Хайно Фальке — Вікіпедія

Хайно Фальке
нім. Heino Falcke
Народився 26 вересня 1966(1966-09-26)[1][2][3] (57 років) або 1966[4][1]
Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[1]
Країна  Німеччина[1]
Діяльність астроном, викладач університету, астрофізик, фізик
Галузь радіоастрономія[5], астрономія[5], фізика[5], чорна діра[5] і астрофізика[5]
Alma mater Боннський університет[6] і Кельнський університет
Знання мов німецька
Заклад Радбоуд університет Неймеген
Членство Нідерландська королівська академія наук, Європейська академія[7] і МАС
Нагороди
Сайт astro.ru.nl/~falcke/

Хайно Фальке (26 вересня 1966(1966-09-26) або 1966, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія) — німецько-голландський професор радіоастрономії та фізики астрочастинок в Університеті Радбоуда в Неймегені. Фахівець з чорних дір, є автором концепції «тінь чорної діри».[8] В 2013 році команда під його керівництвом здобула грант на дослідження в розмірі 14 мільйонів євро від Європейської дослідницької ради для подальших досліджень чорних дір. В 2019 році Фальке оголосив перші результати діяльності Телескопа горизонту подій на прес-конференції EHT в Брюсселі.[9]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Фальке народився в Кельні, Німеччина, в 1966 році.[10] В 1986 — 1987 рр вивчав фізику у Кельнському університеті, в 1987 — 1992 рр у Боннському університеті здобув Diplom[en] (еквівалент ступеню магістра) з фізики. В 1994 році здобув ступінь доктора філософії з астрономії з відзнакою у Боннському університеті.[10] Згодом Фальке працював науковцем в Інституті радіоастрономії Макса Планка в Бонні, Університеті Меріленду та Університеті Аризони.[10] В 2000 здобув габілітацію Боннського університету[11].

Дослідження[ред. | ред. код]

Фальке займається теоретичною астрономією, а також спостереженнями та експериментальними дослідженнями. [12] Окрім роботи з LOFAR, він також бере участь у розробці радіоантени площею у Квадратний Кілометр. [12]

В 2000 році він передбачив, що можна буде проводити вимірювання біля краю чорної діри. Через чотири роки його команді вдалося це зробити. [12] В 2013 році Фальке разом з Лучано Реццолла[en] з Інституту гравітаційної фізики Макса Планка[en]. запропонував, що бліцари можуть бути поясненням швидких радіоімпульсів. [13] Бліцари утворюються, коли надмасивна нейтронна зоря, що обертається, досить сповільнюється, втрачає своє магнітне поле, а потім перетворюється на чорну діру. [14] [15]

Фальке передбачив, що біля країв чорної діри буде «тінь чорної діри», яку можна було б виявити радіотелескопом. [8] [16] Зрештою цю тінь спостерігали за допомогою телескопа горизонту подій.

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Доробок[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #104594985 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  3. німецька Вікіпедія — 2001.
  4. data.bibliotheken.nl
  5. а б в г д Czech National Authority Database
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. https://www.ae-info.org/ae/User/Falcke_Heino
  8. а б Falcke, Heino; Melia, Fulvio; Agol, Eric (1 січня 2000). Viewing the Shadow of the Black Hole at the Galactic Center. The Astrophysical Journal. 528 (1): L13–L16. arXiv:astro-ph/9912263. Bibcode:2000ApJ...528L..13F. doi:10.1086/312423. PMID 10587484. S2CID 119433133. 
  9. Media Advisory: First Results from the Event Horizon Telescope to be Presented on April 10th. 
  10. а б в Prof. H.D.E. (Heino) Falcke. Netherlands Organisation for Scientific Research. 26 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 липня 2015. 
  11. Heino Falcke - Curriculum Vitae - website of Academia Europaea
  12. а б в Heino Falcke kijkt verder dan de horizon van het zwarte gat (Dutch). Radboud University Nijmegen. Процитовано 26 липня 2015. 
  13. Govert Schilling (4 липня 2013). Mystery radio bursts blamed on black hole 'blitzars'. New Scientist. Процитовано 26 липня 2015. 
  14. Afscheidsgroet van een stervende ster (Dutch). Radboud University Nijmegen. 4 липня 2013. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 26 липня 2015. 
  15. John Timmer (8 липня 2013). Possible explanation for radio bursts: Meet the "blitzar". Ars Technica (Dutch). Процитовано 26 липня 2015. 
  16. а б в г Heino Falcke receives highest Dutch scientific award (Dutch). ASTRON. 7 червня 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015. 
  17. Recipients of the Ludwig Biermann Award. Astronomische Gesellschaft. Процитовано 26 липня 2015. 
  18. Akademiepreis 2006 (German). Berlin-Brandenburg Academy of Sciences and Humanities. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 26 липня 2015. 
  19. NWO Spinoza Prize 2011. Netherlands Organisation for Scientific Research. 26 серпня 2014. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 25 липня 2015. 
  20. Heino Falcke. Academia Europaea. Архів оригіналу за 28 березня 2019. 
  21. Heino Falcke. Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. 
  22. Lintjesregen in Nijmegen Persbericht Gemeente Nijmegen d.d. 26 april 2016