чисельність
2010 47.740
2011 ▼ 41.484
2012 ▲ 45.295
2013 ▼ 39.026
2014 ▲ 43.067
2015 ▼ 36.978
2016 ▲ 39.747
2017 ▼ 35.962

Історія[ред. | ред. код]

Група хорватських чоловіків у клубі міста Джолієт (Іллінойс), близько 1900 р.

Першу суттєву еміграцію хорватів було відзначено 1715 року.[12] У той час близько 1200 хорватських протестантів, чиї предки покинули Австрійську імперію після невдалих хорватсько-словенських селянських повстань 1573 року та антиреформаційного едикту 1598 року, прибули в американську колонію Джорджія. Вони оселилися в долині річки Саванна.[12] Ці поселенці запровадили вирощування шовкопряда у Джорджії. Громада процвітала протягом 150 років, поки її не торкнулася громадянська війна в США.[13]

1683 року хорват-єзуїт на ім'я Іван Раткай (Juan Ratkay) заснував місію на північному заході Нової Іспанії. 1746 року інший єзуїт Фердинанд Коншак (Consago Gonzales) накреслив першу достеменну карту Нижньої Каліфорнії. Починаючи з 1783 року, хорватський місіонер Джозеф Кундек допомагав у розбудові кількох міст середнього заходу, в числі яких Фердинанд і Джаспер, що в окрузі Дюбойс штату Індіана. У 1830 роках різні групи в Австрійській імперії надсилали в Америку фінансову допомогу на підтримку місіонерської діяльності.[13]

Район Кроейшен Плейс у нейборгуді Сан-Педро міста Лос-Анджелес.

Чимало хорватських емігрантів ранньої хвилі оселилися в Новому Орлеані[12] де працювали торгівцями, ремісниками чи рибалками. До 1860-х років у Новому Орлеані налічувалося близько шестисот хорватських родин. Кілька сімей назавжди оселилися в Алабамі. Під час Громадянської війни близько трьох тисяч хорватів проживали на Півдні, переважно в Луїзіані, Алабамі та Міссісіпі. Сотні з них пішли добровольцями в Армію Конфедерації і ВМС Конфедерації. Після поразки Конфедерації 1865 року багато хорватів, які служили в її військах, переїхали на Захід.[13]

Значна еміграція з території теперішньої Хорватії розгортається з кінця 1890-х і початку 1900-х років, досягаючи свого піку приблизно в 1910 році, коли чимало хорватів, більшість із яких римо-католики, почали емігрувати до Сполучених Штатів. Багато з них були економічними емігрантами, тоді як інші вважали себе політичними біженцями.[14][15]

Як і інші іммігранти того часу, вони мігрували у пошуках працевлаштування. Багато з них, переважно парубки, але часто й заміжні жінки зі своїми сім'ями чи без них, селилися в невеличких містах у Пенсільванії та Нью-Йорку, стаючи шахтарями чи сталеварами. Чимало з них також оселялися в робітничих селищах і в сільськогосподарських районах штатів Середнього Заходу, таких як Вісконсин, Міннесота, Індіана, Іллінойс і Айова. Для більшості одинаків перебування було лише тимчасовим. Заощадивши достатньо грошей, багато хорватських чоловіків поверталися в Хорватію. Проте ті, хто вирішив залишитися, осіли там назавжди.[12][14][16]

За порівняно короткий проміжок часу хорватів можна було знайти по всій території Сполучених Штатів від Нью-Йорка до Каліфорнії, від Нового Орлеана до Міннеаполіса—Сент-Пола.[14] Від часів Великого переселення народів 1890—1914 років і подальшого початку Першої світової війни до загального спаду еміграції в 1924 році хорвати та інші південні й західні слов'яни і представники інших груп, пік напливу яких припав на той час, посіли помітний слід в історії гірничодобувної промисловості на Залізному хребті Міннесоти; приблизно так само відбувалося в Міннесоті та більшій частині Вісконсина із галузями, пов'язаними з лісовим господарством. Відомим хорватським американцем із Залізного хребта був 34-й і 36-й губернатор штату Руді Перпіч, який представляв Партію демократів/фермерів-лейбористів; він перебував на посаді з 29 грудня 1976 року по 4 січня 1979 року та з 3 січня 1983 року по 7 січня 1991 року, завдяки чому став губернатором з найдовшим строком повноважень в історії штату. В непублічний період життя Перпіч був стоматологом, а після відходу з посади в 1991 році допомагав посткомуністичному уряду Хорватії. Він народився 27 червня 1928 року в Карсон-Лейк (тепер частина Гіббінга), що в штаті Міннесота, і помер від раку 21 вересня 1995 року в Міннетонці.

Після Другої світової війни почала прибувати нова хвиля хорватських іммігрантів. Це здебільшого були політичні біженці, включаючи дітей-сиріт, чиї батьки загинули під час війни, окремих осіб і сімей, які тікали від комуністичної влади Югославії.[14] Більшість цих хорватів оселилася у впорядкованих хорватських колоніях, часто серед родичів і друзів. Починаючи з 1965 року, в Америці спостерігався новий наплив хорватів.[14] Поступово ця нова хвиля іммігрантів вступала в хорватські католицькі парафії та організації, незабаром перетворюючись на сучасних носіїв хорватської культури та традицій у Сполучених Штатах. Наразі лиш невелика кількість хорватів продовжує емігрувати — здебільшого ті, у кого є родичі в Америці, які вже добре устаткувалися.[15]

Хорватські емігранти також оселилися в Техасі, Оклахомі та Міссурі (особливо в Канзас-Сіті і Сент-Луїсі).[17] Розвинута хорватська громада існує в Мобілі (Алабама),[18] подібна спільнота є і в Пуебло (Колорадо).[19]

Білі хорвати[ред. | ред. код]

У Польщі існувала етнічна група під назвою Білі хорвати, яка значною мірою емігрувала до США. Група зосереджувалася навколо Кракова і, ймовірно, покинула Польщу через утиски з боку нацистів і сталіністів. Цікаво, що, за американськими документами, з початку ХХ ст. з області навколо Кракова було близько 100 000 емігрантів, які називали себе «бєлохорватами» (на польський лад).[20]

Деякі відомі представники[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Table B04003 - Total ancestry categories tallied for people with one or more ancestry categories reported - 2012 American Community Survey 1-Year Estimates. US Census Bureau. Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 23 січня 2016.
  2. ↑ а б Croatian Diaspora in the United States of America. Державне управління з питань хорватів за кордоном Республіки Хорватія. 2013. Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 23 січня 2016.
  3. ↑ History of the Croatian Fraternal Union of America. CFU. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 28 травня 2007.
  4. ↑ Croatia: Small Country Has Big Impact on Pittsburgh. popularpittsburgh.com. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 2 жовтня 2014.
  5. ↑ Elliott Robert Barkan (2013). Immigrants in American History: Arrival, Adaptation, and Integration. ABC-CLIO. с. 1294. ISBN 978-1-59884-220-3. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 23 січня 2016.
  6. ↑ Table B01003: 2006-2010 American Community Survey Selected Population Tables. Бюро перепису населення США. Архів оригіналу за 27 грудня 1996. Процитовано 23 січня 2016.
  7. ↑ Croatian Americans - History, Modern era, The first croatians in america, Missionaries. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 17 березня 2015.
  8. ↑ Brittingham, Angela; G. Patricia de la Cruz. Persons Who Reported at Least One Specific Ancestry Group for United States: 1980 (PDF). US Census Bureau. Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2020. Процитовано 23 січня 2016.
  9. ↑ а б Ancestry:2000 - Census 2000 Brief C2KBR-35. US Census Bureau. June 2004. Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2004. Процитовано 23 січня 2016.
  10. ↑ Population Group: Croatian (109-110) - Data Set: 2005 American Community Survey. US Census Bureau. Архів оригіналу за 10 лютого 2020.
  11. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 23 квітня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ а б в г Preveden, Francis (1962). A History of the Croatian People. New York: Philosophic.
  13. ↑ а б в Thompson Dele Olasiji, Migrants, Immigrants, and Slaves: Racial and Ethnic Groups in America, pp. 119-123
  14. ↑ а б в г д Čuka, Anica (14 квітня 2009). Хрвати у SAD-u [Хорвати в Сполучених Штатах] (хор.). geografija.hr. Архів оригіналу за 21 лютого 2016. Процитовано 23 січня 2016.
  15. ↑ а б Veza s Hrvatima izvan Republike Hrvatske [Зв'язок з хорватами з-за меж Республіки Хорватії] (хор.). hia.com.hr. 2006. Архів html оригіналу за 4 березня 2007 р. Процитовано 23 січня 2016.
  16. ↑ Gorvorchin, Gerald G. (1961). A History of the Croatian People. Gainesville: University of Florida.
  17. ↑ Naslovna. Архів оригіналу за 6 лютого 2019. Процитовано 1 січня 2020.
  18. ↑ ABOUT CROATIA AND CROATIANS. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 2 квітня 2021.
  19. ↑ Barkan, Elliott Robert (2013). Immigrants in American History: Arrival, Adaptation, and Integration. ISBN 9781598842197. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
  20. ↑ Izvještaj o useljavanju Američkoga senata, Rječnik rasa ili naroda, Washington, 1911., str. 40., 43., 105. [Архівовано 22 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хорвати_у_США&oldid=39197307