French
DeutschХаджжі II ас-Саліх — Вікіпедія
| Хаджжі II ас-Саліх араб. الملك الصالح/المنصور/المظفر صلاح الدين حاجي بن شعبان | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1382 — 1382 | |||
| Попередник: | Алі II аль-Мансур Алауддін | ||
| Спадкоємець: | Баркук | ||
| 1389 — 1390 | |||
| Попередник: | Баркук | ||
| Спадкоємець: | Баркук | ||
| Народження: | 1372 Каїр, Єгипет | ||
| Смерть: | 4 лютого 1412 Каїр, Єгипет | ||
| Країна: | Мамлюкський султанат | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Рід: | Бахріти | ||
| Батько: | Шабан II | ||
Ас-Саліх аль-Мансур Салах ад-Дін Хаджжі ібн Шабан (араб. الملك الصالح/المنصور/المظفر صلاح الدين حاجي بن شعبان; помер 1390) — останній мамелюкський правитель Єгипту з династії Бахрітів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Після смерті султана Алі II у травні 1382 року група впливових черкеських мамелюків еміра Баркука возвели на престол чергового малолітнього султана з династії Бахрітів. Новий султан був розпещеною дитиною й садистом, який любив мучити жінок свого гарему. У листопаді 1382 року Баркук вирішив, що він має достатньо сил, щоб зайняти трон самостійно. Заворушення у Сирії вимагали сильного правителя. Баркук усунув Хаджжі II й домігся визнання себе султаном — першим з черкеської династії Бурджитів.
Як з'ясувалось, Баркук захопив трон передчасно, що призвело до новому періоду політичної нестабільності та громадянської війни. 1389 року у східній Анатолії й Алеппо повстали еміри Мінташ і Ялбуга, яких підтримували арабські богослови, які бажали повернути державу мамелюків під контроль халіфа аль-Мутавакіля I. Вони мали підтримку тюрків і монголів, зайняли Дамаск і навесні 1389 року вирушили на Каїр. Коли до повстання приєднались столичні еміри, заворушення поширились і на Каїр, де за наказом Баркука почали зводити укріплення. На вулицях зав'язались бої, заколотники з катапультами та грецьким вогнем атакували цитадель. Дедалі більше послідовників залишали Баркука, незважаючи на його обіцянки. У травні 1389 року Хаджжі II був відновлений на престолі, але два лідери повстання — Мінташ і Ялбуга — посварились та почали війну одне з одним. За рік Баркуку вдалось, за допомогою місцевих чиновників, вийти з в'язниці та згуртувати навколо себе своїх прибічників. 1 лютого 1390 року він увійшов до Каїру з тріумфом. Халіф Закарія аль-Мутасім і султан Хаджжі II потрапили у полон. Повалений султан помер у цитаделі того ж року.
Джерела[ред. | ред. код]
- Jörg-Dieter Brandes: Die Mameluken: Aufstieg und Fall einer Sklavendespotie. Sigmaringen 1996, стор. 198 f.
- Robert Irwin: The Middle East in the Middle Ages: The Early Mamluk Sultanate, 1250—1382. New York 2008, стор. 149
- Jörg-Ronald Kessler: Die Welt der Mamluken: Ägypten im späten Mittelalter 1250—1517. Berlin 2004, стор. 6
