Хамза Юсаф — Вікіпедія

Хамза Юсаф
англ. Humza Yousaf
урду حمزہ ہارون یوسف‎
Хамза Юсаф
Хамза Юсаф
Перший міністр Шотландії
Нині на посаді
На посаді з 29 березня 2023
Монарх Чарльз III
Попередник Нікола Стерджен
Лідер Шотландської національної партії
Нині на посаді
На посаді з 27 березня 2023
Попередник Нікола Стерджен
Міністр охорони здоров'я та соціального забезпечення
20 травня 2021 — 28 березня 2023
Попередник Джин Фріман[en]
Наступник Майкл Метісон[en]
Міністр юстиції
26 червня 2018 — 20 травня 2021
Попередник Майкл Метісон
Наступник Кіт Браун[en]
Член парламенту Шотландії від округу Глазго-Поллок[en]
Нині на посаді
На посаді з 5 травня 2016
Член парламенту Шотландії від округу Глазго[en]
5 травня 2011 — 5 травня 2016
Народився 7 квітня 1985(1985-04-07) (39 років)
Глазго, Шотландія, Велика Британія[1]
Відомий як політик
Країна Велика Британія
Alma mater Університет Глазго і Hutchesons' Grammar Schoold
Політична партія Шотландська національна партія
У шлюбі з Гейл Літго (2010—2016)
Надя Ель-Накла (з 2019)
Діти 1
Релігія іслам
humzayousaf.scot
 Медіафайли у Вікісховищі

Хамза Харун Юсаф (англ. Humza Haroon Yousaf; нар. 7 квітня 1985(19850407), Глазго, Шотландія) — шотландський політик, перший міністр Шотландії та лідер Шотландської національної партії з березня 2023 року. До цього обіймав посади міністра охорони здоров'я (2021—2023) та міністра юстиції (2018—2021) в уряді попереднього першого міністра Ніколи Стерджен. Член парламенту Шотландії від округу Глазго-Поллок[en] з 2016 року, до цього — від округу Глазго[en] (2011—2016).

Раннє життя та освіта[ред. | ред. код]

Народився 7 квітня 1985 року в Глазго в родині іммігрантів[2][3]. Його батько, Музаффар Юсаф, походить із Міан Чанну, провінція Пенджаб, Пакистан[4]. Переїхав до Шотландії разом із родиною у 1960-х роках, став успішним бухгалтером і активістом ШНП у південному Глазго[5][6]. Дід по батькові, Мухаммад Юсаф, працював на фабриці швейних машин Singer у Клайдбанку в 1960-х роках[7][6][8]. Його мати, Шааїста Бхутта, народилась у південноазійській родині в Кенії[9][3].

Навчався в Приватній гімназії Гатчісонса в Глазго, де за два роки до цього навчався лідер шотландських лейбористів Анас Сарвар[en][5].

Виявляв інтерес до державної служби з дитинства: працював і збирав кошти для різних благодійних організацій, включно з Islamic Relief UK. Вступив до Університету Глазго, де вивчав політику. Під час навчання в університеті був президентом Асоціації мусульманських студентів Університету Глазго та брав участь у Студентській представницькій раді. 2007 року здобув ступінь магістра мистецтв[2][10].

Рання кар'єра[ред. | ред. код]

Вступив до Шотландської національної партії 2007 року, під час навчання в університеті, натхненний виступом тодішнього лідера партії Алекса Салмонда проти війни в Іраку[11].

Після навчання в університеті недовго працював у кол-центрі O2[5][12]. Увійшов до політики 2007 року, ставши парламентським помічником Башира Ахмада[en] від ШНП, першого члена шотландського парламенту азійського та мусульманського походження[2][3]. Після його смерті двома роками пізніше продовжив роботу в інших членів парламенту Шотландії, включно з Алексом Салмондом та Ніколою Стерджен[3][10].

У лютому 2008 року взяв участь в International Visitor Leadership Program, програмі професійного обміну, яку проводить Державний департамент США[13].

До того як увійти до парламенту працював співробітником із комунікацій у штабі ШНП[12].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Член парламенту Шотландії[ред. | ред. код]

У травні 2011 року обраний членом парламенту Шотландії від округу Глазго[14]. У віці 26 років він став наймолодшим членом шотландського парламенту[15]. Із червня 2011 до вересня 2012 року був членом комітетів із юстиції та публічного аудиту[16].

2016 року обраний членом шотландського парламенту від округу Глазго-Поллок, здобувши 15316 голосів, на 6482 більше, ніж його найближчий суперник, Йоганн Лемонт від шотландських лейбористів[17].

Молодші міністерські посади[ред. | ред. код]

5 вересня 2012 року перший міністр Алекс Салмонд призначив його міністром із зовнішніх справ та міжнародного розвитку[18]. Він став першим мусульманином, призначеним до уряду Шотландії[3].

Коли Нікола Стерджен замінила Салмонда на посаді першого міністра в листопаді 2014 року, вона залишила Юсафа молодшим міністром; він став міністром із питань Європи та міжнародного розвитку[19].

18 травня 2016 року призначений міністром транспорту та островів у другому уряді Стерджен[20].

Міністр юстиції (2018—2021)[ред. | ред. код]

26 червня 2018 року Стерджен підвищила Юсафа до його першої посади в кабінеті, призначивши його міністром юстиції[21]. Одним із головних напрямків його роботи на цій посаді було запровадження суперечливого Законопроєкту про злочини на ґрунті ненависті та громадський порядок (англ. Hate Crime and Public Order (Scotland) Bill), схваленого у березні 2021 року, який консолідував чинні закони та запроваджував нове правопорушення «посилення ненависті» на підставі релігії, сексуальної орієнтації, віку, інвалідності та трансгендерної ідентичності[22]. Низка груп, включно з релігійними та культурними групами, письменниками, журналістами, активістами й поліцією, висловили занепокоєння щодо його впливу на свободу слова[23].

Міністр охорони здоров'я (2021—2023)[ред. | ред. код]

Після виборів до шотландського парламенту 2021 року, на яких ШНП здобула більше місць, ніж усі інші партії, хоч і не змогла отримати більшість, Юсафа було призначено міністром охорони здоров'я[24]. За час його перебування на посаді Національна служба здоров'я (National Health Service, NHS) зіткнулась із найважчою зимою в своїй історії[22], а він сам — із критикою опозиції щодо роботи NHS, зокрема щодо часу очікування швидкої допомоги та високої кількості пацієнтів у списках очікування[25][26][27].

Вибори лідера Шотландської національної партії[ред. | ред. код]

15 лютого Нікола Стерджен оголосила про свою відставку з посади лідера ШНП та першого міністра Шотландії після 8 років перебування на цій посаді, заявивши, що продовжуватиме виконувати обов'язки до обрання наступника[28]. 19 лютого 2023 року Юсаф оголосив про свою кандидатуру в інтерв'ю Sunday Mail[29]. 20 лютого розпочав свою кампанію у Клайдбанку[8].

27 березня став переможцем голосування членів ШНП, що тривало з 13 березня, подолавши Кейт Форбс[en], міністра фінансів, яка перебувала у декретній відпустці, та Еш Ріґан[en], колишнього міністра безпеки громади[30][31][32]. За результатами голосування Юсаф здобув 48,2 %, Форбс — 40,7 %, Ріґан — 11,1 %. Оскільки жоден кандидат не зміг набрати більшість голосів, у другому турі Ріґан, яка здобула найменше голосів, вибула, а голоси другої переваги виборців, що проголосували за неї, було розподілено між двома кандидатами. Зрештою Юсаф здобув 52,1 %, а Форбс — 47,9 %. У голосуванні взяли участь 50 490 з 72 169 членів ШНП — більшість із них онлайн[33].

Перший міністр Шотландії[ред. | ред. код]

28 березня 2023 року члени парламенту Шотландії обрали його шостим першим міністром та першим представником етнічної меншини, що обійняв цю посаду[34][35][36]. 29 березня склав присягу в Сесійному суді в Единбурзі[37][38]. Юсаф став першим мусульманином та кольоровою людиною на цій посаді[39].

Приватне життя[ред. | ред. код]

Юсаф — практикуючий мусульманин[40]. З 2010 до 2016 року був одружений із колишньою співробітницею ШНП Гейл Літго[41]. 2019 року одружився з Надею Ель-Накла, психотерапевткою, радницею ШНП у Данді. Мають спільну доньку Амаль та доньку від попереднього шлюбу Ель-Накла Маю[41][6][42].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.gov.scot/about/who-runs-government/first-minister/biography-humza-yousaf/
  2. ↑ а б в Humza Yousaf set to replace Sturgeon as Scotland’s next leader: Meet the Pakistani-origin politician making history. The Indian Express (англійською) . 27 березня 2023. Процитовано 28 березня 2023.
  3. ↑ а б в г д Who is Humza Yousaf? All we know about the new SNP leader. The Independent (англійською) . 27 березня 2023. Процитовано 28 березня 2023.
  4. ↑ Humza Yousaf set to become first Pakistani Muslim first minister of Scotland. Daily Pakistan (англійською) . 27 березня 2023. Процитовано 28 березня 2023.
  5. ↑ а б в Who is Humza Yousaf, the new SNP leader?. BBC News (англійською) . 27 березня 2023. Процитовано 28 березня 2023.
  6. ↑ а б в Humza Yousaf: continuity candidate taking over as Scottish first minister. The Guardian (англійською) . 27 березня 2023. Процитовано 28 березня 2023.
  7. ↑ Humza Yousaf looks like Nicola Sturgeon 2.0. The Spectator (англійською) . 20 лютого 2023. Процитовано 28 березня 2023.
  8. ↑ а б Humza Yousaf emerges as frontrunner to replace Nicola Sturgeon. The Guardian (англійською) . 20 лютого 2023. Процитовано 29 березня 2023.
  9. ↑ Humza Yousaf pays thank-you visit to hospice that cared for his late uncle. The National (англійською) . 8 лютого 2016. Архів оригіналу за 28 березня 2023. Процитовано 28 березня 2023.
  10. ↑ а б Humza Yousaf: The life, political path and controversies of the new SNP leader. Sky News (англійською) . 27 березня 2023. Процитовано 28 березня 2023.
  11. ↑ Interview: Humza Yousaf on tackling hate head-on. Holyrood (англійською) . 22 жовтня 2018. Процитовано 28 березня 2023.
  12. ↑ а б Current MSPS: Humza Yousef: Personal information. Парламент Шотландії (англійською) . Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 28 березня 2023.
  13. ↑ Current MSPS: Humza Yousef: Register of Interests. Парламент Шотландії (англійською) . Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 28 березня 2023.
  14. ↑ 2011 Election Results. Парламент Шотландії (англійською) . Процитовано 28 березня 2023.
  15. ↑ When is the next Scottish election? How long Humza Yousaf has before a Parliament vote and UK general election. i (англійською) . 28 березня 2023. Процитовано 28 березня 2023.
  16. ↑ Members of the Scottish Parliament (MSPs): Humza Yousaf. Парламент Шотландії (англійською) . Процитовано 28 березня 2023.
  17. ↑ 2016 Election Results. Парламент Шотландії (англійською) . Процитовано 29 березня 2023.
  18. ↑ Scottish reshuffle: Salmond appoints Sturgeon referendum supremo. The Guardian (англійською) . 5 вересня 2012. Процитовано 28 березня 2023.
  19. ↑ Nicola Sturgeon announces new Scottish cabinet. BBC News (англійською) . 21 листопада 2014. Процитовано 28 березня 2023.
  20. ↑ Scottish Government ministers: Nicola Sturgeon unveils new team. Holyrood (англійською) . 18 травня 2016. Процитовано 28 березня 2023.
  21. ↑ Scottish Government Cabinet Reshuffle: Who's in and Who's out?. The Scotsman (англійською) . 26 червня 2018. Процитовано 28 березня 2023.
  22. ↑ а б Who is Humza Yousaf? The Health Secretary hoping to win SNP leadership race today. The National (англійською) . 27 березня 2023. Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 29 березня 2023.
  23. ↑ MSPs approve Scotland's controversial hate crime law. BBC News (англійською) . 11 березня 2021. Процитовано 29 березня 2023.
  24. ↑ Scottish Cabinet Reshuffle. The Scotsman (англійською) . 19 травня 2021. Процитовано 29 березня 2023.
  25. ↑ Who are the contenders to become the next First Minister?. STV News (англійською) . 20 лютого 2023. Процитовано 29 березня 2023.
  26. ↑ Tories tell Humza Yousaf to 'get a grip' on rising NHS waiting lists. The Scotsman (англійською) . 31 травня 2022. Процитовано 29 березня 2023.
  27. ↑ Humza Yousaf urged to act on worst-ever emergency department waiting times. Holyrood (англійською) . 20 вересня 2022. Процитовано 29 березня 2023.
  28. ↑ Перший міністр Шотландії Стерджен оголосила про відставку після 8 років перебування на посаді. УНН (українською) . 15 лютого 2023. Процитовано 29 березня 2023.
  29. ↑ Humza Yousaf and Ash Regan launch bids to become SNP leader. BBC News (англійською) . 19 лютого 2023. Процитовано 29 лютого 2023.
  30. ↑ Humza Yousaf wins race to be Scotland's next leader, vowing to revive independence. Reuters (англійською) . 27 березня 2023. Процитовано 29 березня 2023.
  31. ↑ Voting opens to select new SNP leader and Scottish first minister. The Guardian (англійською) . 13 березня 2023. Процитовано 29 березня 2023.
  32. ↑ Humza Yousaf says FM vote sends ‘strong message’ but SNP unity bid stumbles. The Guardian (англійською) . 28 березня 2023. Процитовано 29 березня 2023.
  33. ↑ Humza Yousaf succeeds Nicola Sturgeon as SNP leader. BBC News (англійською) . 27 березня 2022. Процитовано 29 березня 2023.
  34. ↑ У Шотландії головою уряду вперше обрали мусульманина. Європейська правда (українською) . 28 березня 2023. Процитовано 29 березня 2023.
  35. ↑ Humza Yousaf elected by MSPs as Scotland's new first minister. Sky News (англійською) . 28 березня 2023. Процитовано 29 березня 2023.
  36. ↑ Humza Yousaf confirmed as Scotland's new first minister. BBC News (англійською) . 28 березня 2023. Процитовано 29 березня 2023.
  37. ↑ Humza Yousaf sworn in as Scotland's first minister at Court of Session in Edinburgh. 29 березня 2023 (англійською) . 29 березня 2023.
  38. ↑ У Шотландії обрали нового першого міністра. РБК-Украина (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.
  39. ↑ Scotland to get 1st Muslim leader as SNP elects Humza Yousaf. Associated Press (англійською) . 27 березня 2023. Процитовано 29 березня 2023.
  40. ↑ Humza Yousaf: Scotland gets a Muslim leader in a moment of extraordinary change for British politics. The Conversation (англійською) . 28 березня 2023. Процитовано 29 березня 2023.
  41. ↑ а б Who is Humza Yousaf's wife and how many times has he been married?. Scottish Daily Express (англійською) . 27 березня 2023. Процитовано 29 березня 2023.
  42. ↑ Scotsman Letters: First Minister is inspiration to ethnic youth. The Scotsman (англійською) . 29 березня 2023. Процитовано 29 березня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хамза_Юсаф&oldid=39460523